Рішення № 15871254, 27.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2011 р. Справа № 57/81-17/044-11

За позовом Комунального підприємства „Київський метрополітен”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кірпічофф”

про стягнення 54275,33грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 30-Н від 27.12.2010р.);

від відповідача не зявилися.

ОСОБА_2 (присутня у відкритому судовому засіданні).

Обставини справи:

20.04.2011р. до господарського суду Київської області за встановленою територіальною підсудністю з господарського суду міста Києва передана справа № 57/81 за позовом Комунального підприємства „Київський метрополітен” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кірпічофф” про стягнення 54275,33грн. заборгованості, з яких: 44199,95грн. попередньої оплати, 1235,39грн. пені та 8839,99грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 64-П-10 від 18.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2011р. (суддя Горбасенко П.В.) справу прийнято до провадження, присвоєно їй № 57/81-17/044-11, розгляд справи призначено на 13.05.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2011р. розгляд справи відкладено на 27.05.2011р.

В судовому засіданні 27.05.2011р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання 13.05.2011р. та 27.05.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кірпічофф” (Постачальник) та Комунальним підприємством „Київський метрополітен” (Покупець) було укладено договір поставки № 64-П-10, за умовами якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця у встановлений термін портландцемент М-400 коду 26.51.1 ДК-016-97 „Цемент” (товар), а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Поставка товару здійснюється відповідно до замовлень покупця, окремими узгодженими партіями, виходячи із фінансових можливостей покупця (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України гривні. Покупець оплачує товар за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1). Сума договору становить 83199грн. з ПДВ.

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі. Покупець здійснює 100 % попередню оплату вартості кожної узгодженої партії товару, згідно виставлених рахунків-фактур. Моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктами 4.1. договору сторони погодили, що постачальник здійснює поставку кожної узгодженої партії товару покупцю протягом 5 робочих днів з моменту отримання замовлення та попередньої оплати. Зобовязання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі партії товару у власність покупця у місці поставки.

Відповідно до п. 10.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.

На виконання п. 3.2. договору № 64-П-10 від 18.10.2010р. позивач 20.12.2010р. перерахував на рахунок відповідача 44199,95грн. попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 2214 від 20.12.2010р. (а.с. 12).

Відповідач, в порушення п. 4.1. договору № 64-П-10 від 18.10.2010р., свої зобовязання з поставки товару не виконав, протягом 5 робочих днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати 20.12.2010р. позивачу товар не поставив.

З метою досудового врегулювання спору позивач 11.02.2011р. надіслав на адресу відповідача претензію № 27/329 від 11.02.2010р. (а.с. 17-18) про сплату 54286,37грн. заборгованості, з яких: 44199,95грн. попередньої оплати, 665,21грн. пені, 8839,99грн. штрафу, 441,99грн. інфляційних втрат та 139,23грн. 3 % річних, яка 14.02.2011р. отримана представником відповідача, що підтверджується написом представника відповідача на претензії (а.с. 17). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Суд встановив, що після звернення позивача до суду з вимогою про повернення суми попередньої оплати (22.03.2011р.) відповідач повернув позивачеві 406,67грн. попередньої оплати (200грн. 27.04.2011р. та 206,67грн. 06.05.2011р.), решту попередньої оплати у сумі 43793,28грн. (44199,95грн. 406,67грн.) станом на момент судового розгляду справи відповідачу не повернув, що підтверджується довідками ПАТ КБ „Хрещатик” № 70-62/112 та № 70/62/114 від 26.05.2011р. (а.с. 61-62).

Предметом позову є вимоги про стягнення 54275,33грн. заборгованості, з яких: 44199,95грн. попередньої оплати, 1235,39грн. пені та 8839,99грн. штрафу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі затримки поставки товару більш, як на один місяць понад строку передбаченого договором. Покупець має право перервати дію договору (повідомивши про це постачальника письмово) стосовно непоставленого товару без будь-якої компенсації за збитки, які постачальник може понести у звязку з таким розірванням договору. У цьому випадку вся сума передплати повертається постачальником на поточний рахунок покупця в 3-денний термін з дня вимоги предявленої покупцем.

