ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" травня 2011 р. Справа № 7/048-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовомСелянського (фермерського) господарства «Атлант», Київська область, Сквирський район, с. Камяна Гребля,
доСелянського (фермерського) господарства «НИВА-1», Київська область, Сквирський район, с. Камяна Гребля,
проусунення перешкод у користування земельною ділянкою
за участю представників учасників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 23.03.2011року,
від відповідача: Мелашенко В.М. голова, наказ №1 від 24.09.2000року;
ОСОБА_3 представник за дорученням №22 від 17.05.2011року,
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області за встановленою господарським судом міста Києва підсудністю надійшла позовна заява б/н від 23.03.2011року (вх. №1391 від 07.04.2011року) Селянського (фермерського) господарства «Атлант»(далі позивач) до Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1»(далі відповідач) про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на підставі рішення Сквирської районної ради народних депутатів №04-02-23 від 06.05.1998року надано в постійне користування земельну ділянку площею 30,00га і видано Державний акт на право постійного користування землею (ІІІ-КВ №007654). Зазначена земельна ділянка межує із земельною ділянкою Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1», яке під час ведення господарської діяльності порушило межі сумісних земельних ділянок і протиправно здійснює використання 0,81 га земельної ділянки, наданої позивачеві у користування. Враховуючи наведені обставини, позивач зазначає про протиправність дій відповідача і просить суд зобовязати Селянське (фермерське) господарство «НИВА-1»не чинити перешкоди Селянському (фермерському) господарству «Атлант»у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 3224082400:04:006:0031) площею 30,00га, яка знаходиться в межах Камяногребельської сільської ради Сквирського району Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011року було порушено провадження у справі №7/048-11, та призначено розгляд справи на 28.04.2011року.
У судовому засіданні 28.04.2011 року представником позивача було подано клопотання про компенсацію за рахунок відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 8000,00грн. Подане клопотання прийняте судом до розгляду.
У звязку з неявкою у судове засідання 28.04.2011року представників відповідача, який про дату, час та місце розгляду спору повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та неподанням витребуваних ухвалою суду від 07.04.2011року документів, розгляд справи відкладався на 19.05.2011року.
У судовому засіданні 19.05.2011року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представники відповідача у справі у судовому засіданні 19.05.2011року подали витребувані ухвалою суду документи та письмові пояснення по суті спору, які залучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні відповідачем, за підписом Голови правління Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1»Мелашенка В.М., була подана заява, якою відповідач повністю визнає позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Атлант»та проти позову не заперечує. Подана заява залучена господарським судом до матеріалів справи.
Господарським судом у судовому засіданні 19.05.2011року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:
Рішенням Сквирської районної ради народних депутатів Київської області від 06.05.1998року за №04-02-23 було затверджено, складений Київським відділенням інституту землеустрою, проект відведення земельної ділянки в постійне користування загальною площею 30,0 га для організації селянського (фермерського) господарства громадянину ОСОБА_4 за рахунок земель запасу, розміщених на території Камяногребельської сільської ради депутатів Сквирського району Київської області та надано ОСОБА_4 в постійне користування земельну ділянку площею 30,0 га за рахунок земель запасу Камяногребельської сільської ради депутатів.
На підставі вищезазначеного рішення Сквирської районної ради народних депутатів ОСОБА_4 було видано Державний акт на право постійного користування землею (ІІІ-КВ №007654), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30 від 27.08.1998року.
У відповідності до Закону України «Про селянське (фермерське) господарство»№2009-ХІІ від 20.12.1991року, який діяв на час надання земельної ділянки та створення фермерського господарства, ОСОБА_4 заснував Селянське (фермерське) господарство «Атлант»(позивач у справі). Створене Селянське (фермерське) господарство «Атлант»було зареєстровано згідно вимог законодавства, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, виданим Сквирською районною державною адміністрацією Київської області від 13.07.1999року і Статутом СФГ «Атлант», зареєстрованим Сквирською районною державною адміністрацією (реєстраційний №44).
