Рішення № 15867889, 19.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р.

Справа № 15-12-3/10-09-388

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Діасамідзе А.Д.

За участю представників:

від позивача – Кравцов О.А.,

від відповідача - Скрипниченко Д.В.,

від третіх осіб:

1) ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії –не з’явився,

2) Міського управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ –Пасічник О.В.,

3) Відділу Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області –Попов С.В.,

4) КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська - Фомов І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за зустрічним позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, до Іллічівської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ, Відділ Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області та Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська, про визнання недійсним та скасування рішення міськради, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 10.05.2011 р. оголошувалась перерва до 19.05.2011 р в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У лютому 2009 року Іллічівська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов’язання Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська, 87.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2009 р. було порушено провадження у справі № 3/10-09-388 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

25.03.2009 року ДП „Іллічівський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Іллічівської міської ради Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ, про:

- визнання протиправним та скасування рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.01.2008 року № 358;

- скасування рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 23.11.2006 року № 1312 „Про видачу територіальній громаді в особі Іллічівської міської ради свідоцтва про право власності на будівлі та споруди бази відпочинку МУЖКГ за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська, 87” як незаконного в частині щодо видачі свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, які були придбані портом за договором купівлі-продажу № 185-о від 21.04.2000 року;

- визнання нечинним свідоцтва про право власності на базу відпочинку від 23.11.2006 року № 31177, виданого заступником Іллічівського міського голови на підставі рішення.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ДП „Іллічівський морський торговельний порт” послалось на наступне.

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23.11.2006 р. № 1312 було постановлено видати територіальній громаді міста Іллічівськ в особі Іллічівської міської ради свідоцтво на право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська, 87. Так, на думку порту, вказане рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради є безпідставним, незаконним та таким, що порушує законні інтереси та права держави та Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, виходячи з наступних підстав.

На підставі договору купівлі продажу № 185-0 від 21.04.2000 р., укладеного між ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” та ВАТ „Автотранспортне підприємство 13004”, портом у відповідності з п. 7.1.5. ст. 7 статуту був придбаний єдиний комплекс - база відпочинку „Дружба”, розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська. Вартість майна, що було придбане за вказаним договором, була встановлена на підставі звіту про експертну оцінку ринкової вартості майна бази відпочинку АТП -13004, що була проведена незалежним експертом на підставі договору № 8-єкс/184-О від 06.04.2000 р., укладеного між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та КП „Проектно-виробниче архітектурно-планіровочне бюро”.

Так, у зв'язку з придбанням бази відпочинку „Дружба” у січні 2001 р. ДП „ІМТП” звернулось до міського голови м. Іллічівськ із заявою щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою 0,63 га, на якій фактично розташована база відпочинку та внесення змін до державного акту II -ОД № 0004798.

Листом № 012-128 від 22.03.2001 р. виконавчий комітет Іллічівської міської ради звернувся до Одеської філії землеустрою з проханням підготовки інвентаризації та технічної документації з метою надання порту державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Як зазначає позивач, рішенням Іллічівської міської ради № 161-XXIII від 16.11.2001 р. ДП „Іллічівський морський торговельний порт” було надано право постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га, з метою обслуговування державного майна, розташованого на зазначеній земельній ділянці. Так, на думку ДП „ІМТП”, відповідач, прийнявши рішення № 161-XXІІІ від 16.11.2001 р., визнав, що порт має право господарського відання на спірне майно. Крім того, згідно вказаного рішення порту був виданий державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою (серія ОД-ІІ № 004798).

Відтак, за твердженнями порту, впродовж шести років останній на законних підставах безперервно використовує споруди та землю для своїх потреб за цільовим призначенням, сплачує податки, та протягом зазначеного строку не отримував жодних заперечень з боку суміжних власників та землекористувачів.

Між тим позивач вказує, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23.11.2006 р. виконком встановив, що база відпочинку, розташована за адресою: вул. Приморська, 87, на земельній ділянці площею 11846 кв.м, є власністю Іллічівської територіальної громади. Як зазначає позивач, в перелік будівель та споруд, на які було видано свідоцтво про право власності від 29.11.2006 р., безпідставно були включені будівлі та споруди, придбані портом за договором купівлі-продажу № 185-0 від 21.04.2000 р., а саме:

- одноповерховий будинок № 10, площею 52,80 кв.м;

- одноповерховий будинок №11, площею 27,80 кв.м;

- одноповерховий будинок № 12, площею 26,80 кв.м;

- одноповерховий будинок № 13, площею 26,40 кв.м;

- одноповерховий будинок № 14, площею 20,20 кв.м;

- одноповерховий будинок № 15, площею 26,60 кв.м;

- одноповерхова будівля їдальні "Е", площею 353,20 кв.м;

- одноповерхова будівля клубу "Л", площею 76,30 кв.м;

- одноповерхова будівля складу "К", площею 66,10 кв.м;

- будівлі допоміжних будівель "Ж", "З", душу "И".

При цьому позивач зазначає, що факт придбання Іллічівським МТП спірних будівель та споруд підтверджується наступними документами:

- актом прийняття-здачі основних засобів бази відпочинку „Дружба”, складеним між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” та ВАТ „Автотранспортне підприємство 13004”;

- договором № 8-зкс/184-0 від б квітня 2000 р. на проведення експертної оцінки майна бази відпочинку „Дружба”;

- звітом про експертну оцінку ринкової вартості майна бази відпочинку АТП- 13004;

- рішенням господарського суду Одеської області у справі № 5-16/203-07-5603.

Так, на думку позивача, вищевказані документи свідчать про те, що на час прийняття виконкомом Іллічівської міської ради рішення від 23.11.2006 р. № 1312 останньому фактично було повідомлено про перебування спірних будівель у загальнодержавній власності та про їх належність порту на праві господарського відання, тому прийняття рішення про передачу спірних будівель та споруд у комунальну власність відбулось з порушенням Закону України № 147/98-ВР та з перевищенням органом місцевого самоврядування делегованих державою повноважень.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23.11.2006 р. № 1312 фактично направлено на зміну статусу загальнодержавного майна, та порушує право господарського відання Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” на зазначене майно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як незаконне.

До того ж, позивач зазначає, що рішенням Іллічівської міської ради від 11.01.2008 р. № 358-V задоволено протест прокурора м. Іллічівська від 15.11.2007 р. № 1499/1 та скасовано рішення Іллічівської міської ради від 16.11.2001 р. № 161-XXIII „Про оформлення ІМТП права постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба”. Підставою задоволення протесту прокурора та скасування зазначеного рішення вказано порушення норм земельного законодавства, без посилання на конкретні норми чинних законів чи підзаконних актів. Так, на думку позивача, рішення Іллічівської міської ради від № 358-V 11.01.2008 р. є незаконним і протиправним, оскільки воно прийнято з грубим порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Як зазначає позивач, рішення Іллічівської міської ради від 16.11.2001 року № 161-XXIII стосується оформлення права постійного користування земельною ділянкою на підставі ст. 30 Земельного кодексу (1990 р.), тобто вказаним рішенням міська рада відповідно до вимог законодавства та на підставі наданих документів надала згоду на оформлення ДП „ІМТП” права постійного користування земельною ділянкою у вказаних розмірах та видачу державного акту. Так, чинним земельним законодавством для даного випадку не передбачалось здійснення окремого відведення та виготовлення відповідного проекту, оскільки зміни цільового призначення земельної ділянки бази відпочинку „Дружба” не відбулось. При цьому позивач зазначає, що землевпорядна документація розроблена та роботи (в тому числі по встановленню меж земельної ділянки та межових знаків, узгодженню з суміжними землекористувачами) виконані Одеською філією інституту землеустрою на підставі замовлення ДП „ІМТП” та листа-замовлення Іллічівської міської ради від 02.03.2001 р. № 012-128.

Між тим, на думку позивача, законні підстави для скасування рішення Іллічівської міської ради від 16.11.2001 року № 161-ХХШ відсутні, оскільки вказане рішення вже давно реалізоване.

