Рішення № 15870978, 26.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" травня 2011 р.Справа № 11/5007/22/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Маріщенко Л.О.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 ( довіреність від 03.06.10р.)

від відповідача Колосівська Л.Я. ( голова товариства)

Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства компанії "Райз" (м. Київ)

до Селянського фермерського господарства "Сонячний пагорб" (с. Левків Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 24746,40 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 17174,40 грн. боргу за договором поставки, 756,38 грн. процентів за користування товарним кредитом, 1327,37 грн. пені, 2747,88 грн. збитків та 2740,37 грн. 32% річних.

Представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача надав суду клопотання в якому просить відстрочити виконання рішення суду до 30 вересня 2011р., посилаючись на те, що товариство є сільськогосподарським виробником, виробництво якого носить сезонний характер. Термін збирання врожаю, за рахунок якого відповідач зможе розрахуватись з позивачем, припадає на липень - серпень 2011р.

Також, відповідач зазначає, що позовні вимоги по основному боргу в сумі 17174 грн. визнає.

За клопотанням сторони спір розглянутий у більш тривалий строк ніж передбачено ст. 69 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.03.10р. між сторонами був укладений договір поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту № 020/16 та додаток № ЗП-10016-00089 до нього.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а саме:

- ячмінь ярий Водограй у кількості 8,0 тон;

- ячмінь ярий Казковий у кількості 9,0 тон.

Відповідач у свою чергу відповідно до п. 1.1 договору та додатку , зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість:

- в частині, що оплачується авансом - до 20 березня 2010р.;

- в частині, що постачається на умовах відстрочення платежів - до 15 серпня 2010р.

За отриманий товар відповідач провів частковий розрахунок 15.03.2010 р. та 19.03.2010 р. в сумі 14515,20 грн.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар по наступним накладним:

- № ВН - 10016-00052 від 31.03.10р. на загальну суму 14515,20 грн.;

- № ВН - 10016-00073 від 02.04.10р. на загальну суму 16329,60 грн.;

- № ВН - 10016-00088 від 06.04.10р. на загальну суму 844,80 грн.

За отриманий товар відповідач провів частковий розрахунок 15.03.2010 р. та 19.03.2010 р. в сумі 14515,20 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості у відповідача перед позивачем, на день розгляду справи становить 17174,40 грн., яку відповідач визнає в повному обсязі.

Згідно п. 2.1 договору та додатку до нього, відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 12% річних від несплаченої суми товару.

Згідно розрахунку позивача, за період з 06.04.10р. по 15.08.10р., відповідач повинен сплатити 756,38 грн. процентів за користування товарним кредитом

( 17429,28 грн. : 365 днів х 132 дні кредиту х 12%).

Однак, суд не погоджується з вказаним в розрахунку розміром, так як за основу позивачем була взята сума боргу 17429,28 грн., тоді як в ході розгляду справи, було встановлено, що сума товарного кредиту зменшилась до 17174,40 грн.

Відповідно до п.2.6 договору строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного да днем отримання товару покупцем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплати сума ( або її частина) відстроченого платежу.

Таким чином, розмір процентів за користування товарним кредитом, згідно розрахунку проведеного судом становить 745,32 грн.

( 17174,40 грн. : 365 днів х 132 дні кредиту х 12%).

Відповідно до п. 7.3 договору, відповідач повинен сплатити за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, розмір пені за період з 16.08.10р. по 13.02.11р. становить 1327,37 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1717,44 грн. збитків, нарахованих на підставі п. 7.4 договору, в якому зазначено, що відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані позивачу невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по договору в твердій сумі в залежності від строків ( тривалості) порушення зобов'язання відповідачем в розмірі : 10 процентів неоплаченої вартості товару за перший місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення.

На підставу вказаної вимоги позивач посилається на п. 1.2 роз'яснення від 30.03.95р. № 02-5/218 Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки" ( із змінами), стверджуючи, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, однак у разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню в частині не покритій неустойкою ( штрафом, пенею).

Суд не погоджується з твердженням позивача з наступних підстав.

Згідно п. 1.2 вказаного вище роз'яснення дійсно зазначено, що у відповідності до п. 74 Положення про поставки продукції та п. 65 Положення про поставки товарів сторони мають право передбачити в договорі можливість відшкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за договором. Зазначена умова договору означає, що у кожному випадку порушення зобов'язання кредитор не повинен доводити дійсний розмір своїх збитків, однак у разі застосування залікової неустойки ці збитки підлягають стягненню в частині, не покритій неустойкою ( штрафом, пенею).

Однак, позивачем не врахований п. 1.3 вказаного вище роз'яснення. в якому зазначено зокрема, що умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника.

Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Таким чином, позивачем необхідно було довести причинний зв'язок між порушенням зобов'язання відповідачем і завданням збитків.

Доказів на підтвердження вказаного прямого причинного зв'язку позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення 1717,44 грн. збитків.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.5 договору, передбачено, що за неправомірне користування грошовими коштами відповідач зобов'язаний сплатити 32% річних з простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, розмір 32% річних за період з 16.08.10р. по 13.02.11р. становить 2740,37 грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 17174,40 грн. основного боргу, 745,32 грн. процентів за користування товарним кредитом, 1327,37 грн. пені, 2740,37 грн. 32% річних та відмовляє в іншій частині позову.

Відповідач надав суду клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 30 вересня 2011р.

Відповідно до ст. 83 ГПК, суд приймаючи рішення має право зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд частково задовольняє клопотання відповідача та надає відстрочку виконання рішення суду на три місяця, тобто до 26 серпня 2011р.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимогам.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85,121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Сонячний пагорб" ( 12405, Житомирський район, с. Левків, код 13572075) на користь Публічного акціонерного товариства компанії "Райз" ( 03680, м. Київ, вул. Заболотного, 152, код 13980201) - 17174,40 грн. боргу, 745,32 грн. процентів за користування товарним кредитом, 1327,37 грн. пені, 2740,37 грн. 32% річних, 219,88 грн. витрат по оплаті державного мита, 209,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення суду по справі № 11/5007/22/11 до 26 серпня 2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМаріщенко Л.О.

Дата підписання 30.05.11 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)