Рішення № 15867838, 18.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2011 р.Справа № 10/17-1075-2011 за позовом Прокурора Ширяївського району Одеської області, в особі Кабінету Міністрів України, в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібороб»

про розірвання договору фінансового лізингу, повернення об'єкту лізингу та стягнення 225836,41грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від прокуратури: Лянна О.А. за посвідченням №184 від 21.10.2010р.

від позивача (КМУ):ОСОБА_1 за довіреністю №03-51 від 05.01.2011р.

від позивача: (ВАТ «НАК «Украгролізинг»): ОСОБА_2 за довіреністю від 11.01.2011р.

від відповідача: не зявився

Суть спору: Прокурор Ширяївського району Одеської області, в особі КМУ, в особі ВАТ «НАК «Украгролізинг»звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить суд стягнути з СТОВ «Агрофірма «Хлібороб»225836,41 грн., з яких 179625,58 грн. основний борг з оплати лізингових платежів за користування предметом лізингу за договором фінансового лізингу №15-08-300 сфл/22 від 02.07.2008р.; 14832,05 грн. пеня, 5138,13 грн. 3% річних, 14840,65 грн. інфляційні, 11400 грн. штраф у розмірі 2% від вартості предмета лізингу; а також просить суд розірвати договір фінансового лізингу №15-08-300 сфл/22 від 02.07.2008р. та зобовязати СТОВ «Агрофірма «Хлібороб»повернути обєкт лізингу Одеській філії НАК «Украгролізинг», а саме: 1 (один) зернозбиральний комбайн «Славутич»КЗС-9-1, зав. №764 (акт приймання-передачі №33/1 від 04.07.2008р.).

Під час розгляду справи Прокурором Ширяївського району Одеської області змінювалися позовні вимоги, про що до суду надано відповідну заяву від 28.04.2011р. за вх. №13601/2011 та заяву від 16.05.2011р. за вх. №15115/2011, в якій позовні вимоги викладені в остаточній редакції, та згідно з якою, Прокурор Ширяївського району Одеської області, в особі КМУ, в особі ВАТ «НАК «Украгролізинг»просить суд стягнути з відповідача 225139,50 грн., з яких 179625,58 грн. основний борг з оплати лізингових платежів за користування предметом лізингу за договором фінансового лізингу №15-08-300 сфл/22 від 02.07.2008р.; 13949,90 грн. пеня, 4148,48 грн. 3% річних, 16015,50 грн. інфляційні, 11400 грн. штраф у розмірі 2% від вартості предмета лізингу; а також просить суд розірвати договір фінансового лізингу №15-08-300 сфл/22 від 02.07.2008р. та зобовязати відповідача повернути обєкт лізингу ВАТ НАК «Украгролізинг», а саме: 1 (один) зернозбиральний комбайн «Славутич»КЗС-9-1, зав. №764 (акт приймання-передачі №33/1 від 04.07.2008р.).

Аналогічну за змістом заяву про уточнення позовних надав до суду і позивач (ВАТ «НАК «Украгролізинг») за вх. 15206/2011 від 16.05.2011р., а у судовому 18.05.2011р. представник позивача (КМУ) надав заяву від 17.05.2011р. №11-3809, згідно з якою позивач підтримує заяву Прокурора Ширяївського району Одеської області, в особі КМУ, в особі ВАТ «НАК «Украгролізинг»про зміну позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвала суду про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду на 06.04.2011р. одержана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, а відомості щодо одержання відповідачем ухвали суду про відкладення розгляду справи на 27.04.2011р., яка відправлена відповідачу 08.04.2011р., що підтверджується списком поданих поштових відправлень за 08.04.2011р., та ухвала суду про відкладення розгляду справи на 18.05.2011р., яка відправлена відповідачу 28.04.2011р., що підтверджується списком поданих поштових відправлень за 28.04.2011р. станом на 18.05.2011р. відсутні.