Крім того, як вказує позивач, на дату прийняття рішення № 358 з компетенції Іллічівської міської ради вилучено право розпорядження землями державних підприємств, в зв'язку з чим міська рада не мала (і не має) права приймати будь-які рішення відносно земель, які знаходяться у користуванні державних підприємств, у т.ч. щодо земельної ділянки бази відпочинку „Дружба” (згодом „Радужний”), яка знаходиться в постійному користуванні ДП „ІМТП”.

До того ж позивач зазначає, що посилання в рішенні на висновки комісії, створеної розпорядженням міського голови № 202 від 16.03.2007 р. є неправомірними, оскільки по-перше, ця комісія була створена відповідачем задовго до отримання протесту прокурора, а також були спростовані в судовому порядку по справі № 5-16/203-07-5603 в господарському суді Одеської області за позовом Іллічівської міської ради до ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державного акту на землекористування

Також в обґрунтування зустрічних позовних вимог порт послався на те, що до компетенції відповідача не входить скасування власних рішень, оскільки відповідно до п. 10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Так, за твердженнями позивача, рішення Іллічівської міської ради № 358 направлено на примусове припинення права порту на постійне користування земельною ділянкою площею 0,75 га та прийняття оскаржуваного рішення про скасування рішення № 161 здійснено відповідачем з метою подальшого примусового вилучення земельної ділянки з користування позивача і подальшої відведення (передачі) земельної ділянки Міському управлінню житлово-комунального господарства м. Іллічівська.

При цьому позивач зазначає, що в рішенні № 358 не зазначено жодної підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, а протест прокурора є формальною підставою для прийняття рішення, оскільки сплинули законодавчо встановлені терміни для його розгляду і з цього питання до цього часу розглядається спір між позивачем і відповідачем у господарському суді Одеської області.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, на думку порту, рішення Іллічівської міської ради від 11.01.2008 р. № 358 не відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте з порушенням визначеної законом компетенції органів місцевого самоврядування. Так, відповідач, прийнявши вказане незаконне рішення, порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2009 р. у справі № 3/10-09-388 зустрічний позов ДП „Іллічівський морський торговельний порт” прийнято до провадження та об’єднано для спільного розгляду з первісним позовом, також залучено до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічним позовом –Виконавчий комітет Іллічівської міської ради Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2009 р. до участі у справі № 3/10-09-388 за клопотанням представника Іллічівської міської ради були залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів за зустрічним позовом - Відділ Держкомзему у м. Іллічівськ Одеської області та Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 01.06.2009 р. № 220-р у зв’язку із наданням відпустки судді господарського суду Одеської області Д’яченко Т.Г. ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2009 р. справу № 3/10-09-388 було прийнято до провадження судді Цісельського О.В., справі присвоєно № 12-3/10-09-388 та справу було призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2009 р. до участі у справі № 12-3/10-09-388 було залучено Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2010 року (суддя Цісельський О.В.) провадження у справі № 12-3/10-09-388 було припинено в частині зустрічних позовних вимог ДП „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання протиправним та скасування рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.01.2008 року № 358 та визнання нечинним свідоцтва про право власності на базу відпочинку від 23.11.2006 року № 31177, виданого заступником Іллічівського міського голови на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 23.11.2006 року № 1312, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з посиланням на те, що вказані вимоги зустрічного позову не підлягають вирішенню в господарському суді.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.10.2010 року у справі № 12-3/10-09-388 (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні позовних вимог Іллічівської міської ради про зобов’язання Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська, 87, було відмовлено, зустрічний позов Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” задоволено частково та скасовано рішення Виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 23.11.2006 р. № 1312 „Про видачу територіальній громаді в особі Іллічівської міської ради свідоцтва про право власності на будівлі та споруди бази відпочинку МУЖКГ за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська 87” в частині щодо видачі свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, які були придбані Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” за договором купівлі-продажу № 185-о від 21.04.2000 р., зокрема: одноповерховий будинок № 11 площею забудови 27,80 м2; одноповерховий будинок № 12 площею забудови 26,80 м2; одноповерховий будинок № 13 площею забудови 26,40 м2; одноповерховий будинок № 14 площею забудови 20,20 м2; одноповерховий будинок № 15 площею забудови 26,60 м2; одноповерхова будівля їдальні „Е” площею забудови 353,20 м2; одноповерхова будівля клубу „Л” площею забудови 76,30 м2; одноповерхова будівля складу „К” площею забудови 66,10 м2, в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 р. вказану ухвалу господарського суду Одеської області від 13.10.2010 року по справі № 12-3/10-09-388 скасовано, справу № 12-3/10-09-388 передано на розгляд господарського суду Одеської області в частині позовних вимог Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання протиправним та скасування рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.01.2008 року № 358 та в частині визнання нечинним свідоцтва про право власності на базу відпочинку від 23.11.2006 року № 31177, виданого заступником Іллічівського міського голови на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 23.11.2006 року № 1312.

