Рішення № 15867574, 26.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11 Справа № 28/16/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Державного підприємства „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 12891 грн. 95 коп.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 12-01-182/1578 від 27.10.2010, заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть справи: стягується заборгованість за відпущену теплову енергію у сумі 6411 грн. 25 коп., пеня у сумі 6131 грн. 13 коп., інфляційні нарахування у сумі 215 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 133 грн. 60 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погодився з вимогами позову, оскільки, на його думку, відповідачем не отримано теплову енергію в обсязі, який нарахований позивачем (а.с. 45).

Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2011 подав заяву про збільшення позовних вимог, за якою до суми позову включений опалювальний період: жовтень 2010 року квітень 2011 року, який не був заявлений у позові. За розрахунком позивача сума боргу за опалювальні періоди: січень квітень 2010 року та жовтень 2010 року квітень 2011 року склала 812 грн. 67 коп., в той час як за позовом за опалювальний період: січень квітень 2010 року була заявлена сума боргу 6131 грн. 16 коп. На нову суму позову позивачем нараховані: пеня у сумі 501 грн. 91 коп., інфляційні втрати у сумі 58 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 19 грн. 13 коп., загалом сума позову склала 1392 грн. 40 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач заявою від 22.05.2010 погодилася з новими вимогами позивача та визнала суму боргу 310 грн. 76 коп. за період з січня 2010 року по квітень 2010 року, суму боргу 501 грн. 91 коп. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, пеню у сумі 501 грн. 91 коп., інфляційні втрати у сумі 58 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 19 грн. 13 коп.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи була належним чином повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась.

Суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі - Державним підприємством „Сєвєродонецька теплоелектроцентраль” та приватним підприємцем ОСОБА_1 20.10.2003 був укладений договір № 261, за умовами якого енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобовязання постачати споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до умов договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період /місяць/, встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації /п.6.1/.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми /сальдо/ розрахунків на початок місяця /п. 6.4/.

На сплату поставленої теплової енергії позивачем відповідачу були виставлені рахунки № 261 від 29.01.2010, № 261 від 26.02.2010, № 261 від 31.03.2010, № 261 від 30.04.2010, № 261 від 29.10.2010 на загальну суму 6411 грн. 25 коп., які не були сплачені, а претензія з вимогою сплатити суму боргу № 16-20-435 від 16.11.2010 була залишена без відповіді та задоволення, у звязку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення заборгованості в сумі 6 411 грн. 25 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Позивач заявив до стягнення суму основного боргу 6411 грн. 25 коп. за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року, пеню у сумі 6131 грн. 13 коп., інфляційні нарахування у сумі 215 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 133 грн. 60 коп. Але враховуючи доводи відповідача про те, що нею не отримано теплову енергію в обсязі, який нарахував позивач, та рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2011 у справі № 8/10пд/2011, яким вирішено переддоговірний спір сторін стосовно укладення додаткової угоди до договору № 261 від 20.10.2003, відповідно до якої змінилось Q на рік = 0,782 Гкал/рік, позивач провів перерахунок вартості спожитої у спірний період теплової енергії та збільшив період постачання теплової енергії, за який відповідно також виставлялися рахунки відповідачу та згідно якої заборгованість у період з січня по квітень 2010 року склала 310 грн. 76 коп., у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року склала 501 грн. 91 коп., що стало підставою для подання заяви про збільшення позовних вимог. Дані вимоги за заявою про збільшення позовних вимог і розглядаються судом.

Дана сума боргу визнана відповідачем, про що, як вказано вище, зазначено у заяві від 22.05.2011.

За таких обставин, сума боргу 812 грн. 67 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, нараховується пеня за 1 рік в розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку /з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог/, який не оспорений відповідачем, позивачем нарахована пеня за період з 16.11.2010 по 16.05.2011 в сумі 501 грн. 91 коп.

Даний розрахунок пені відповідає умовам договору та приписам Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»№ 686 від 22.05.1999, тому вимоги позивача про стягнення пені у сумі 501 грн. 91 коп. підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який не оспорений відповідачем, 3% річних за період з 16.02.2010 по 16.05.2011 складають 11 грн. 62 коп., за період з 16.11.2010 по 16.05.2011 7 грн. 51 коп., усього 3% річних нараховані у сумі 19 грн. 13 коп., а інфляційні нарахування за період з березня 2010 року по квітень 2011 року складають 31 грн. 08 коп ., а за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року складають 27 грн. 61 коп., усього 58 грн. 69 коп. /з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог/. Дані вимоги також підлягають стягненню з відповідача, як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та обґрунтованість і правомірність нарахування пені, інфляційних втрат, 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов /з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог/ підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 26.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи приватного підприємця ОСОБА_1 , 1973 р.н., АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" , 93403, м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 812 грн. 67 коп., пеню у сумі 501 грн. 91 коп., інфляційні втрати у сумі 58 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 19 грн. 13 коп., витрати на державне мито у сумі 13 грн. 92 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 31.05.2011 .

СуддяІ.В. Семендяєва

Надр. 4 прим.

1-до справивих.№278

2-позивачу: м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93403

3- відповідачу: вул.Донецька, 46а/24, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400 (рекомендованою з повідомленням)

4- відповідачу: вул.Соснова ,17, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400 (рекомендованою з повідомленням)

3 прим.

31.05.2011