Рішення № 15870786, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.11 р. Справа № 29/107

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило А.Є., Макарова Ю.В.

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані”, м.Макіївка, Донецька область

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 268766,69грн., пені у сумі 19888,74грн., інфляційних витрат у розмірі 6987,93грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 14555,74грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №34/1-21/01-11 від 20.01.2011р.)

представника Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю №17/617-38 від 26.09.2008р.)

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані”, м.Макіївка, Донецька область

(далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 268766,69грн., пені у сумі 19888,74грн., інфляційних витрат у розмірі 6987,93грн., процентів за користування чужими коштами у розмірі 14555,74грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки №15/793 від 23.06.2009р., договором відступлення права вимоги (цесії) від 30.09.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані”, договору поставки №15/793 від 23.06.2009р., повідомлення про відступлення права вимоги №118 від 18.10.2010р., акту приймання передачі товару та супровідних документів до нього, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, специфікацій до договору, договору про відсутплення права вимоги (цесії) від 30.09.2010р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 549, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України.

19.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку про юридичну адресу та рахунки, довідку №08/04 від 17.11.2010р. за підписом директору ФДД ПАТ „Банк Камбіо” та головного бухгалтеру, яка свідчить про те, що за період з 23.06.2009р. по 29.09.2010р. на рахунок 26009000100685 були зараховані грошові кошти від ВАТ „Енергомашспецсталь”, виписки з банківського рахунку з доказами зарахування грошових коштів від Відповідача у розмірі 294556,70грн., 186853,91грн., 50000,00грн.

Заявою від 10.12.2010р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму інфляційних витрат у сумі 7 794,23грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 17 694,42грн., інша частина позовних вимог, а саме пеня у сумі 19888,74грн. та сума боргу у розмірі 268 766,69грн. залишилась незмінною.

Заявою від 10.01.2011р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму інфляційних витрат у сумі 9944,36грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 19292,29грн., інша частина позовних вимог, а саме пеня у сумі 19888,74грн. та сума боргу у розмірі 268 766,69грн. залишилась незмінною.

16.03.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку про юридичну адресу та рахунки ТОВ „ЕВР Компані”, крім того надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустанових документів ТОВ „ЕВР Компані”, виписок з банківського рахунку стосовно здійсненої Відповідачем оплати за поставлений товар у розмірі 268 766,69грн. після звернення Позивача до суду із розглядуваним позовом.

16.03.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано клопотання №17/468 від 16.03.2011р. про зупинення провадження по справі, у звязку з порушення провадження по справі Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані”, м.Макіївка, Донецька область про визнання недійсним договору від 23.06.2009р. №15/793.

Заявою від 28.03.2011р. №28/03-11 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення проценти за користування чужими грошовими коштами, у розмір облікової ставки НБУ у розмірі 38584,59грн., інша частина позовних вимог залишилась незмінною а саме пеня у сумі 19888,74грн. та інфляційні витрати у розмірі 9944,36грн.

Заявою від 31.03.2011р. №31/03-2011р. Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України просить при вирішенні даного спору остаточно вважати вказану заяву від 31.03.2011р., заявивши до стягнення пеню у розмірі 0,04% за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, згідно п.10.3 Договору поставки №15/793 від 23.06.2009 року в сумі 25345,07грн., згідно ст. 625 ГК України інфляційних витрат в сумі 11288,20грн., та згідно ч.2 статті 625 ЦК України відсотки за користування чужими грошовими коштами, у розмірі 3% річних у сумі 6649,21грн., що разом складає 43282,48грн.

Заявою від 18.04.2011р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України просить при вирішенні даного спору остаточно вважати вказану заяву від 18.04.2011р., заявивши до стягнення пеню у розмірі 0,04% за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, згідно п.10.3 Договору поставки №15/793 від 23.06.2009 року в сумі 26090,53грн., згідно ст. 625 ГК України інфляційної складової грошової заборгованості Відповідача в сумі 11288,20грн., та згідно ч.2 статті 625 ЦК України відсотки за користування чужими грошовими коштами, у розмірі 3% річних у сумі 6649,21грн., що разом складає 44027,94грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 18.04.2011р. №б/н, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до приймання рішення збільшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Провадження по справі неодноразово зупинялось та поновлялось, відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання №17/468 від 16.03.2011р. у якому просять провадження у справі №29/107 зупинити, враховуючи ту обставину, що господарським судом Донецької області 10.04.2011р. винесено рішення по справі Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані”, м.Макіївка, Донецька область про визнання недійсним договору від 23.06.2009р. №15/793, яким задоволенні позову відмовлено, та ту обставину, що сума основної заборгованості Відповідачем сплачена.