Між тим виходячи з того, що двомісячний строк вирішення спору у даній справі, який встановлений вимогами ст.69 ГПК України, закінчується 21.05.2011р., а також з того, що у заяві від 18.05.2011р. представники прокуратури та позивача наполягають на вирішенні цього спору в межах встановлених законом строків і заперечують проти продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів, господарський суд розглянув дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників прокуратури та позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, суд встановив:

02.07.2008р. між ВАТ «НАК «Украгролізинг» (лізингодавець, позивач) і СТОВ «Агрофірма «Хлібороб» (лізингоодержувач, відповідач) укладений договір фінансового лізингу №15-08-300 сфл/22, згідно з яким, позивач передає відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмету лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно з умовами п.2.2. договору строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між сторонами та постачальником (тристоронній акт), що укладається у 5-ти автентичних примірниках.

Відповідно до умов п. 3.1.2. договору позивач має право вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо відповідач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів, а згідно з умовами п.3.4.3., п.3.4.4. договору відповідач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору. За несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу позивача повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, відповідач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює її та передає позивачу.

Згідно з умовами п.4.1. договору з моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу відповідач за користування останнім сплачує позивачу чергові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Відповідно до умов п.4.2. договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів», а згідно з умовами п.4.3. договору відповідач після укладення договору, перераховує на рахунки позивача попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7 відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок позивача.

У розділі 6 договору передбачені умови щодо страхування, а саме встановлено, що предмет лізингу та повязані з виконанням договору ризики підлягають страхуванню з обовязковим попереднім погодженням умов договору страхування та компанії-страховика з позивачем (п.6.1.); відповідач здійснює страхування предмету лізингу та ризиків, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлено на користь позивача. Договір страхування укладається на весь строк дії цього договору з щорічним повідомленням позивача (п.6.2.); страховий поліс (його копія) має бути переданий позивачу протягом десяти робочих днів з моменту його укладення (п.6.4.).

Згідно з умовами п.7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Відповідно до умов п.7.2. договору за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобовязань, визначених цим договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмета лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє відповідача від обовязку по виконанню умов договору.

Відповідно до умов п.8.8. договору за несплату протягом 30 днів лізингового платежу чи невиконання (неналежне виконання) положень договору відповідачем, останній за власний рахунок, в термін не більше тижня, повертає позивачу предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, позивач проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок відповідача.

Згідно з умовами п.8.1. договору договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Додатком №1 до цього договору є Найменування, кількість, ціна і вартість предмету лізингу, а саме: зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич»у кількості 1 одиниця за ціною 570000 грн. з ПДВ. Додатком №2 до цього договору є Графік сплати лізингових платежів, згідно з яким, 1-й лізинговий платіж в сумі 25782,32 грн. сплачується відповідачем до 04.10.2008р., 2-й лізинговий платіж в сумі 25479,51 грн. сплачується відповідачем до 04.01.2009р., 3-й лізинговий платіж в сумі 25176,70 грн. сплачується відповідачем до 04.04.2009р., 4-й лізинговий платіж в сумі 24873,88 грн. сплачується відповідачем до 04.07.2009р., 5-й лізинговий платіж в сумі 24571,07 грн. сплачується відповідачем до 04.10.2009р., 6-й лізинговий платіж в сумі 24268,26 грн. сплачується відповідачем до 04.01.2010р., 7-й лізинговий платіж в сумі 23965,45 грн. сплачується відповідачем до 04.04.2010р., 8-й лізинговий платіж в сумі 23662,63 грн. сплачується відповідачем до 04.07.2010р., 9-й лізинговий платіж в сумі 23359, 82 грн. сплачується відповідачем до 04.10.2010р., 10-й лізинговий платіж в сумі 23057,01 грн. сплачується відповідачем до 04.01.2011р.

Також судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв в лізинг зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», вартістю 570000 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.07.2008р.

