Рішення № 15867353, 20.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/7520.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»

ДоФірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю

Простягнення 97017,91 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 22.01.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № б/н від 23.06.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.»- Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 93543,51 грн. основного боргу, 1827,51 грн. пені, 1293,17 грн. інфляційних втрат, 353,72 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати щомісячних лізингових платежів за надане в користування майно, згідно Договору фінансового лізингу № 710/03/2007 від 20.03.2007 року.

Ухвалою від 16.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.04.2011 року.

В судовому засіданні 04.04.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.04.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 29.04.2011 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представники сторін в судовому засіданні 29.04.2011 року подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/75, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з необхідність витребування додаткових доказів, ухвалою від 29.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 20.05.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, згідно з якими проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(лізингодавець, позивач) та Фірмою «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю (лізингоодержувач, відповідач) був укладений Договір фінансового лізингу № 710/03/2007 (далі Договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що лізингодавець зобовязується придбати у свою власність транспортний засіб (далі майно) у відповідності з встановленою лізингоотримувачем специфікацією продавця (тип: спецтехніка; марка, модель: краново маніпуляторна установка Palfinger PK 18500C (дві одиниці); № шасі: буде встановлено в акті приймання передачі; рік випуску: 2007 рік; специфікація продавця: Додаток до Договору купівлі продажу від 20.03.2007 року) та передати його без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації лізингоотримувачу в якості предмета лізингу на тривале володіння та користування за плату, а лізингоотримувач в свою чергу зобовязується прийняти його на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору майно купується лізингодавцем у продавця майна (далі - продавець) на умовах Договору купівлі продажу (далі Договір купівлі продажу) для подальшої передачі його в лізинг.

Згідно з пунктом 2.3 Договору вартість майна, яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу складає суму еквівалентну 92299,00 у.о. з урахуванням ПДВ в розмірі 20% - 15366,67 у.о., виражену в гривнях України.

Частиною 2 пункту 2.3 Договору сторони узгодили, що вартість майна (з урахуванням ПДВ), яке передається лізингодавцем лізингоотримувачу, в гривнях складає суму авансу, внесеного у відповідності з п. 7.4 Договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, вказану у «Графі 4»графіку внесення платежів (далі Додаток № 1 до Договору) по «Курсу 1»та викупну вартість, вказану в Додатку № 1 до Договору по «Курсу 1».

Відповідно до пункту 3.1 Договору передача лізингодавцем майна, а також, необхідних приналежностей та документів, які є невідємною частиною майна, і прийняття його лізингоотримувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання акту приймання передачі майна. Приймання майна лізингоотримувачем повинно бути здійснено протягом 5 (пяти) робочих днів після отримання повідомлення лізингодавця про готовність майна до передачі, про що лізингодавець повідомляє лізингоотримувача шляхом направлення відповідного повідомлення по факсу.

Згідно з пунктом 7.1 Договору валютою Договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена в гривнях України та рівна одному Євро по курсу відповідно до пункту 7.1.1 Договору.

Загальна сума лізингових платежів, які підлягають до сплати лізингоотримувачем лізингодавцю, складає: 120804,54 «у.о.», враховуючи ПДВ в розмірі 20% від суми, яка відноситься в погашення вартості майна 15200,00 «у.о.». (пункт 6.3 Договору)

Відповідно до пункту 8.1 Договору сторони ввели до вищезазначеного Договору поняття поточного боргу лізингоотримувача. Поточний борг лізингоотримувача на кожний період строку фінансового лізингу змінюється відповідно Додатку № 1 до кожного Договору фінансового лізингу, за умови внесення лізингоотримувачем чергового лізингового платежу в повному обсязі.

У відповідності з пунктом 13.2 Договору лізингоотримувач зобовязаний в строк, вказаний у вимозі лізингодавця передати останньому майно, а також документи та приналежності, які є невідємною частиною майна.

Пунктом 13.6 Договору передбачено, що отримана від продажу майна грошова сума направляється на погашення суми припинення Договорів, яка включає поточний борг лізингоотримувача, неоплачені лізингові платежі, строк оплати яких відповідно до Графіку внесення платежів настав, штрафи та/або пеня, які підлягають до сплати лізингоотримувачем на умовах Договору станом на день розірвання Договору, а також суми необхідної для покриття витрат і збитків лізингодавця, повязаних з вилученням, реалізацією майна та погашенням можливих обовязків лізингодавця перед третіми особами, які виникли внаслідок виконання Договору. У випадку якщо отримана від продажу майна грошова сума менша, ніж сума припинення Договору, то лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача відшкодування такої різниці.

Відповідно до пункту 13.7 Договору у випадку якщо лізингоотримувач у встановлені лізинодавцем строки не передає останньому майно та/або по будь якій причині майно неможливо продати як нероздільний обєкт в розумний строк по ціні достатній для погашення суми припинення Договору, то лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача погашення суми припинення Договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обєкт прокату краново маніпуляторна установка Palfinger PK 18500C (дві одиниці), 2007 року випуску та загальною вартістю 619400,98 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-0000445 від 29 листопада 2007 року, № РН-0000444 від 14 листопада 2007 року та довіреністю на отримання товарно матеріальних цінностей серія ЯОД № 847039 від 05 листопада 2007 року.

Проте, відповідач в порушення умов Договору фінансового лізингу систематично не виконував свої зобовязання, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 93543,51 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 93543,51 грн.

Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а до відносин пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по лізингових платежах з урахуванням комісії нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 93543,51 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.5 Договору сторони узгодили, що у випадку якщо лізингоотримувач в установлені Договорами строки не здійснить оплати визначених Договорами платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в перші пять днів прострочки і 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення починаючи з шостого дня прострочення, а лізингодавець зобовязується її сплатити.

Позивач за прострочення строків сплати лізингових платежів, керуючись пунктом 9.5 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1827,51 грн. за період з 09.12.2010 року по 10.03.2011 року.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням пункту 9.5 Договору, графіку внесення платежів, а також прострочення по сплаті лізингових платежів, господарський суд дійшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1824,93 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1293,17 грн. та 3 % річних в сумі 353,72 грн. за період з 09.12.2010 року по 10.03.2011 року.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов Договору, прострочення грошового зобовязання по сплаті лізингових платежів та графіку платежів визначеного сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати в сумі 1283,42 грн. та 3% річних в сумі 353,21 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми «Т.М.М.»- товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 03146, м. Київ, Святошинський р н, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б; фактична адреса: 03055, м. Київ, вул. Г.Тимофеєвої, буд. 3, код ЄДРПОУ 14073657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, Печерський р-н, вул. Димитрова, буд. 5, корп. 2, бізнес центр «Реноме», код ЄДРПОУ 33104543) 93 543 (девяносто три тисячі пятсот сорок три) грн. 51 коп. заборгованості по лізингових платежах, 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 93 коп. пені, 1 283 (одну тисячу двісті вісімдесят три) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 353 (триста пятдесят три) грн. 21 коп. 3% річних, 970 (девятсот сімдесят) грн. 05 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

26.05.2011 року