При цьому ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2010 р. апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги Іллічівської міської ради Одеської області та Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2010 року по справі № 12-3/10-09-388 зупинено до розгляду господарським судом Одеської області зустрічних позовних вимог Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до Іллічівської міської ради Одеської області, Виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.01.2008 року № 358 та в частині визнання нечинним свідоцтва про право власності на базу відпочинку від 23.11.2006 року № 31177, виданого заступником Іллічівського міського голови на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 23.11.2006 року № 1312.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2010 р. справу № 12-3/10-09-388 в частині позовних вимог Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання протиправним і скасування рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.01.2008 року № 358 та про визнання нечинним свідоцтва про право власності на базу відпочинку від 23.11.2006 року № 31177 було прийнято до провадження судді Петрова В.С., справі присвоєно № 15-12-3/10-09-388 та розгляд справи призначено в засіданні суду.

03.12.2010 року Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” подало до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 138-143 т. 7), відповідно до якої порт просить суд визнати недійсним і скасувати рішення Іллічівської міської ради від 11.01.2008 року № 358-V, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на будівлі та споруди бази відпочинку МУЖКГ за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморська, № 87, якщо необхідно вийти за межі позовних вимог в порядку п. 2 ст. 83 ГПК України.

11.02.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду на справу № 12-3/10-09-388 у зв’язку з надходженням до суду апеляційної інстанції касаційної скарги Іллічівської міської ради Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2011 р. провадження у справі № 15-12-3/10-09-388 було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Іллічівської міської ради Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 р. у справі № 12-3/10-09-388 скасовано в частині позовних вимог Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання нечинним свідоцтва про право власності на базу відпочинку від 23.11.2006 року № 31177, виданого заступником Іллічівського міського голови на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 23.11.2006 року № 1312; провадження у справі в цій частині припинено.

У зв’язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунені, а саме справу повернуто до господарського суду Одеської області, ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2011 р. було поновлено провадження у справі № 15-12-3/10-09-388 за зустрічним позовом Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, до Іллічівської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ, Відділ Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області та Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська, про визнання протиправним та скасування рішення міськради від 11.01.2008 р. № 358, справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач –Іллічівська міська рада Одеської області проти зустрічних позовних вимог заперечує з підстав, зазначених у письмових запереченнях на зустрічний позов (а.с. 73-82 т. 2, а.с. 3-12 т. 3) та запереченнях на заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 108-116 т. 8).

Третя особа - КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська проти зустрічних позовних вимог порту заперечує з підстав, викладених у поясненнях-запереченнях (а.с. 1-2 т. 3).

Третя особа - Відділ Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області проти зустрічних позовних вимог порту заперечує.

Третя особа - Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ проти зустрічних позовних вимог порту заперечує.

Представник третьої особи –ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії в засідання суду не з’явився.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як випливає з матеріалів справи, на підставі листів Київського автотранспортного підприємства 09104 від 13.08.1979 року № 768 та від 08.06.1979 року № 498 (а.с. 88-89 т. 2 останньому було надано дозвіл на розташування на території бази відпочинку „Дружба” будинків та технічних споруджень.

21.04.2000 р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт” (покупець) та ВАТ „Автотранспортне підприємство–13004” (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 185-0 (а.с. 192-194 т. 2), згідно з яким ДП „ІМТП” прийняло у власність від ВАТ „АТП-13004” єдиний нерухомий комплекс - базу відпочинку „Дружба”, розташований за адресою: м. Іллічівськ, вул. Приморсь ка (прибережна зона).

