Рішення № 15867787, 26.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11 Справа№ 5015/2275/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», м. Львів,

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

Про стягнення 5864 грн. 83 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал», м. Львів, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення 5864 грн. 83 коп. заборгованості за договором оренди, з яких: 2 706 грн. 14 коп. - сума основного боргу, 361 грн. 17 коп. - штраф 0,083 % за несплату орендної плати, 91 грн. 38 коп. - пеня, 2706 грн. 14 коп. - штраф та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 22.04.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.05.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: Позивач 29.04.2011 року рекомендованою поштою № 79019 0207288 0, Відповідач 28.04.2011 року рекомендованою поштою № 79019 0207276 7 (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 10.05.2011 року розгляд справи відкладено на 26.05.2011 року, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Представник позивача в судове засідання 26.05.2011 року зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які вимагалися судом (копії в матеріалах справи), просить позов задовільнити повністю.

Відповідач, повторно, без поважних причин явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75.

Враховуючи повторну неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Дочірнє підприємство «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32568603, знаходиться за адресою: 79017, Львівська область, місто Львів, вул. Водогінна, буд. 2, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ № 701139 та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 374116 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, йому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 79066, АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЄ № НОМЕР_2 (докази в матеріалах справи).

Між Дочірнім підприємством «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(надалі позивач, орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач, орендар) 01.03.2010 року укладено договір оренди нежитлових приміщень № СБ/25 (надалі - договір).

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, обєктом оренди можуть бути:

державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські обєкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об»єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать субєктам господарювання.

Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення в комплексі за адресою: АДРЕСА_3 (надалі - приміщення) для розміщення продуктового магазину.

Право власності позивача на приміщення підтверджується Свідоцтвом про право власності на нежитлові приміщення № С-03857, виданим Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 18.03.2010 року та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.05.2010 року № 26078857.

Ціну договору та порядок розрахунків між сторонами визначено в розділі 2 договору, строк договору, порядок передачі та повернення приміщень в розділі 3.

Відповідно до пункту 2.1. договору місячна орендна плата за користування приміщенням становить 100 грн. за один м2 площі з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно п. 2.2. договору місячна орендна плата за користування обєктом оренди становить 3340 грн. 00 коп.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що розрахунки по сплаті орендної плати проводяться орендарем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця. За перший місяць оренди платіж здійснюється протягом трьох днів з моменту підписання орендарем Акту приймання-передачі, а за поточний місяць оренди в день отримання орендарем рахунків, але не пізніше шостого числа кожного місяця за місяць оренди.

Відповідальність сторін передбачено розділом 5 даного договору

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, 01.03.2010 року передав, а відповідач отримав нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 для розміщення продуктового магазину.

21.07.2010 року відповідач звернувся до позивача з проханням припинити договір.

31.08.2010 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду про припинення договору оренди нежитлових приміщень від 01.03.2010 року № СБ/25 (надалі - угода), згідно п. 2 якої боржник зобовязався сплатити заборгованість по орендній платі та комунальних платежах в розмірі 2706 грн. 14 коп.

Таким чином, підпис відповідача на угоді підтверджує факт неналежного виконання умов договору по сплаті орендної плати та наявність заборгованості з оплати орендної плати в розмірі 2706 грн. 14 коп.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобовязання виникло в силу укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 01.03.2010 року № СБ/25, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

29.04.2011 року позивач, з метою спонукання відповідача до добровільного погашення заборгованості, направив на його адресу Лист вих. № 29/04/11, у якому просить погасити існуючу заборгованість в семиденний строк.

Відповіді на Лист від відповідача не надійшло.

Таким чином, станом на час розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за договором становить 2706 грн. 14 коп., доказів її погашення сторонами суду не подано.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Частино 2 цієї статті передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Статтею 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Частиною 2 цієї статті однозначно передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Пунктом. 5.4. договору передбачено, що у випадку прострочення оплати орендної плати та інших платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої в строк суми, а також відсотки за користування чужими коштами в розмірі 0, 083 % від вартості орендної плати та інших платежів за кожен день прострочки в оплаті за весь час користування коштами, належними до сплати позивачу. Якщо прострочка по платежах становитиме більше двох місяців, то відповідач сплачує на користь позивача додатково до пені штраф в розмірі 100 відсотків від загальної суми несвоєчасно виконаного зобовязання та позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір і припинити орендні правовідносини.

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 91 грн. 38 коп. пені, 361 грн. 17 коп. штрафу 0,083 % за користування чужими грошовими коштами та 2706 грн. 14 коп. штрафу, які нараховані відповідно до п. 5.4. договору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (79066, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь стягувача: Дочірнього підприємства «Інтергал-Буд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал»(79017, Львівська область, м. Львів, вул. Водогінна, 2; код ЄДРПОУ 32568603) 2 706 грн. 14 коп. - суми основного боргу, 361 грн. 17 коп. - штрафу 0,083% за несплату орендної плати, 91 грн. 38 коп. - пені, 2706 грн. 14 коп. штрафу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

26.05.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана 30.05.2011 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.