Відтак, з моменту державної реєстрації у Селянського (фермерського) господарства «Атлант»знаходиться у постійному користуванні земельна ділянка площею 30,00га (кадастровий номер 3224082400:04:006:0031).
Господарським судом встановлено, що земельна ділянка, надана у користування позивачу межує із земельною ділянкою, наданою згідно Державного акту (ІІІ-КВ №007966) від 07.07.2000року у постійне користування ОСОБА_3 засновнику Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1», що підтверджується Статутом Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1», копія якого наявна в матеріалах справи.
Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки за номером 3224082400:04:006:0031 (земельна ділянка позивача) в графі «Опис меж»зазначено, що від Г до А знаходяться землі ОСОБА_3
Як стверджує позивач, у 2010році Селянське (фермерське) господарство «НИВА-1»порушило межі сумісних земельних ділянок, засіявши соєю частину земельної ділянки, що відповідно до документів знаходиться у постійному користуванні позивача. Даний факт також підтверджується відповідачем у наданих суду 19.05.2011року письмових пояснення по суті спору.
Факт зайняття відповідачем частини земельної ділянки Селянського (фермерського) господарства «Атлант»підтверджується наявним в матеріалах справи Актом про відновлення меж земельної ділянки СФГ «Атлант»ОСОБА_4. від 20.09.2010року, складеним та підписаним землекористувачем ОСОБА_4, землевпорядником сільської ради ОСОБА_7, членом земельної комісії ОСОБА_8, спеціалістами «Буд проект»м. Сквира ОСОБА_2, ОСОБА_6
Так, зокрема, у наведеному Акті зафіксовано, що межова точка №1 зміщена в сторону землекористувача ОСОБА_4 на відстань 13,47 м, межова точка №6 зміщена в сторону землекористувача ОСОБА_4 на відстань 2,45 м, що становить втрату загальної площі 0,81га. Дана площа знаходиться у користуванні ОСОБА_3 і на цій площі знаходяться посіви сої.
З метою відновлення меж земельної ділянки Селянського (фермерського) господарства «Атлант»загальною площею 30,00 га в натурі (на місцевості) позивач звернувся із відповідною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект м. Сквира», яке згідно Ліцензії серії АВ №553686 має право на проведення робіт із землеустрою.
На підставі поданої заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпроект м. Сквира»було встановлено на місцевості межі земельної ділянки площею 30,0 га та межові знаки в кількості 5-ти штук передані на зберігання землевласнику. Даний факт підтверджується Актом б/н від 29.09.2010року «Про передачу на зберігання межових знаків власнику земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Камяногребельської сільської ради Сквирського району Київської області», який підписаний представниками позивача та землевпорядної організації.
Однак, після встановлення на місцевості меж земельної ділянки позивача, відповідач продовжував користування земельною ділянкою Селянського (фермерського) господарства «Атлант»площею 0,81 га. У звязку з чим, позивач звертався до відповідача з претензією вих.№1-02/11 від 18.02.2011року, яка направлена на адресу відповідача 19.02.2011року та в якій позивач просив Селянське (фермерське) господарство «НИВА-1»вжити заходів щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, площею 0,81 га та не чинити будь-яких перешкод в подальшому. Копія претензії та докази її направлення наявні в матеріалах справи.
Однак, відповіді на надіслану претензію відповідач не надав, жодних заходів на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не вчинив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з частиною 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 3 ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Положеннями ст. 95 Земельного кодексу України закріплено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні обєкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Стаття 141 Земельного кодексу України наводить виключний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, якими, зокрема, є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Матеріалами справи підтверджується правомірність користування позивачем земельною ділянкою площею 30,00га та її належність Селянському (фермерському) господарству «Атлант»на праві постійного користування відповідно до Державного акту. Доказів припинення права користування Селянського (фермерського) господарства «Атлант»земельною ділянкою площею 0,81га (що входить у загальну площу земельної ділянки 30,0 га) та передачі її у користування Селянському (фермерському) господарству «НИВА-1»з підстав та в порядку, передбаченому чинним законодавством, сторонами не надано.
