Рішення № 15870848, 16.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" травня 2011 р. Справа № 2/5007/29/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №772 від 09.02.11)

від відповідача не з'явився

за участю прокурора Врублівського М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах в інтересах держави в особі

Державного департаменту України з питань виконання покарань - Підприємства Райківської виправної колонії (№73) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 42564,03 грн.

Прокурором в інтересах позивача пред'явлено позов про стягнення на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" заборгованість за надані послуги по зберіганню матеріальних цінностей та обладнання в сумі 42564,03грн., з яких: 41219,80грн. боргу за послуги по зберіганню матеріальних цінностей та обладнання, 1344,23грн. пені.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Уточнили розмір пені, просять стягнути з відповідча 2102,29грн. пені.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Підприємством Райківської виправної колонії №73 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (замовник) були укладені договора №9/73 від 02.01.09 з додатковою угодою №1 від 04.01.10 , №10/73 від 02.01.09 з додатковою угодою №1 від 04.01.10, №13/73 від 04.01.11, №14/73 від 04.01.11 за умовами яких виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги по зберіганню матеріальних цінностей та обладнання замовника (відповідач).

У пункті 3 договорів сторони встановили вартість надання послуг і зазначили, що вартість та надана площа фіксується в актах про надані послуги. Акт про надані послуги підписується сторонами до 5 числа місяця, наступного за календарем місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця суму зазначену в акті про надані послуги протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач всупереч умовам договорів №9/73,№10/73 оплату з позивачем за надані послуги провів частково, тому на день звернення з позовом до суду сума боргу по цими договорами становить 34579,80 грн., яка підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 01.01.11 (а.с.14).

10.02.11р. позивач надіслав відповідачу претензію за № 811 про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 13).

Крім того, на виконання умов договорів № 13/73,№14/73 позивач надав послуги по зберіганню майна відповідача за період з січня 2011 по лютий 2011 на загальну суму 6640,00грн., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт №№13,13,9 (а.с.16-18), однак відповідач за отримані послуги з позивачем не розрахувався.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 41219,80грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.5.4 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно уточненого розрахунку позивача становить 2102,29 грн.(а.с.27-28).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що за недотримання строків сплати , замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення, за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши уточнений розрахунок пені, обрахований у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 43322,09грн., з яких: 41219,80грн. боргу, 2102,29грн. пені.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (13333,с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область, вул.Центральна,30; код 32569900):

- на користь Підприємства Райківської виправної колонії (№73) управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області (13333, с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область, вул.Центральна,1, код 08563352) - 41219,80грн. боргу, 2102,29 грн. пені;

- в доход Державного бюджету України (п/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК в м.Житомирі) - 433грн. 22 коп. державного мита;

- в доход Державного бюджету України (р/р 31217264700002 у ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, ЄДРПОУ 22062319, отримувач УДК у м.Житомирі) - 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідомленням)