Рішення № 15868107, 20.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2011 р.Справа № 16/17-973-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 23.11.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю № 2/04 від 06.04.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” про стягнення 133436,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ” (далі по тексту ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” (далі по тексту ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ”) про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 48 841,68грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. зобовязань.

Згідно з відзивом на позов, наданим до канцелярії суду 07.04.2011р., ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” позовні вимоги визнаються частково у сумі 2104,20 грн. Свою позицію відповідач обґрунтовує застосуванням позивачем пені у розмірі 0,5% від вартості товару за кожен день прострочення в супереч приписам ч.1 ст.231 ГПК України та Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" №543/96 від 22.11.1996р..

14.04.2011р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу. В обґрунтування заявленого клопотання позивачем було покладено доводи про те, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак, враховуючи недоведеність з боку позивача існування обставин, що унеможливлюють виконання рішення по даній справі, судом зазначене клопотання було відхилено як необґрунтоване та недоведене.

14.04.2011р. до канцелярії суду позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати вартості товару у розмірі 54912 грн. у звязку з втратою інтересу щодо отримання товару за договором поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. та суму неустойки у розмірі 63 148,80 грн., яка розрахована позивачем станом на 31.03.2011р.,

В заяві про збільшення позовних вимог від 28.04.2011р. ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” було збільшено суму заявленої до стягнення неустойки, яка розрахована останнім за період з 11.12.2010р. по 29.04.2011р. та складає 78 524,16 грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” згідно з вказаними змінами є остаточною, у звязку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

28.04.2011р. до суду надійшло клопотання відповідача про обєднання справ в одне провадження. В обґрунтування даного клопотання відповідачем було надано позовну заяву ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ”, подану до господарського суду Одеської області, з вимогами до ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” про визнання недійсним договору поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину. У задоволенні вказаного клопотання відповідачу було відмовлено з огляду на відсутність доказів порушення господарським судом Одеської області справи за зазначеним позовом.

У клопотанні, наданому до канцелярії суду 19.05.2011р. відповідач повідомив суд про перерахування ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” на рахунок "ЗАТ АПК-ІНВЕСТ" грошових коштів в розмірі 27 000 грн. в якості повернення суми, попередньо сплаченої позивачем за договором поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 18.05.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” (Продавець) та ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” (Покупець) було укладено договір поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р., відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобовязався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити нові і які знаходилися у використанні морські контейнери (товар) в асортименті, кількості, по цінам та відповідним характеристикам, указаним в відповідних додатках до договору - специфікаціях, які є невід'ємною частиною чинного договору. Пунктом 1.2. цього договору Продавцем були надані гарантії, що товар за чинним договором належить йому на праві власності та про відсутність прав третіх осіб на даний товар.

Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 2.1. договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. та п.4 додатку № 1 до даного договору (специфікації) від 23.11.2010р. Постачальником були прийняти на себе зобовязання поставити товар на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення Покупцем оплати на умовах, встановлених п.3.1. специфікації. Пунктом 3 специфікації сторони домовилися про здійснення оплати вартості товару в два етапи: 1-й етап - 50% від вартості товару, що складає 54912,00 грн. протягом 10-ті банківських днів з моменту підписання договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. та специфікації від 23.11.2010р.: 2-й етап 50% від вартості товару, що складає 54912,00 грн. протягом 5-ті банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно з п. 2.2 договору поставка здійснюється на умовах DDP (Інкотермс - 2000) склад Покупця за адресою Донецька область, Красноармейський район, с. Ровное, вул.. Шопена 1-а, мясокомбінат ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”. Відповідно до п.п. 2.5., 2.7. договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі товару Покупцю. В свою чергу, моментом передачі товару є момент підписання Покупцем супроводжувальних документів з визначенням дати фактичного отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р та специфікації від 23.11.2010р. Покупцем було перераховано в якості попередньої оплати за товар сорока футовий рефрижераторний контейнер - грошові кошти на загальну суму 54.912,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №10909 від 01.12.2010р.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому, згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. У відповідності до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Проте, незважаючи на виконання позивачем 1-го етапу оплати вартостї товару, обумовленого положеннями договору №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р та специфікацією до нього від 23.11.2010р., ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ”, прийняти на себе за вказаною угодою зобовязання щодо поставки товару виконані не були.

Згідно зі ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

В свою чергу, відповідно до частин 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було зазначене по тексту рішення вище, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе на підставі договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. зобов'язань позивачу не було поставлено товар, вартістю 109824 грн., 50% вартості якого було попередньо оплачено позивачем у сумі 54 912 грн.. У процесі розгляду справи наведені обставини змусили позивача відмовитися від договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. про що свідчить заява про зміну позовних вимог від 14.04.2011р. в якій позивач просить повернути сплачені в якості попередньої оплати вартості товару грошові кошти.

При цьому, наявність та розмір заборгованості ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” перед ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” в сумі 54 912,00 грн. підтверджується платіжним дорученням на перерахування попередньої оплати у вказаній сумі та ґрунтується на вищенаведених приписах чинного цивільного законодавства України. Слід зазначити, що відповідачем факт отримання ним грошових коштів у сумі 54912 грн., передбачених 1-им етапом оплати за товар та невиконання зі свого боку зобовязань з поставки товару не заперечується.

