Рішення № 15870996, 31.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" травня 2011 р. Справа № 2/5007/36/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 03.06.10)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Публічного акціонерного товариства компанії "Райз" (м.Київ)

До Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (с.Іванківці Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 126551,63 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з СТОВ "Перемога" 126551,63грн. заборгованості, з яких: 92849,94грн. - борг за отриманий товар; 2409,02грн. - проценти за користування товарним кредитом; 5901,53грн. - пеня за прострочення з виконання грошових зобов'язань; 13207,34грн. - збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язання; 12183,80грн. - тридцять два відсотки річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, оскільки ухвала, яка направдлялась на його адресу повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не проживає".

11.05.11 до суду надходило клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю направити свого представника в судове засідання по причині зайнятості у кримінальному процесі в Печерському районному суді м. Києва, тобто відповідач обізнаний щодо розгляду справи господарським судом за його участю, однак не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року між публічним акціонерним товариством компанією "Райз" (постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога" (покупець), був укладений договір поставки засобів захисту рослин на умовах товарного кредиту № 221/16 з додтками до нього № ЗП-10016-00356,№ ЗП-10016-00418 від 18.06.2010р. та № ЗП-10016-00683 від 12.08.2010р. (а.с.13-21).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України).

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (далі по тексту - Товар), а саме:

- гербіцид Естрон к.е. у кількості 100,0 літрів (згідно додатку № ЗП-10016-00356 від 01.06.2010р.);

- інсектицид Актара 25 WG у кількості 4,0 кг (згідно додатку № ЗП-10016-00418 від 18.06.2010р.);

- інсектицид Бі-58 к.е. у кількості 300,0 літрів (згідно додатку № ЗП-10016-00418 від 18.06.2010р.);

- фунгіцид Рекс Дуо к.е. у кількості 30,0 літрів (згідно додатку № ЗП-10016-00418 від 18.06.2010р.);

-фунгіцид Ридоміл Голд МЦ68 WG у кількості 250,0 кг (згідно додатку № ЗП- 10016-00418 від 18.06.2010р.); - інсектицид Аполло50% у кількості 40,0 літрів (згідно додатку № ЗП-10016-00683 від 12.08.2010р.).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 128073,28грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 22-27):

- № ВН-10016-00554 від 03.06.2010 року на загальну суму 6461,29 гривень;

- № ВН-10016-00641 від 30.06.2010 року на загальну суму 36971,04 гривень;

- № ВН-10016-00642 від 30.06.2010 року на загальну суму 10243,73 гривень;

- № ВН-10016-00790 від 20.07.2010 року на загальну суму 24455,77 гривень;

- № ВН-10016-00976 від 13.08.2010 року на загальну суму 28511,77 гривень;

- № ВН-10016-00982 від 17.08.2010 року на загальну суму 21429,68 гривень.

Відповідач у свою чергу відповідно до п. 1.1. Договору № 221/16 від 01.06.2010р. та додатків до нього зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість: в частині, що оплачується авансом:

- до 03 червня 2010 року (згідно додатку № ЗП-10016-00356 від 01.06.2010р.);

-до 21 червня 2010 року (згідно додатку № ЗП-10016-00418 від 18.06.2010р.);

-до 12 серпня 2010 року (згідно додатку № ЗП-10016-00683 від 12.08.2010р.).

в частині, що постачається на умовах відстрочення платежів:

- до 01 жовтня 2010 року (згідно додатку № ЗП-10016-00356 від 01.06.2010р.);

- до 01 жовтня 2010 року (згідно додатку № ЗП-10016-00418 від 18.06.2010р.);

- до 01 листопада 2010 року (згідно додатку № ЗП-10016-00683 від 12.08.2010р.).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач всупереч умовам договору оплату з позивачем за отриманий товар провів частково на суму 57024,39грн.

Оскільки СТОВ «Перемога» до 01 листопада 2010 року (термін оплати відстрочених платежів по Договору) не розрахувалося за поставлений товар, чим порушило умови Договору, ПАТ «Компанія «РАЙЗ» 20 грудня 2010 року у відповідності до п. 9.7. та 9.7.1. Договору провело дооцінку поставленого відповідачу товару на загальну суму 21801,05 гривень, направивши 22.12.10 на адресу СТОВ «Перемога» відповідні розрахунки-повідомлення, а саме:

від 20 грудня 2010 року на суму 340,08 гривень;

від 20 грудня 2010 року на суму 12647,75 гривень;

від 20 грудня 2010 року на суму 5031,50 гривень;

від 20 грудня 2010 року на суму 3781,72 гривень.