До обовязків землекористувачів згідно п. г) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України віднесено обовязок не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Також, п. г) ч. 1 ст. 15 Закону України «Про фермерське господарство»закріплено, що фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобовязані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Частини 2,3 ст. 152 Земельного кодексу України встановлюють, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо такі порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Враховуючи встановлений судом факт законності набуття позивачем права користування земельною ділянкою площею 30,0га на підставі Рішення Сквирської районної ради народних депутатів Київської області від 06.05.1998року за №04-02-23 та Державного акту на право постійного користування землею (ІІІ-КВ №007654), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №30 від 27.08.1998року та відповідно безпідставності використання відповідачем частини земельної ділянки, що надана позивачу у постійне користування, господарський суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог.
Окрім того, господарський суд бере до уваги подану відповідачем у судовому засіданні 19.05.2011року заяву, якою Селянське (фермерське) господарство «НИВА-1»повністю визнає позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Атлант».
Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Атлант»про зобовязання Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1»не чинити перешкод Селянському (фермерському) господарству «Атлант»у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 3224082400:04:006:0031) площею 30,00га, яка знаходиться в межах Камяногребельської сільської ради Сквирського району Київської області, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач відповідно до поданого клопотання б/н від 28.04.2011року просить покласти на відповідача витрати, повязані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 8000,00грн.
Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд зазначає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.
Тобто, до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката виключно у разі, якщо послуги адвоката надавались при розгляді справи та саме за надання цих послуг здійснена оплата.
Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Статтею 12 Закону України «Про адвокатуру» зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.
Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1411, яке видане 10.11.2006року, Кулаков Віталій Вікторович має право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_5 підтверджуються угодою б/н від 23.03.2011року, предметом якої сторонами було визначено надання адвокатом правової допомоги клієнту, в тому числі представництво інтересів СФГ «Атлант»в судовому спорі, підготовка відповідних клопотань та доповнень.
Гонорар за надання правової допомоги був встановлений сторонами у розмірі 8000,00грн. (п. 4 договору).
Сплата позивачем адвокатських послуг за вказаною угодою підтверджується наявною в матеріалах справи копією прибуткового касового ордеру №23/03-11 від 23.03.2011року.
Водночас, положеннями пункту 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром. Аналогічні положення містяться і в пункті 3.4.1 Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятого делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні у Страсбурзі в жовтні 1988 року.
При цьому, до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.
Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_5 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи №7/048-11, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 8000,00грн. завищеною.
Враховуючи вказане, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат по оплаті послуг адвоката сумою в 960,00грн. (мінімальний розмір заробітної плати з 01.04.2011р.).
Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.2002 року № 01-8/155 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів».
Враховуючи, викладене, судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Зобовязати Селянське (фермерське) господарство «НИВА-1»(09004, Київська область, Сквирський район, с. Камяна Гребля, вул. Леніна, буд. 33, код ЄДРПОУ 30906720) не чинити перешкод Селянському (фермерському) господарству «Атлант»(09004, Київська область, Сквирський район, с. Камяна Гребля, вул. Леніна, буд. 30, код ЄДРПОУ 30398831) у користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 3224082400:04:006:0031) площею 30,00га, яка знаходиться в межах Камяногребельської сільської ради Сквирського району Київської області.
3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «НИВА-1»(09004, Київська область, Сквирський район, с. Камяна Гребля, вул. Леніна, буд. 33, код ЄДРПОУ 30906720) на користь Селянського (фермерського) господарства «Атлант»(09004, Київська область, Сквирський район, с. Камяна Гребля, вул. Леніна, буд. 30, код ЄДРПОУ 30398831) судові витрати: 85(вісімдесят пять)грн.00коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 960 (девятсот шістдесят)грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.
Повне рішення складено 25.05.2011року
Судове рішення № 15867503, Господарський суд Київської області було прийнято 19.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/048-11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: