Рішення № 15871183, 15.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2011 р. Справа № 8/032-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі - помічнику судді Подима Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Антимонопольного комітету України, ідентифікаційний код: 00032767, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 45,

до відповідача: приватне підприємство «Пантера», ідентифікаційний код: 20602669, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м.Вишгород, вул. Набережна, 7Б,

про стягнення штрафу та пені

за участю представників сторін

від позивача: спеціаліст 1-ї категорії юридичного управління Антимонопольного комітету України ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 25.08.2010 року за №21-122/10-7537;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі за текстом: Позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства «Пантера»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач вчинив порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(далі за текстом: Закон), у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), в звязку з чим на Відповідача накладено штраф у сумі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.), який Відповідач в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого Позивачем нараховано Відповідачу пеню у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Відповідно до ухвали від 16.02.2011 року порушено провадження у справі №8/032-11 та призначено її розгляд на 01.03.2011 року.

01.03.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 16.02.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 16.02.2011 року не виконав. Ухвалою суду від 01.03.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 01.03.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 01.03.2011 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.03.2011 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи за № 39-26.13/104-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції приватним підприємством «Пантера», прийняв рішення від 14.10.2010 року за № 529-р, яким визнав, що Відповідач вчинив порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

На підставі ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на Відповідача накладено штраф у сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.).

Дане рішення від 14.10.2010 року за № 529-р Відповідач не оскаржував та не заперечував маючи для цього право і можливість.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копія рішення від 14.10.2010 року за № 529-р надіслана Відповідачу із супровідним листом органу Антимонопольного комітету України від 02.11.2010 року за № 39-26.13/08-10279 та отримана Відповідачем 09.11.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 3221546, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Отже, строк сплати штрафу, накладеного Антимонопольним комітетом України за рішенням від 14.10.2010 року за № 529-р, закінчився 10.01.2011 року, в звязку з тим, що 09.01.2011 року неробочий день.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом пяти днів з дня сплати штрафу субєкт господарювання зобовязаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на 15.03.2011 року Антимонопольний комітет України не отримав від Відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного на Відповідача рішенням від 14.10.2010 року за № 529-р.

Суд вважає доведеним Позивачем в ході розгляду справи за допомогою належних і допустимих доказів та не спростований Відповідачем факт наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості по сплаті штрафу в сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.), в звязку з чим вимоги Позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми штрафу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті штрафу у сумі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) є порушенням його зобовязань, визначених ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто не виконав встановлених Законом зобовязань, внаслідок чого є підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»пені.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним, в звязку з чим суд приходить до висновку, що Відповідач повинен сплатити на користь Позивача пеню у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Враховуючи несвоєчасну та неповну сплату Відповідачем штрафу за рішенням від 14.10.2010 року за № 529-р, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.), внаслідок чого ці вимоги Позивача підлягають задоволенню судом в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача пені у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів своєї позиції по справі, є належними і допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, не спростовані та Відповідачем по суду не заперечувались.

Відповідно до ч.ч. 7, 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобовязання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України та стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Антимонопольного комітету України до приватного підприємства «Пантера»про стягнення штрафу та пені, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Пантера», ідентифікаційний код: 20602669, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м.Вишгород, вул. Набережна, 7Б, в доход загального фонду державного бюджету України штраф у сумі 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 коп.) та пеню у сумі 12600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) на рахунок Управління державного казначейства у Соломянському районі міста Києва, код: 26077951, Банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства України у м. Києві, МФО: 820019, рахунок: 31118106700010, код платежу: 21081100 (символ звітності 106).

3.Стягнути з приватного підприємства «Пантера», ідентифікаційний код: 20602669, місцезнаходження: 07300, Київська обл., м.Вишгород, вул. Набережна, 7Б, в доход державного бюджету України державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.