Згідно наказу начальника ДП „Іллічівський морський торговельний порт” від 26.04.2000 р. № 396 комплекс бази відпочинку „Дружба” прийнято на баланс порту та базу відпочинку „Дружба” закріплено і об’єднано з оздоровчо-спортивним комплексом „Райдужний”.

Факт правомірності набуття портом бази відпочинку „Дружба” підтверджений рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2007 р. по справі № 5-16/203-07-5603 (а.с. 69-78 т. 1), що набрало законної чинності. Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, після об’єднання ДП „ІМТП” звернулось до міського голови м. Іллічівська з листом від 23.01.2001 р. за вих. № 8х-97 (а.с. 101 т. 1) щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,63 га, на якій фактично розташована придбана база відпочинку „Дружба”, та включення земельної ділянки додатково до Державного акта ІІ-ОД № 0004798 від 16.09.1998 р.(а.с. 56-62 т.1)

При цьому слід зазначити, що вказаний державний акт на право постійного користування земельною діяльною площею 4,21 га в 3-му ковші Сухого лиману для розвитку інфраструктури порту було видано ДП „Іллічівський морський торговельний порт” на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 28.08.1998 р. №508 „Про переоформлення права користування земельною ділянкою ІМТП в 3-му ковші Сухого лиману” (а.с. 63 т. 1). Акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 42.

В свою чергу у березні 2001р. Іллічівська міська рада листом за № 012-128 (а.с. 110 т. 1) звернулась до Одеської філії Інституту землеустрою з клопотанням щодо підготовки ДП „ІМТП” матеріалів інвентаризації та технічну документацію по видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою в районі прибережної зони м. Іллічівська, в районі бази відпочинку „Дружба”.

10.09.2001р. між ДП „ІМТП” та Одеською філією Інституту землеустрою було укладено договір № 1083, на підставі якого Одеською філією Інституту землеустрою було виготовлено та передано ДП „ІМТП” технічну документацію зі складання державного акту на право постійного користування землею ДП „ІМТП” на території Іллічівської міської ради Одеської області (а.с. 107 т. 2) на земельну ділянку площею 0,75 га. Зазначена документація була погоджена із Іллічівським міським відділом земельних ресурсів та Іллічівським міським відділом містобудування та архітектури.

05.10.2001 р. ДП „ІМТП” листом за № 1363 (а.с. 116 т .2) звернулося до Іллічівської міської ради з проханням щодо оформлення порту права користування земельною ділянкою площею 0,75 га у зв’язку із переходом права власності на будівлі та споруди без зміни їх цільового призначення.

Розглянувши надані ДП „ІМТП” документи, в тому складі технічну документацію зі складання державного акту на право постійного користування землею ІМТП на території Іллічівської міської ради Одеської області на земельну ділянку площею 0,75 га, Іллічівська міська рада 16.11.2001 р. прийняла рішення за № 161-ХХІІІ „Про оформлення ІМТП права постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” (а.с. 16 т. 1), згідно якого було вирішено оформити ДП „ІМТП” право постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га, на якій фактично розташована база відпочинку „Дружба” за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” та в установленому законом порядку видати ІМТП державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою.

На виконання вказаного рішення Іллічівської міської ради № 161-ХХІІІ від 16.11.2001 р. було проведено в натурі встановлення меж земельної ділянки площею 0,75 га, наданої в постійне користування Іллічівському морському торговельному порту, по що свідчить акт від 03.12.2001 р. (а.с. 64 т. 1, а.с. 52 т. 6).

21.01.2002 р. Одеським обласним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України був наданий позитивний висновок державної землевпорядної експертизи № 913 на технічну документацію зі складання державного акту на право постійного користування землею Іллічівському морському торговельному порту (а.с. 115 т. 2).

Так, на підставі зазначеного вище рішення Іллічівської міської ради № 161-ХХІІІ від 16.11.2001 р. до Державного акту на право постійного користування землею серії ОД-ІІ № 004798 були внесені відповідні зміни (Аркуш 5, діл.10), про що свідчить відповідний запис в розділ „Зміни в землекористуванні”.