Суд встановив, що позивач сплатив відповідачу 44199,95грн. в якості передоплати за поставлений товар згідно договору № 64-П-10 від 18.10.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 2214 від 20.12.2010р. (а.с. 12); 11.02.2011р. позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, надіслав на адресу відповідача претензію № 27/329 від 11.02.2010р. (а.с. 17-18), згідно якої позивач просив останнього сплатити на рахунок позивача 54286,37грн. заборгованості, з яких: 44199,95грн. попередньої оплати, 665,21грн. пені, 8839,99грн. штрафу, 441,99грн. інфляційних втрат та 139,23грн. 3 % річних, 14.02.2011р. вказана претензія отримана представником відповідача, що підтверджується написом представника відповідача на претензії (а.с. 17) та залишена відповідачем без відповіді та задоволення; відповідач свої зобовязання з поставки оплаченого позивачем товару на суму 49199,95грн. не виконав, в порушення п. 4.1. договору № 64-П-10 від 18.10.2010р. не поставив останньому товар на суму 49199,95рн.; відповідач на вимогу позивача повернув позивачу 406,67грн. попередньої оплати, у звязку з чим сума попередньої оплати, яка підлягає поверненню відповідачем позивачу на момент судового розгляду справи, складає 43793,28грн. (44199,95грн. 406,67грн.), що підтверджується довідками ПАТ КБ „Хрещатик” № 70-62/112 та № 70/62/114 від 26.05.2011р. (а.с. 61-62).

Враховуючи те, що попередню оплату у сумі 43793,28грн. відповідачем позивачу на час прийняття судового рішення не повернуто, розмір вказаної попередньої оплати відповідає фактичним обставинам справи та підлягає поверненню, вимога позивача про стягнення з відповідача 43793,28грн. попередньої оплати є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивачем за період з 06.01.2011р. по 12.03.2011р. нарахована пеня в сумі 1235,39грн.

Пунктом 7.1. договору сторін погоджено, що у разі збільшення терміну поставки, у порівнянні зі строком, передбаченим договором постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставлених товарів за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмір 20 % вказаної вартості.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що пеня, як міра цивільно-правової відповідальності, застосовується виключно за прострочення виконання грошового зобовязання. Зазначене положення є імперативним та не може бути змінено за волею сторін.

Суд встановив, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1235,39грн. пені, нарахованої у звязку з неналежним виконанням відповідачем негрошового зобовязання (збільшення терміну поставки товару), яка за своєю правовою природою може бути застосована лише до грошового зобовязання.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 1235,39грн. пені є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2009р. у справі № 12/1051.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 8839,99грн. штрафу у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару на підставі п. 7.1. договору за порушення строків оплати отриманого товару.

Суд встановив, що зазначені в п. 7.1. договору 20 процентів від вартості непоставленого товару за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у звязку з неналежним виконанням боржником негрошового зобовязання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого товару за порушення відповідачем зобовязання щодо поставки товару протягом 5 робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати (встановлений сторонами п. 4.1. договору) у розмірі 8839,99грн. (20 % від 44199,95грн. суми здійсненої відповідачем попередньої оплати згідно договору № 64-П-10 від 18.10.2010р.), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 8839,99грн. штрафу підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2011р. у справі № 14/137-10.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 43793,28грн. попередньої оплати та 8839,99грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

27.04.2011р. та 06.05.2011р. відповідач згідно платіжних доручень № 294 від 27.04.2011р. та № 307 від 06.05.2011р. повернув позивачеві 406,67грн. попередньої оплати (200грн. 27.04.2011р. та 206,67грн. 06.05.2011р.), що підтверджується довідками ПАТ КБ „Хрещатик” № 70-62/112 та № 70/62/114 від 26.05.2011р. (а.с. 61-62).

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У звязку з тим, що після звернення позивача до суду з вимогою про повернення попередньої оплати (дата сплати 27.04.2011р. та 06.05.2011р.) відповідач погасив частину заборгованості на суму 406,67грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 406 (чотирьохсот шести гривень) 67 коп. попередньої оплати припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кірпічофф” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 35, кв. 23; код ЄДРПОУ 36964196) на користь Комунального підприємства „Київський метрополітен” (03055, м. Київ, Соломянський р-н., проспект Перемоги, буд. 35; код ЄДРПОУ 03328913) 43 793 (сорок три тисячі сімсот девяносто три гривні) 28 коп. попередньої оплати, 8839 (вісім тисяч вісімсот тридцять девять гривень) 99 коп. штрафу, 538 (пятсот тридцять вісім гривень) 69 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири гривні) 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 30.05.2011р.