Представник Позивача у судове засідання зявився, підтримав заяву від 18.04.2011р. №б/н.

Представник Відповідача у судове засідання зявився, проти позову заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23 червеня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергомашспецсталь” (Покупець) було укладено договір поставки №15/793, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця продукцію (товар), а Покупець зобовязується відповідно з умовами даного договору прийняти вказану продукцію (товар) та оплатити її. Згідно п.1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невідємними частинами даного договору.

Ціни на продукцію (товар), яка є предметом даного договору, вказуються у специфікаціях (п.2.1 Договору).

Із пункту п.5.2 договору вбачається, що датою поставки товару вважається дата його вручення Покупцю з додатком пакету документів, передбачених у п.6.1 договору, Факт передачі товару та документів оформлюється актом здачі-приймання. У випадку не підписання сторонами даного акту Постачальник вважається таким, що не виконав свої зобовязання по поставці продукції, а Покупець має право не оплачувати поставлену Постачальником продукцію до дати підписання акту приймання-передачі. При цьому санкції за прострочення оплати продукції, встановлені у п.10.3 договору у вказаний період до Покупця не застосовуються.

У розділі 9 договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- оплата здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у національній валюті України (п.9.1 Договору);

- Покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом 10 календарних днів від дати передачі продукції, якщо інше не передбачено у специфікаціях (п.9.3 Договору).

Згідно п.10.3 договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” у період з 23.06.2009р. по 16.02.2010р. здійснило поставку палива Відповідачу на загальну суму 800159,30грн., Відповідачем зазначений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноваженої особи на вказаних накладних, повноваження підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Внаслідок цього обовязок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 531392,61грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 268766,69грн.

16.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” та Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” було підписано акт приймання передачі товару та супровідних документів до нього по договору поставки №15/793 від 23.06.2009р., у відповідності до вимог п.5.2 договору.

30 вересня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані” (Цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НК Артеміда Ойл” (Цедент) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно п.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки №15/793 від 23.06.2009р., між Цедентом і Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” (надалі іменується „Боржник”).

Відповідно п.2 за даним Договором Цесіонарій набуває право вимоги від Боржника належного виконання наступних обовязків:

а) сплати 268766,69 (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 04 копійки) заборгованості „Боржника” за поставлене йому Цедентом палив, за договором поставки №15/793 від 23.06.2009р.

п.2.1 договору до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги Цедента в обсязі 268766,69 (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 04 копійки), та на умовах договору поставки. Тобто до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно п.3 договору право вимоги, що відступається Цесіонарієві , засвідчується даним договором та переданим Цесіонарію оригіналом Договору поставки №15/793 від 23.06.2009р. з додатковими угодами до нього, оригіналами накладних на відпуск палива, актом прийому передачі товару та супровідних документів до нього за договором поставки 15/793 від 23.06.2009 року, підписаним 16 лютого 2010р.

Відступлення відбувається за 268766,69 (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень, 04 коп.) (п.5 Договору).

Цедент зобовязаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності даним Договором (п.8 Договору).

Позивачем на адресу Відповідача за вих.. №145к/7-10 від 23.07.2010р., було направлено повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні з одночасною вимогою оплатити у строк до 01.08.2010р. заборгованість у розмірі 352195,00грн. (а.с.22). Відповідачем не було здійснено плату за поставлену продукцію.

