Рішення № 15867638, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1282/11

За позовом: ПП «Еко-Техсервіс», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів

про стягнення 39612, 88 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Миколів А. М.

Від відповідача: Амброс М. Р.

Суть спору:

Позов подано приватним підприємством «Еко-Техсервіс», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфорт буд-1»про стягнення 39612, 88 грн.

Ухвалою суду від 14.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.04.2011 р.

05.04.2011р., 26.04.2011р, розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав. Позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, проти позову заперечив з підстав, вказаних у відзиві на позов. Крім того, просить суд відмовити відповідачу у вимозі щодо стягнення штрафних санкцій, зокрема, пені, оскільки останній пропустив строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

21.08.2007р. між приватним підприємством «Еко-Техсервіс»(позивач, за договором - підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»(відповідач, за договором –замовник) було укладено договір підряду №18.

Відповідно до п. 1.1 договору, його предметом є виконання підрядником будівельно-монтажних робіт систем вентиляції та кондиціювання при реконструкції об’єкту гіпермаркету «ФОЗЗІ», розташованому за адресою м. Рівне, вул. Курчатова, 9.

Пунктом 1.3 закріплено обов’язок замовника прийняти виконані підрядником роботи й оплатити їх відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов”язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов”язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п.1.2, вартість робіт вказується в Додатку №1 (договірна ціна) до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Еко-Техсервіс»умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі. В підтвердження належного виконання договірного зобов’язання позивачем долучено до матеріалів справи акти приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт на загальну суму 1036131, 24 грн. Жодних претензій стосовно якості виконаних підрядних робіт, або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент прийняття робіт, ні на момент подання позивачем позову до суду, відповідачем заявлено не було.

Порядок і умови оплати за роботи передбачено розділом 3 договору №18 від 21.08.2007 р.

Зокрема, у п.п. 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3 вказано, що 80% від договірної ціни, оплачується рівними частинами щотижня з моменту підписання договору до моменту завершення робіт у відповідності з графіком виконання робіт. Оплата 10 % від договірної ціни здійснюється після подання підрядником на перевірку остаточного акту приймання виконаних робіт на протязі 14 календарних днів з моменту його подання. Оплата останніх 10% від договірної ціни здійснюється рівними частинами щомісяця по 50% протягом двох місяців після підписання замовником остаточного акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт.

Відповідач свої зобов’язання по договору не виконав, розрахунок за виконані роботи у повному обсязі не здійснив.

У відповідності до умов договору, остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач повинен здійснити не пізніше 01.06.2008 року, проте станом на день подання позову заборгованість останнього перед позивачем становить 25000,65грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за договором №18 від 21.08.2007р., що підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Стаття 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України вказує, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до пункту 10.3 договору, 4330, 24 грн. неустойки.

Проте, дана вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки, у відповідності до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Враховуючи, що позивач звернувся до суду лише 11.03.2011р. та заяву відповідача про застосування позовної давності, суд дійшов висновку в цій частині позовних вимог відмовити.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 8227, 15 грн. та 3% річних на загальну суму 2054, 84 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 258, 267, 509, 526, 625, 837 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів, вул.. Стрийська, 121 (ЄДРПОУ 33169993, п/р 26000000003435 в ВАТ «Електрон Банк»в м. Львові, МФО 325213) на користь приватного підприємства «Еко-Техсервіс», м. Львів, вул.. Стрийська, 78/156 (ЄДРПОУ 32681982, п/р 26007053805175 в ЗГРУ КБ «Приватбанк», МФО 325321) - 25000, 65 грн. основного боргу, 8227, 15 грн. інфляційних нарахувань, 2054, 84 грн. 3% річних, 352, 83 грн. держмита, 210, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 27.05.2011р.