Між тим Прокурором м. Іллічівськ було внесено протест № 1499/1 від 15.11.2007 року на вищевказане рішення Іллічівської міської ради № 161-ХХІІІ від 16.11.2001 р. „Про оформлення ІМТП права постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” у зв’язку з порушенням при прийнятті рішення норм земельного законодавства України.

11.01.2008 р. Іллічівська міська рада прийняла рішення № 358-V „Про скасування рішення Іллічівської міської ради від 16.11.2001 р. № 161-ХХІІІ „Про оформлення ІМТП права постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” (а.с. 17 т. 1), згідно якого протест прокуратури м. Іллічівськ № 1499/1 від 15.11.2007 року було задоволено, а рішення Іллічівської міської ради № 161-ХХІІІ від 16.07.2001 р. –скасовано як таке, що прийнято з порушенням норм земельного законодавства України. При цьому в рішенні вказано, що надання земельної ділянки здійснено без проекту її відведення та з порушенням порядку встановлення меж земельної ділянки на місцевості.

Так, на думку позивача, рішення Іллічівської міської ради № 358-V від 11.01.2008 р. прийнято з грубим порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що в оспорюваному рішенні не зазначено жодної підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, в своїх запереченнях посилається на ст.ст. 19, 22, 23 Земельного кодексу України (1990 р.), пункт 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року N 43, та п. 2 Постанови Кабміну України від 26.05.2004 р. При цьому відповідач вказує, що відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (ред. 1990 року) надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Однак, в порушення вимог закону проект відведення земельної ділянки площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” ДП „ІМТП” не розроблювався та Іллічівською міською радою не погоджувався.

Разом з тим, проаналізувавши спірні правовідносини, суд вважає дії міськради щодо прийняття оспорюваного рішення від 11.01.2008 р. № 358-V неправомірними та такими, що порушують права порту, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначеним рішенням № 161-ХХІІІ від 16.11.2001 р., яке скасовано оспорюваним рішенням, було вирішено оформити ІМТП право постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га на якій фактично розташована база відпочинку „Дружба”. Також було вирішено в установленому законодавством порядку видати Іллічівськом морському торговельному порту державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою. При цьому Іллічівська міська рада прийняла вказане рішення на підставі клопотання порту про оформлення права постійного користування земельною ділянкою, договору купівлі-продажу № 185-о від 21 квітня 2000 року, акту прийому-передачі майна бази відпочину „Дружба” та технічної документації. До того ж технічну документацію відповідно до висновку державної землевпорядної експертизи № 913 було погоджено з Одеським обласним управлінням земельних ресурсів Держкомзему України, Іллічівським міським відділом земельних ресурсів, Іллічівським міським відділом містобудування, архітектури та ЖКГ. При цьому було складено акт встановлення в натурі меж земельної ділянки та план землекористування, до державного акту серії ОД-ІІ №0004798 були внесені зміни.

Посилання відповідача на положення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року N 43, щодо необхідності складення проекту відведення спірної земельної ділянки судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Так, п. 3.9 вказаної Інструкції (в чинній редакції на момент прийняття рішення № 161-ХХІІІ від 16.11.2001р.) передбачав, що у разі будь-яких змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, які відбулися після видачі державного акта, ці зміни вносяться одночасно до обох примірників державного акта. Саме на підставі вказаних положень Інструкції до Державного акту ОД-П №004798 були внесені відповідні зміни в землекористуванні, які посвідчені підписом начальника міського відділу земельних ресурсів Держкомзему України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 30 Земельного Кодексу України (1990 року) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 Земельного Кодексу України (1990 року) при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Однак, слід зазначити, що в даному випадку зміни цільового призначення земельної ділянки бази відпочинку „Дружба” не відбулось, тому відведення та виготовлення відповідного проекту не передбачалось.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється розділом ІІ Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Водночас зміст оспорюваного рішення свідчить про те, що воно прийняте виключно за результатами розгляду протесту прокуратури м. Іллічівськ без жодних посилань на певні нормативно-правові акти, з порушенням яких прийняте чи яким суперечить попереднє (скасоване) рішення Іллічівської міської ради № 161-XXIII від 16.11.2001 р. Однак, законодавством не передбачено право скасування місцевою радою свого попереднього рішення без зазначення в рішенні навіть правових підстав такого скасування. Таким чином, Іллічівська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення щодо скасування рішення Іллічівської міської ради № 161-XXIII від 16.11.2001 р., була зобов'язана насамперед встановити його невідповідність Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, що встановлено не було.