18.10.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” на адресу Відповідача було направлено лист №118, у якому повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” (Первісний кредитор) відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані” (Новий кредитор) право вимоги сплатити 268766,69грн. (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 04 копійки) заборгованості ВАТ „Енергомашспецсталь” за поставлене йому Цедентом паливо, за договором поставки №185/793 від 23.06.2009 року. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Направлення вказаного листа на адресу Відповідача підтверджується квитанцією від 20.10.2010р. та описом поштового вкладення.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 268766,69грн. після подачі позовної заяви, припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення боргу у розмірі 268766,60грн. Вказана сплата підтверджена документально, це виписки з банківського рахунку від 12.01.2011р. у сумі 50000,00грн., від 02.02.2011р. у сумі 138766,69грн., від 17.01.2011р. у сумі 80000,00грн.

Оскільки погашення заборгованості розмірі 268766,69грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 27.10.10р.) заборгованість не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору №15/793 від 23.06.2009р.з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору №15/793 від 23.06.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” було поставлено товар Відкритому акціонерному товариству „Енергомашспецсталь” на загальну суму 268766,69грн.

Відповідно з п.1 ч.1 ст.512 цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою собою внаслідок переведення ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобовязанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання. Право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з договору відступлення права вимоги (цесії) №30 від 30.09.2010р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані” (Цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю „НК-Артемда Ойл” (Цедент), відповідно п.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки №15/793 від 23.06.2009р., між Цедентом і Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” (надалі іменується „Боржник”).

18.10.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” на адресу Відповідача було направлено лист №118, у якому повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл” (Первісний кредитор) відступило Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані” (Новий кредитор) право вимоги сплатити 268766,69грн. (двісті шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 04 копійки) заборгованості ВАТ „Енергомашспецсталь” за поставлене йому Цедентом палив, за договором поставки №185/793 від 23.06.2009 року. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю „НК-Артеміда Ойл”, надало Відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобовязанні, що зумовлює відсутність права у боржника не виконувати свого обовязку щодо сплати заборгованості за договором новому кредитору, що передбачено умовами ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання договору відступлення права вимоги №30 від 30.09.2010р. була здійснена заміна кредитора у зобовязанні.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем після звернення до суду з розглядуваним позовом була здійснена оплата за поставлений товар у повному обсязі а саме у сумі 268766,69грн., що зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 11288,20грн., 3% річних від суми загального боргу складає 6649,21грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

-що визначена Позивачем інфляційна за період з 16.03.2010р. по 10.01.2011р. не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з квітня 2010р., а закінчується груднем 2010 року включно, та підлягає стягнення у розмірі заявленому Позивачем, а саме у розмірі 11288,20грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі заявленому Позивачем у сумі 6649,21грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобовязань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановити міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.10.3 договору поставки №15/793, за несвоєчасну оплату поставленої продукції Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені за кожною накладною окремо, дійшов висновку щодо задоволення пені у повному обсягу у розмірі 26 090,53грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши клопотання Позивача №00/05-11 від 10.05.2011р. про вжиття забезпечувальних заходів у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ВАТ „Енергомашспецсталь”, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будьякій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обовязковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Розяснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні Позивачу вимоги про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані”, м.Макіївка, Донецька область до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 268766,69грн., пені у сумі 26090,53грн., інфляційних витрат у розмірі 11288,20грн., 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 6649,21грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р 26005301510738 у філії „Відділення Промінвстбанка м.Краматорськ, МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані” (86117, Донецька область, м.Макіївка, вул. Андронова, б.17, ЄДРПОУ 37112385, р/р 26005000100913 у ТОВ УКБ „Камбіо”, м.Донецьк, МФО 394523) пеню у сумі 26090,53грн., інфляційні витрати у сумі 11288,20грн., 3% річних у розмірі 6649,21грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, р/р 26005301510738 у філії „Відділення Промінвстбанка м.Краматорськ, МФО 334141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕВР Компані” (86117, Донецька область, м.Макіївка, вул. Андронова, б.17, ЄДРПОУ 37112385, р/р 26005000100913 у ТОВ УКБ „Камбіо”, м.Донецьк, МФО 394523) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 3127,95грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження по справі за позовом в частині стягнення заборгованості у розмірі 268766,69грн. припинити.

У судовому засідання 11.05.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Макарова Ю.В.

Курило Г.Є.