Рішення № 15871256, 19.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2011 р. Справа № 06-5-59/106-12/032-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомприватного малого підприємства виробничої фірми «Панда»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у розмірі 44 985,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність №3 від 29.04.2011 року);

від відповідача: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_1, виданий 27.08.1996 року,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшли матеріали справи № 06-5-59/106 за позовом приватного малого підприємства виробничої фірми «Панда»(далі позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 44 985,06 грн., які були передані за підсудністю господарським судом міста Києва.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору дистрибуції №Б16-06 від 01.10.2007 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити відповідачу безалкогольні напої торговельної марки «Караван»(далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 35640,44 грн., 3663,15 грн. пені, три проценти річних у розмірі 1297,70 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4383,77 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.02.2011 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.03.2011 року.

15 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 24.03.2011 року.

24 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Крім цього, заявив клопотання про продовження строків розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні просив суд долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують оплату ним боргу перед позивачем.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 19.04.2011 року.

19 квітня 2011 року представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 34796,00 грн., 2961,95 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2157,35 грн., та три проценти річних у сумі 746,73 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.05.2011 року.

12 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 19.05.2011 року.

19 травня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні просив суд долучити до матеріалів справи оригінали документів, що підтверджують оплату ним боргу перед позивачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:

01 жовтня 2007 року між приватним малим підприємством виробничою фірмою «Панда»(далі позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір дистрибуції №Б16-06 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити безалкогольні напої торговельної марки «Караван»(далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 35640,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №21503 від 23.09.2009 року, який відповідач прийняв, проте не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 35640,44 грн., 3663,15 грн. пені, три проценти річних у розмірі 1297,70 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 4383,77 грн.

24 березня 2011 року відповідач у судовому засіданні просив суд долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення №995 від 19.05.2010 року, згідно з яким відповідач оплатив товар у сумі 844,44 грн.

19 квітня 2011 року представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 34796,00 грн., 2961,95 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2157,35 грн., та три проценти річних у сумі 746,73 грн.

24 березня 2010 року у судовому засіданні відповідач долучив до матеріалів справи товарно-транспортну накладну (повернення) №СО-0004522, згідно з якою відповідач повернув позивачу піддон «Караван»у кількості 23 штуки на загальну суму 1196,00 грн.

19 травня 2011 року у судовому засіданні відповідач просив суд долучити до матеріалів справи оригінали квитанцій до прибуткового касового ордеру від 17.07.2010 року (всього 4 шт.) на підтвердження оплати поставленого позивачем товару в сумі 33600,00 грн.

З документів, наданих відповідачем, вбачається, що він оплатив переданий позивачем товар у повному обсязі. Тому, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34796,00 грн. необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 2961,95 грн. пені, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 2157,35 грн., та три проценти річних у розмірі 746,73 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 2.4 договору передбачено, що відповідач зобовязується оплатити позивачу вартість переданої позивачем і прийнятої відповідачем партії товару протягом 21 календарного дня з моменту передачі товару відповідачу або його уповноваженій особі.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 4.3 договору передбачено, що за несвоєчасне проведення відповідачем розрахунку за отриману продукцію, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми боргу.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 22.05.2010 року до 16.07.2010 року, суму боргу у розмірі 34796,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що до 07.06.2010 року становила 10,25% (Постанова НБУ від 10.08.2009р. №468), з 08.06.2010 року до 07.07.2010 року становила 9,5% (Постанова НБУ від 07.06.2010р. №259), а з 08.07.2010 року 8,5% (Постанова НБУ від 07.07.2010 р. №320), складає 988,38 грн., які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 22.05.2010 року до 16.07.2010 року складає 56 днів, тому три проценти річних від суми 34796,00 грн. становлять 154,95 грн., які підлягають стягненню.

Враховуючи, що індекс інфляції становив: у травні - 99,4% (УК№102 від 08.06.2010 р.); червні 99,6% (УК №123 від 08.07.2010 р.); липні - 99,8% (УК №146 від 10.08.2010 р.), то сума боргу за період з 22.05.2010 року по 16.07.2010 року не змінилась.

Тому, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 2157,35 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного малого підприємства виробничої фірми «Панда»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 44 985,06 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь приватного малого підприємства виробничої фірми «Панда»(Вінницька обл., Вінницький р-н, с.м.т. Стрижавка, вул. Тарногородського, 46-а, код 13307734) пеню у розмірі 988,38 грн. (девятсот вісімдесят вісім грн. 38 коп.); три проценти річних у розмірі 154,95 грн. (сто пятдесят чотири грн. 95 коп.); 11,43 грн. (одинадцять грн. 43 коп.) витрат на сплату державного мита; 6,64 грн. (шість грн. 64 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Дьоміна С.Ю.

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 24.05.2011 року.