Згідно п. 9.7. та 9.7.1. Договору поставки, сторони погодилися, що у випадку виникнення будь-якого факту неповного та/або несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, а саме по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та будь-яких інших платежів по цьому договору - положення Договору щодо надання знижки до вартості (ціни) товару, передбачені п.1.2. (визначені у Додатках до Договору у колонці «Знижка до вартості (ціни) товару») та п. 2.1. Договору з моменту надання (надіслання) Постачальником Покупцю письмового розрахунку-повідомлення на дооцінку товару втрачають свою чинність та застосуванню не підлягають.

Враховуючи те, що положення Договору щодо надання знижки до вартості (ціни) товару, передбачені п.1.2. (визначені у Додатках до Договору) втрачають свою чинність з моменту надання (надіслання) Постачальником Покупцю письмового розрахунку-повідомлення на дооцінку товару - строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати повної вартості товару (без урахування наданої під час підписання договору знижки) настав з моменту надіслання СТОВ «Перемога» письмового розрахунку- повідомлення на дооцінку товару, а саме 22.12.10 , що підтверджується описом вкладень у цінний лист від 22.12.10 (а.с.28-32).

Таким чином, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 149874,33грн. (128073,28+21801,05).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 92849,94грн. (149874,33-57024,39) обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитом розмір яких передбачений у додатках до договору та згідно розрахунку позивача становить 2409,02грн. (а.с.6-7).

Згідно п.2.1 договору, ціну договору складають вартість товару та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару та ставка відсотків за користування товарним кредитом вказана в додатках до договору.

У додатках до договору № ЗП-10016-00356,№ ЗП-10016-00418, № ЗП-10016-00683 відсоткова ставка за користування товарним кредитом становить 12% річних.

Суд, перевіривши розрахунок процентів за користування товарним кредитом, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.4 договору просить стягнути з відповідача збитки , що згідно розрахунку позивача становить 13207,34грн. (а.с.8).

Так, відповідно до умов п.7.4 Договору Відповідач відшкодовує збитки, завдані Позивачу невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по Договору в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання Відповідачем в розмірі: 10 (десять) процентів неоплаченої вартості (ціни) Товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 (десять) відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Відповідно до ч.5 ст. 225 ГК України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Згідно п. 74 Положення про поставки продукції та п. 65 Положення про поставки товарів сторони мають право передбачити в договорі можливість відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню у випадку невиконання або неналежного виконання.

Оскільки сума заборгованості станом на 02 листопада 2010 року становила 88 048,89 гривень, то сума збитків у листопаді згідно п.7.4 Договору складає 8804,89 гривень. Сума збитків в інших місцях згідно п. 7.4. Договору становить:

Грудень 2010р. - 880,49 гривень

Січень 2011р. - 880,49 гривень

Лютий 2011р. - 880,49 гривень

Березень 2011р. - 880,49 гривень

Квітень 2011р. - 880,49 гривень

Таким чином загальний розмір збитків станом на квітень 2011 року складає 13207,34 гривень (8804,89 грн. + 880,49 х 5) та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.5 договору просить стягнути з відповідача 32% річних з простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить 12183,80грн. (а.с.8).

Згідно п.7.5 Договору , у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних з простроченої суми.

Суд, перевіривши розрахунок 32% річних, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п. 7.3 договору просить стягнути з відповідача 5901,53 грн. пені.

За п.7.3 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та/або відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, покупець сплачує пеню в розмірі 0,3% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Суд, перевіривши розрахунок пені (а.с.7), обрахований по кожній накладній окремо, у відповідності до норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за період з 02.11.10 по 06.04.11, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.0

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" (с.Іванківці Житомирського району Житомирської області, вул.Миру,31, код 30756715) на користь Публічного акціонерного товариства компанії "Райз" (03680, м.Київ, Голосіївський район, вул.Академіка Заболотного,152; код 13980201) :

- 92849,94грн. боргу за отриманий товар;

- 2409,02грн. процентів за користування товарним кредитом;

- 5901,53грн. пені;

- 13207,34грн. збитків;

- 12183,80грн. тридцять два відсотки річних;

- 1265,52грн. витрат на оплату державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідомленням)