Рішення № 15871203, 17.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р. Справа № 25/008-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета реклами», Київська область, м. Бориспіль

про стягнення 793,90 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 25.01.2010 № 94);

від відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета реклами»(далі Відповідач) про стягнення 793,90 грн., з яких: 759,77 грн. основної заборгованості; 18,22 грн. пені; 12,90 грн. інфляційних втрат; 3,01 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобовязань за Договором про надання послуг електрозвязку від 04.03.2008 № 6204 (далі Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2011 порушено провадження у справі № 25/008-11 та призначено її до розгляду на 26.04.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2011 розгляд справи відкладено на 17.05.2011.

У судових засіданнях 26.04.2011 та 17.05.2011 представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові, представник Відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 13.04.2011 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час і місце судових засідань був належним чином повідомлений.

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(далі Підприємство звязку) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета реклами»(далі Споживач) було укладено договір про надання послуг електрозвязку від 04.03.2008 № 6204 (далі Договір), відповідно до умов якого Підприємство звязку зобовязується надавати послуги телефонного звязку, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах замовлених Споживачем, згідно з додатками 1 та 2, а Споживач своєчасно оплачувати отриманні послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 7.1. Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання і діє пять років.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.5., 4.9. Договору, послуги, які надаються Підприємством звязку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою оплати. Так, розрахунок за фактично отримані послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

Статтею 63 Закону України “Про телекомунікації” врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до пункту 1 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг»(далі Правила) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720, ці Правила відповідно до Закону України "Про телекомунікації" та інших нормативно-правових актів визначають порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій і споживачами телекомунікаційних послуг.

Пунктами 33, 34, 35, 38 Правил встановлено надання телекомунікаційних послуг за плату, яке здійснюється за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) та/або в кредит. Розрахунки із споживачем за надані телекомунікаційні послуги можуть здійснюватися як за допомогою квитанцій (з попереднім надсиланням рахунків на адресу абонентів), так і без квитанцій (без надсилання рахунків). Розрахунковий період за надані телекомунікаційні послуги оператор визначає самостійно, проте, як правило. він становить один календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем, на виконання умов Договору були виставлені рахунки за телекомунікаційні послуги № 3203001104111090: за травень 2010 року на суму 115,61 грн.; за червень 2010 року на суму 76,62 грн.; за липень 2010 року на суму 107,39 грн.; за серпень 2010 року на суму 69,16 грн.; за вересень 2010 року на суму 68,84 грн.; за жовтень 2010 року на суму 58,57 грн.; за листопад 2010 року на суму 58,57 грн.; за грудень 2010 року на суму 58,57 грн.; за січень 2011 року на суму 35,89 грн. Також, з розрахунку основного боргу, долученому до позовної заяви, вбачаються надані послуги: за березень 2010 року на суму 178,30 грн. та квітень 2010 року на суму 162,67 грн., загальна сума наданих Позивачем послуг з урахуванням часткової сплати суми боргу Відповідачем (230,42 грн. у травні 2010 року відповідно до довідки ВАТ «Укртелеком»КОФ ЦТП № 6 від 13.05.2011 № С11-0000-150-03/25/365.) складає 759,77 грн. (інформація про суму боргу на розрахунковий місяць міститься в виставлених рахунках).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 33 Закону України “Про телекомунікації” встановлений обовязок споживача виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

Пунктом 32 Правил передбачений обовязок споживача укласти договір та виконувати його умови, своєчасно оплачувати отриманні телекомунікаційні послуги, виконувати інші обовязки відповідно до законодавства.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами Договору, Відповідач не виконав своїх зобовязань щодо оплати вартості отриманих послуг, у звязку з чим за останнім, на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 759,77 грн. за період з березня 2010 року по січень 2011 року. Доказів сплати зазначеної заборгованості Відповідач суду не надав.

Факт невиконання Відповідачем зобовязання по оплаті отриманих від Позивача послуг належним чином доведений, документально обґрунтований.

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми заборгованості в розмірі 759,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з Відповідача 18,22 грн. пені, 3,01 грн. 3 % річних та 12,90 грн. інфляційних втрат.

Оскільки Відповідач суму основного боргу не сплатив є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до пункту 5.8. Договору, у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З розрахунку наданого Позивачем вбачається, що пеня нарахована в розмірі 18,22 грн. без зазначення чіткого періоду виникнення зобовязання, суми боргу на початок кожного розрахункового періоду та належного розрахунку по ним.

Враховуючи невизначеність вищевказаного розрахунку, суд здійснив власний розрахунок пені у відповідності до діючого законодавства та з урахуванням строку зазначеного Позивачем у позовній заяві (абзац 11 позовної заяви: «борг за надані телекомунікаційні послуги з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних станом на 06.04.2011 складає 793,90 грн.»), а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

178.3021.04.2010 - 07.06.20104810.2500 %0.028 %2.40

08.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.026 %1.39

08.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.023 %1.37

10.08.2010 - 21.10.2010737.7500 %0.021 %2.76

162.6721.05.2010 - 07.06.20101810.2500 %0.028 %0.82

08.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.026 %1.27

08.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.023 %1.25

10.08.2010 - 21.11.20101047.7500 %0.021 %3.59

115.6121.06.2010 - 07.07.2010179.5000 %0.026 %0.51

08.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.023 %0.89

10.08.2010 - 21.12.20101347.7500 %0.021 %3.29

76.6221.07.2010 - 09.08.2010208.5000 %0.023 %0.35

10.08.2010 - 21.01.20111657.7500 %0.021 %2.68

107.3921.08.2010 - 21.02.20111857.7500 %0.021 %4.22

69.1621.09.2010 - 21.03.20111827.7500 %0.021 %2.67

68.8421.10.2010 - 06.04.20111687.7500 %0.021 %2.45

58.5721.11.2010 - 06.04.20111377.7500 %0.021 %1.70

58.5721.12.2010 - 06.04.20111077.7500 %0.021 %1.33

58.5721.01.2011 - 06.04.2011767.7500 %0.021 %0.94

35.8921.02.2011 - 06.04.2011457.7500 %0.021 %0.34

Оскільки вірний розрахунок договірної пені становить 36,22 грн., а суд, приймаючи рішення, не має достатніх підстав для виходу за межі позовних вимог, у відповідності до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, то вимога Позивача про стягнення пені у сумі 18,22 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, то на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з Відповідача 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми.

Розмір яких, відповідно поданого Позивачем розрахунку, становить 3,01 грн. 3% річних, а також інфляційних втрат 12,90 грн.

З розрахунку наданого Позивачем вбачається, що три проценти річних нараховані в розмірі 3,01 грн. без зазначення чіткого періоду виникнення зобовязання, кількості днів прострочення виконання зобовязання, суми боргу на початок кожного розрахункового періоду та належного розрахунку по ним.

Враховуючи невизначеність вищевказаного розрахунку, суд здійснив власний розрахунок трьох процентів річних у відповідності до діючого законодавства та з урахуванням строку зазначеного Позивачем у позовній заяві (абзац 11 позовної заяви: «борг за надані телекомунікаційні послуги з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних станом на 06.04.2011 складає 793,90 грн.»), а саме:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

178.3021.04.2010 - 06.04.20113513 %5.14

162.6721.05.2010 - 06.04.20113213 %4.29

115.6121.06.2010 - 06.04.20112903 %2.76

76.6221.07.2010 - 06.04.20112603 %1.64

107.3921.08.2010 - 06.04.20112293 %2.02

69.1621.09.2010 - 06.04.20111983 %1.13

68.8421.10.2010 - 06.04.20111683 %0.95

58.5721.11.2010 - 06.04.20111373 %0.66

58.5721.12.2010 - 06.04.20111073 %0.52

58.5721.01.2011 - 06.04.2011763 %0.37

35.8921.02.2011 - 06.04.2011453 %0.13

Оскільки вірний розрахунок 3 % річних становить 19,61 грн., а суд, приймаючи рішення, не має достатніх підстав для виходу за межі позовних вимог, у відповідності до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, то вимога Позивача про стягнення 3 % річних у сумі 3,01 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України також передбачено стягнення з Відповідача інфляційних втрат від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку долученому до матеріалів справи, сума інфляційних втрат, нарахована Позивачем невірно.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи, судом перевірено правильність здійсненого Позивачем нарахування інфляційних втрат, в звязку з чим встановлено, що їх обчислення відбувалося за неправильною методикою, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державним комітетом статистики України, за період прострочення (наказ Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Судом здійснено власний розрахунок із застосуванням вищевикладеної методики:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.05.2010 - 31.03.2011178.301.08014.26192.56

01.06.2010 - 31.03.2011162.671.08714.15176.82

01.07.2010 - 31.03.2011115.611.09110.52126.13

01.08.2010 - 31.03.201176.621.0937.1383.75

01.09.2010 - 31.03.2011107.391.0808.59115.98

01.10.2010 - 31.03.201169.161.0503.4672.62

01.11.2010 - 31.03.201168.841.0453.1071.94

01.12.2010 - 31.03.201158.571.0422.4661.03

01.01.2011 - 31.03.201158.571.0331.9360.50

01.02.2011 - 31.03.201158.571.0231.3559.92

01.03.2011 - 31.03.201135.891.0140.5036.39

Оскільки вірний розрахунок інфляційних втрат становить 67,45 грн., а суд, приймаючи рішення, не має достатніх підстав для виходу за межі позовних вимог, у відповідності до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, то вимога Позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 12,90 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг Відповідача перед Позивачем на час ухвалення рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 759,77 грн. основного боргу, 12,90 грн. інфляційних втрат, 3,01 грн. 3 % річних, 18,22 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини та керуючись статтями 4, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 6-А, кв. 181, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34596370) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укртелеком»(02098, м. Київ, пр. П. Тичини, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01184901) 759 (сімсот пятдесят девять) грн. 77 коп. основної заборгованості, 12 (дванадцять) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 3 (три) грн. 01 коп. 3-х відсотків річних, 18 (вісімнадцять) грн. 22 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 23.05.2011.