Під час розгляду даної справи відповідачем було повернуто ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” 27 000 грн,, перерахованих останнім в якості попередньої оплати вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 60 від 18.05.2011р. наявним у матеріалах справи.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги часткове повернення відповідачем суми попередньої оплати, суд доходить висновку про відсутність предмету спору між сторонами по справі в частині вимог позивача про стягнення з ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” 27000 грн., а, відтак, провадження у справі № 16 / 17 973 2011 в цій частині позову підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

При цьому, з урахуванням вищевикладеного правового аналізу діючого законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, керуючись умовами укладеного між сторонами по справі договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. та документами, які маються в матеріалах справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати за товар у розмірі 27912 грн. (54912 грн. 27000 грн. повернутих в процесі розгляду справи) задовольнити відповідно до вимог ст..ст. 509, 525, 526, 629, 662, 663, 664, 665, 693 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно з ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. За змістом ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3. договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. за несвоєчасну поставку товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від вартості не поставленого товару за кожний день прострочення.

З огляду на невиконання відповідачем обовязку з передачі товару ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” за період з 11.12.2010р. по 29.04.2011р. (за 143 днів), згідно з розрахунком викладеним у заяві про збільшення позовних вимог, додатково було нараховано до сплати неустойку у розмірі 78524,16 грн. При цьому, слід зазначити, що незважаючи на некоректне визначення у п.6.3. договору неустойки як пені, фактично умови договору №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. якими передбачено її нарахування, визначають обовязок Продавця у разі несвоєчасного передання товарів сплатити неустойку. При цьому, суд звертає увагу на те, що пеня як різновид неустойки застосовується у разі неналежного виконання грошових зобовязань, що випливає зі змісту ч. 3 ст. 549 ЦК України, якими визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте в даному випадку положення п. 6.3. договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. визначають правові наслідки невиконання зобовязання щодо передачі товару, які мають негрошовий характер.

При цьому, за таких же підстав судом критично оцінюються доводи відповідача про необхідність застосування при нарахуванні неустойки подвійної облікової ставки Національного банку України, як це передбачено приписами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, якими встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, виходячи з наведених вище законодавчих положень та умов п. 6.3. договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р., нарахування Покупцем неустойки в сумі 78524,16 грн. внаслідок невиконання Продавцем обовязку з передачі товару не суперечить положенням діючого законодавства України та відповідає умовам укладеної між сторонами угоди.

Однак, враховуючи значний розмір заявленої позивачем до стягнення суми неустойки, суд вважає правомірним при вирішенні даного спору застосувати приписи діючого законодавства, якими врегульовані питання зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

При розгляді даного питання суд вважає за доцільне звернутися також до приписів п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, якими встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру неустойки, заявленої до стягнення, а також приймаючи до уваги невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення та незначність терміну прострочки зобовязання, суд, керуючись приписами ч.1 ст. 233 ГК України, п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, вважає за правомірне зменшити суму заявленої до стягнення з відповідача неустойки з 78 524,16 грн. до суми порушеного відповідачем зобовязання, яка складає 54 912 грн.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 662, 663, 664, 665, 712 ЦК України, ст..ст..193, 230, 231 ГК України.

Таким чином, провадження у справі № 16 / 17 973 2011 в частині вимог про стягнення суми попередньої оплати вартості товару у розмірі 27000 грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Позов ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” в частині стягнення суми попередньої оплати вартості товару за договором поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р, у розмірі 27 912,00грн. та неустойки у сумі 54 912,00 грн. підлягає задоволенню відповідно до ст..ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 662, 663, 664, 665, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю віднести на рахунок відповідача з огляду на часткове повернення останнім грошових коштів в процесі розгляду справи та зменшення суми неустойки за ініціативою суду, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 662, 663, 664, 665, 712 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232, 233 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, п1-1 ч.1 ст 80, п.3 ч.1 ст.83, ст..ст.82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” на користь ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” суми попередньої оплати вартості товару за договором поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. у розмірі 27 000,00 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” /65113, м. Одеса, вул. Академіка Глушка, буд. 1, кв. 16, п/р 26001179176 в "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, код банку 380805, код ЄДРПОУ 36501411 / на користь закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” /83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, п/р 26008015110966 у філії ПАТ " Державно експортно-імпортний банк України" в м. Донецьку, код банку 334817, код ЄДРПОУ 34626750/ грошові кошти у розмірі 27 912 грн. 00 коп. /двадцять сім тисяч девятсот дванадцять грн.. 00 коп./ - суму попередньої оплати, неустойку в розмірі 54 912 грн. 00 коп. /пятдесят чотири тисячі девятсот дванадцять грн. 00 коп./, державне мито в сумі 1 334 грн. 36 коп. /одна тисяча триста тридцять чотири грн. 36 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./.

Наказ видати

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 25.05.2011р.

Суддя Желєзна С.П.