Поряд з цим, наявний у справі акт звірки розрахунків до договору фінансового лізингу від 02.07.2008р. №15-08-300 сфл/22, який підписаний відповідачем та засвідчений печаткою останнього свідчить, що з 04.10.2008р. відповідачем здійснено оплату лізингових платежів в сумі 64571,07 грн., які позивач зарахував в оплату наступним чином: 17303,57 грн., які сплачені відповідачем 04.10.2008р. та 7267,50 грн., які сплачені відповідачем 26.10.2009р. позивач зарахував в оплату 1-го лізингового платежу. Отже, борг відповідача з оплати 1-го лізингового платежу становить 1211,25 грн. (25782,32 грн. 17303,57 грн. 7267,50 грн. =1211,25 грн.).

5000 грн., які відповідач перерахував позивачу 01.04.2010р. та 5000 грн., які відповідач перерахував позивачу 24.02.2010р., зараховані позивачем в оплату 2-го лізингового платежу. Отже, борг відповідача з оплати 2-го лізингового платежу становить 15479,51 грн. (25479,51 грн. 5000 грн. 5000 грн.=15479,51 грн.).

5000 грн., які відповідач перерахував позивачу 25.05.2010р. та 5000 грн., які відповідач перерахував позивачу 28.05.2010р., зараховані позивачем в оплату 3-го лізингового платежу. Отже, борг відповідача з оплати 3-го лізингового платежу становить 15176,70 грн. (25176,70 грн. 5000 грн. 5000 грн.=15176,70 грн.).

5000 грн., які відповідач перерахував позивачу 28.05.2010р. та 15000 грн., які відповідач перерахував позивачу 15.06.2010р., зараховані позивачем в оплату 4-го лізингового платежу. Отже, борг відповідача з оплати 4-го лізингового платежу становить 4873,88 грн. (24873,88 грн. 5000 грн. 15000 грн.=4873,88 грн.).

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача з оплати 1-го,2-го,3-го та 4-го лізингових платежів становить 36741,34 грн., а 5-ий лізинговий платіж в сумі 24571,07 грн., 6-ий лізинговий платіж в сумі 24268,26 грн., 7-й лізинговий платіж в сумі 23965,45 грн., 8-й лізинговий платіж в сумі 23662,63 грн., 9-ий лізинговий платіж в сумі 23359,82 грн., та 10-лізинговий платіж в сумі 23057,01 грн., що загалом становить 142884,24 грн., не сплачені відповідачем у встановлений договором строк.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу, згідно з яким позивач передав відповідачу у лізинг зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич»у кількості 1 одиниця за ціною 570000 грн. з ПДВ., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 04.07.2008р. №33/1, а відповідач зобовязався сплачувати позивачу лізингові платежі через кожні три місяці починаючи з дати підписання тристороннього акту, в розмірі, що встановлені у Графіку сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору фінансового лізингу), зокрема, в строк до 04.10.2008р. відповідач зобовязаний сплатити позивачу 25782,32 грн. (1-й лізинговий платіж), до 04.01.2009р. 25479,51 грн. (2-й лізинговий платіж), до 04.04.2009р. 25176,70 грн. (3-й лізинговий платіж), до 04.07.2009р. 24873,88 грн. (4-й лізинговий платіж), до 04.10.2009р. 24571,07 грн. (5-й лізинговий платіж), до 04.01.2010р. 24268,26 грн. (6-й лізинговий платіж), до 04.04.2010р. 23965,45 грн. (7-й лізинговий платіж), до 04.07.2010р. 23662,63 грн. (8-й лізинговий платіж), до 04.10.2010р. 23359,82 грн. (9-й лізинів платіж), до 04.01.2011р. 23057,01 грн. (10-й лізинговий платіж), що загалом становить 244196,65 грн.

Отже, на підставі вищевказаного договору між сторонами у справі виникли лізингові правовідносини, правове регулювання яких здійснюється відповідно до параграфу 6 гл.58 ЦК України (ст.ст.806-809), параграфу 5 розділу VI гл.30 ГК України (ст.292).

Так вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг», вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України, за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, оплата 1-го, 2-го, 3-го та 4-го лізинговий платежів, що загалом становить 101312,41 грн., здійснена відповідачем частково в сумі 64571,07 грн. та з порушенням строків оплати, а оплата 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го та 10-го лізингових платежів в загальній сумі 142884,24 грн. взагалі не здійснена відповідачем.

Таким чином заборгованість відповідача з оплати лізингових платежів становить 179625,58 грн., що також підтверджується і актом звірки розрахунків до договору фінансового лізингу від 02.07.2008р. №15-08-300 сфл/22, який підписаний відповідачем та засвідчений печаткою останнього. Більш того, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а також доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Також умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що за порушення інших зобовязань, визначених цим договором відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє відповідача від обовязку по виконанню умов договору.

Розрахунок пені, який здійснений у заяві про зміну позовних вимог від 16.05.2011р. за вх. №15115/2011, та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 13949,90 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо пророчення відповідача, а також вимогам чинного законодавства, зокрема, вимогам ч.6 ст.232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Поряд з цим умовами укладеного між сторонами договору встановлений обовязок відповідача щодо здійснення страхування предмету лізингу та ризиків. Між тим лист за підписом генерального директора ПрАТ «Українська промислова страхова компанія»від 16.05.2011р. за вих. №107-1, який наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, свідчить, що станом на 16.05.2011р. відповідачем не здійснено оплату страхової премії в сумі 6831,45 грн. згідно договору страхування пересувних машин, техніки, механізмів та устаткування від 22.04.2010р. №105.0221.04/2010, який укладений між відповідачем (страхувальник) і ПрАТ «Українська промислова страхова компанія»(страховик), а відповідно до умов п.6 цього договору страхування вказаний договір вступає в силу не раніше дня, наступного за днем надходження страхової премії на поточний рахунок страхувальника.

Отже, виходячи з того, що внаслідок несплати відповідачем страхової премії станом на 16.05.2011р. договір страхування не набув чинності, господарський суд вважає, що відповідачем не виконано свого обовязку щодо здійснення страхування предмету лізингу та ризиків.

Згідно з розрахунком штрафу, 2% від вартості предмету лізингу 570000 грн. становить 11400 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений у заяві про зміну позовних вимог від 16.05.2011р. за вх. №15115/2011, та згідно з яким розмір нарахованих відповідачу 3% річних становить 4148,48 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо пророчення відповідача. Розрахунок інфляційних, нарахування яких здійснено у заяві про зміну позовних вимог від 16.05.2011р. за вх. №15115/2011 в сумі 16015,50 грн. також перевірений господарським судом та встановлено відповідності цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 179625,58 грн., пені в сумі 13949,90 грн., штрафу в сумі 11400 грн., 3% річних в сумі 4148,48 грн., інфляційних в сумі 16015,50 грн., що загалом становить 225139,46 грн., а не 225139,50 грн., які заявлено до стягнення з відповідача у заяві про зміну позовних вимог від 16.05.2011р. за вх. №15115/2011 і тому позовні вимоги задовольняються господарським судом саме в сумі 225139,46 грн.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу та зобовязання відповідача повернути предмет лізингу позивачу, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо зміни або розірвання договору містяться і у ч.1 ст.188 ГК України. Поряд з цим відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розрізано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 4 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізинговадець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

З огляду на вищевикладене, а також із врахуванням вищевстановлених обставин справи, які свідчать про те, що оплата 1-го, 2-го, 3-го та 4-го лізинговий платежів, що загалом становить 101312,41 грн., здійснена відповідачем частково в сумі 64571,07 грн. та з порушенням строків оплати, а оплата 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, 9-го та 10-го лізингових платежів в загальній сумі 142884,24 грн. взагалі не здійснена відповідачем, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору фінансового лізингу є обґрунтованими і правомірними, а тому підлягають задоволенню. При цьому господарський суд не звертає уваги на відсутність у матеріалах справи доказів надсилання відповідачу пропозиції про розірвання договору у порядку, який встановлений вимогами ч.2 ст.188 ГК України, оскільки недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 ГК України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Аналогічна позиція міститься в Інформаційному листі ВГСУ від 06.08.2008р. №01-8/471 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих ВСУ)».

Відповідно до п.7 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобовязаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмету лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Умовами п.3.4.4., п.8.8. договору фінансового лізингу також встановлено, що за несплату частково або повністю лізингових платежів протягом 30 днів або порушення правил утримання чи використання предмета лізингу на вимогу позивача повернути йому предмет лізингу разом з технічною документацією, одержаною від постачальника, згідно акту приймання-передачі в технічно справному та комплектному стані. В разі відсутності технічного паспорту та іншої документації, яка ідентифікує предмет лізингу, відповідач за власний рахунок в десятиденний термін поновлює її та передає позивачу (п.3.4.4.). За несплату протягом 30 днів лізингового платежу чи невиконання (неналежне виконання) положень договору відповідачем останній за власний рахунок, в термін не більше тижня, повертає позивачу предмет лізингу в комплектному та роботоздатному стані з урахуванням його нормального ступеня спрацювання на підставі акту повернення предмета лізингу, а в разі невідповідності нормальному ступеню спрацювання його або некомплектності, позивач проводить експертну оцінку предмета лізингу за рахунок відповідача (п.8.8.).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині зобовязання відповідача повернути позивачу предмет лізингу також задовольняються господарським судом.

На підставі ст.44,49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Прокурора Ширяївського району Одеської області, в особі Кабінету Міністрів України, в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібороб» (66823, Одеська область, Ширяївський район, с. Валентинівка, код ЄДРПОУ 03766636, р/р 26005301506445 в АКБ «Національний кредит», МФО 388755) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова,16-а, код ЄДРПОУ 30401456, р/р 26006010890602 в ПАТ «Альфа-Банк»в м. Києві, МФО 300406) основний борг в сумі 179625 (сто сімдесят девять тисяч шістсот двадцять пять) грн. 58 коп., пеню в сумі 13949 (тринадцять тисяч девятсот сорок девять) грн. 90 коп., штраф в сумі 11400 (одинадцять тисяч чотириста) грн., 3% річних в сумі 4148 (чотири тисячі сто сорок вісім) грн. 48 коп., інфляційні в сумі 16015 (шістнадцять тисяч пятнадцять) грн. 50 коп.

3.Розірвати договір фінансового лізингу №15-08-300 сфл/22 від 02.07.2008р.

4.Зобовязати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібороб»(66823, Одеська область, Ширяївський район, с. Валентинівка, код ЄДРПОУ 03766636) повернути обєкт лізингу Відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечнікова,16-а, код ЄДРПОУ 30401456), а саме: 1 (один) зернозбиральний комбайн «Славутич»КЗС-9-1, зав. №764 (акт приймання передачі №33/1 від 04.07.2008р.).

5. В решті позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібороб» (66823, Одеська область, Ширяївський район, с. Валентинівка, код ЄДРПОУ 03766636, р/р 26005301506445 в АКБ «Національний кредит», МФО 388755) в доход державного бюджету (одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, р/р 31114095700008, МФО 828011, код платежу за бюджетною класифікацією 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 2336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 40 коп.

7.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібороб» (66823, Одеська область, Ширяївський район, с. Валентинівка, код ЄДРПОУ 03766636, р/р 26005301506445 в АКБ «Національний кредит», МФО 388755) в доход державного бюджету (одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, р/р 31213264700008, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 20 травня 2011 року.