Рішення № 15868341, 24.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 травня 2011 року справа № 5020-443/2011 За позовом Акціонерного товариства закритого типу “Альцест”

(вул. Петропавлівська, буд. 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозснаб”

(вул. Хрустальова, буд. 61, кв. 19, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 13637,46 грн.,

Суддя Альошина С.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача не зявився;

Від відповідача Савоськін Д.М. директор, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі, 28.08.1998, наказ № 1 від 10.08.2003 (копія наказу у справі).

Суть спору:

Акціонерне товариство закритого типу “Альцест” звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозснаб” про стягнення 13637,46 грн., у тому числі 9577,97 грн. заборгованості за поставлені товари, 3 101,69 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 957,80 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.03.2011, на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України, матеріали справи направлено за підсудністю до господарського суду міста Севастополя, у звязку з тим, що адресою місцезнаходження відповідача є місто Севастополь.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Представник відповідача у засіданні суду надав відзив від 24.05.2011 на позовну заяву, в якому з позовними вимогами погодився та визнав заборгованість у сумі 13 637,46 грн., у тому числі 9 577,97 грн. заборгованості за поставлений товар, 3101,69 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 957,80 грн. штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

08.09.2009 між сторонами був укладений договір поставки № 287 Бс/09.

Відповідно до п. 1.1. цього договору постачальник (позивач) зобовязувався передати (поставити) у власність покупця (відповідача) у визначені договором строки товар, а покупець прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену договором грошову суму.

Згідно з п. 3.4 договору покупець зобовязувався здійснювати оплату за товар на підставі рахунку-фактури постачальника. Товар має бути оплачений покупцем у строки, що зазначаються у рахунках-фактурах, але не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Датою платежу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.5. договору).

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар за накладною № 111980п від 18.11.2009 на загальну суму 14774,94 грн., належно завірена копія якої наявна у матеріалах справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем виконував не у повному обсязі, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9577,97 грн.

Між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2010, відповідно до якого, заборгованість ТОВ “Фірма “Севхозснаб” на користь АТЗТ “Альцест” на 30.09.2010 склала 9577,97 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3.3. договору постачальник надає покупцю товарний кредит на суму 30000,00 грн. та залишає за собою право змінювати суму товарного кредиту.

У випадку порушення покупцем встановлених договором строків оплат, покупець сплачує відсотки за користування товарним кредитом, а також пеню та штраф згідно пунктів 7.3. та 7.4. розмір відсотків за користування товарним кредитом встановлюється 30 % річних (п. 3.6. договору).

Відповідно до частини пятої статті 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти згідно зі статтею 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За викладених обставин, позивачем нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозснаб” 3 101,69 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку несплати за товар після настання строку оплати, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми товарів, від сплати яких він відмовився або ухилився. Покупець зобовязаний сплатити штраф на протязі 3 банківських днів.

У звязку з викладеним, позивачем нараховано відповідачу 957,80 грн. штрафу, який і підлягає стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 13637,46 грн., у тому числі 9577,97 грн. заборгованості за поставлені товари, 3 101,69 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 957,80 грн. штрафу документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві від 24.05.2011.

Контррозрахунків сум заборгованості за поставлені товари, відсотків за користування товарним кредитом та штрафу відповідачем суду надано не було.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника відповідача про складення повного рішення 30.05.2011.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити повністю.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Севхозснаб” (вул. Хрустальова, буд. 61, кв. 19, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 32610843, п/р 260050238101 у СФ «Фінанси і кредит», м. Севастополь, МФО 384812, або з інших рахунків) на користь Акціонерного товариства закритого типу “Альцест” (вул. Петропавлівська, буд. 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08130, ідентифікаційний код 21547168, п/р 260081386 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»у м. Києві, МФО 300335, або на інші рахунки) 13637,46 грн., у тому числі 9577,97 грн. заборгованості за поставлені товари, 3 101,69 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 957,80 грн. штрафу, а також 136,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 30.05.2011.