Крім цього суд зазначає, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Іллічівської міської ради від 16 листопада 2001 року № 161-ХХІІІ цілком правомірно реалізоване, тобто ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” має державний акт на право постійного користування землею серії ОД-ІІ № 004798, до якого включена ділянка № 10 площею 0,75 га, на якій фактично розташована база відпочинку „Дружба”.

До того ж постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2010 р., що набрала законної чинності, у справі № 22-а-7147/08 за позовом Міського управління житлово-комунального господарства м. Іллічівська до Іллічівської міської ради Одеської області про визнання незаконним рішення № 161-XXIII від 16.11.2001 р. „Про оформлення Іллічівським морським торговельним портом права постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” було встановлено відсутність підстав для визнання рішення № 161-XXIII від 16.11.2001 р. незаконним з підстав, на які Іллічівська міська рада посилається в обґрунтування своїх заперечень на позов.

Разом з тим суд вважає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Тієї ж думки підтримується Конституційний Суд України, яка була викладена в рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

Таким чином, враховуючи виникнення у ДП „Іллічівський морський торгівельний порт” у зв'язку з прийняттям Іллічівською міською радою рішення від 16.11.2001р. № 161-ХХІІІ правовідносин, які пов'язані з реалізацію певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (розташуванням на зазначеній земельній ділянці придбаних за договором №185-0 від 21.04.2000 року будівель та споруд бази відпочинку „Дружба”, сплата земельного податку за земельну ділянку 0,75 га, внесення змін до Державного акту ДП „ІМТП” серії ОД-П № 004798 на право постійного користування в частині приєднання ділянки № 10 площею 0,75 га на підставі скасованого у подальшому власного рішення позивача), наявність заперечень у порту щодо зміни даних правовідносин, суд доходить до висновку, що у Іллічівської міської ради були відсутні повноваження щодо скасування рішення № 161-XXIII від 16.11.2001р. через 7 років після його прийняття.

Так, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Між тим факт порушення відповідачем оспорюваним рішенням прав порту встановлений судом, оскільки за вказаним рішенням відповідач порушив право землекористування порту у зв’язку з вилученням у останнього земельної ділянки та надання її в подальшому Міському управлінню житлово-комунального господарства м. Іллічівська, про що свідчить рішення Іллічівської міської ради від 20.04.2007 року № 218/69-V щодо надання дозволу на розробку проекту землевідведення МУЖКГ.

Підстави набуття права на землю передбачено ст. 116 Земельного кодексу України, згідно якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За приписами ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Так, наявність у порту права постійного користування спірною земельною ділянкою підтверджено Державним актом серії ОД-П № 004798.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В силу ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи вищенаведене та те, що внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення № 358-V від 11.01.2008 р. „Про скасування рішення Іллічівської міської ради від 16.11.2001 р. № 161-ХХІІІ „Про оформлення ІМТП права постійного користування земельною ділянкою площею 0,75 га за адресою: м. Іллічівськ, база відпочинку „Дружба” було порушено право порту на користування земельною ділянкою, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги порту про визнання недійсним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги порту відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита, понесені портом при подачі зустрічного позову, покладаються на міськраду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

1. Зустрічний позов Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в особі Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, до Іллічівської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міське управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ, Відділ Держкомзему у місті Іллічівськ Одеської області та Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська, про визнання недійсним та скасування рішення міськради задовольнити.

2. ВИЗНАТИ недійсним та скасувати рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 11.01.2008 року № 358.

3. СТЯГНУТИ з Іллічівської міської ради Одеської області (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33; код ЄДРПОУ 04057043) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, пл. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) витрати по сплаті державного мита в сумі 85/вісімдесят п’ять/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2011 р.