Рішення № 15867315, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/33824.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталкер Сіті»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамін-Дніпро»

про стягнення 747976,28 грн.

Головуючий суддя Морозов С.М.

Судді Ломака В.С.

Котков О.В.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 02.03.2010);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 16.07.2010);

від третьої особи: не зявились.

В судовому засіданні 24 травня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг»(надалі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталкер Сіті» (надалі відповідач) за участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамін-Дніпро»(надалі третя особа) з позовом про стягнення 747976,28 грн. заборгованості за договором поставки. 03.09.2010 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у відповідності до якої він просить стягнути з відповідача 720976,28 грн., в тому числі основний борг в сумі 579892,84 грн., пеня в сумі 41750,17 грн., 3% річних в сумі 23101,54 грн. та інфляційні втрати в сумі 76231,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу було відступлене третьою особою право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за Договором поставки, а відповідач свої обовязки за таким договором не виконав, вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судових засіданнях проти позову заперечував. В наданих до матеріалів справи поясненнях від 12.05.2011 відповідач зазначає про те, що ним не порушені права позивача, а тому заявлена ним вимога не підлягає захисту в розумінні ст. 1 ГПК України, оскільки вказані в цій статті особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або сопорюваних прав та охоронюваних законом інтересів. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідач не отримував від позивача жодного повідомлення про відступлення права вимоги до нього, у позивача не виникло право вимоги до відповідача, оскільки ним не виконане основне зобовязання за Договором факторингу щодо оплати третій особі відповідних грошових коштів, а Додатковою угодою №02 від 10.03.2010 до договору факторингу передбачено відступлення грошової вимоги з метою забезпечення виконання зобовязань третьої особи перед позивачем.

Ухвалою від 07.06.2010 (суддя Нарольський М.М.) прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.07.2010. Ухвалою від 09.06.2010 розгляд справи призначений на 09.07.2010. Розгляд справи 09.07.2010 не відбувся, наступне судове засідання призначене на 02.08.2010. В судове засідання 02.08.2010 представник відповідача не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 20.08.2010, в яке представник відповідача також не зявився, розгляд справи відкладено до 27.08.2010. В судовому засідання 27.08.2010 оголошено перерву до 03.09.2010. Позивачем 03.09.2010 через канцелярію Господарського суду м. Києва подана клопотання про зменшення позовних вимог, а відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду м. Києва від 27.09.2010 справа передана для розгляду судді Морозову С.М. Ухвалою від 30.09.2010 справа прийнята до провадження судді Морозова С.М., розгляд справи призначено на 14.10.2010. В судовому засіданні 14.10.2010 оголошено перерву до 26.10.2010. В судове засідання 26.10.2010 позивач не зявився, розгляд справи відкладено до 04.11.2010. В судовому засіданні 04.11.2010 за клопотанням позивача здійснювалась фіксація судового процесу, розгляд справи відкладено до 23.11.2010. Ухвалою від 23.11.2010 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Київського апеляційного господарського суду у справі 3 57/75 про визнання недійсним генерального договору факторингу № 017/01-10Ф від 10.03.2010. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 ухвала Господарського суду м. Києва від 23.11.2010 залишена без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 залишена без змін.

Ухвалою від 11.04.2011 поновлене провадження по справі, розгляд справи призначений на 21.04.2011. В судовому засіданні 21.04.2011 оголошено перерву до 12.05.2011. Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 26.04.2011 розгляд справи доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Морозов С.М., судді Котков О.В., Ломака В.С. ухвалою від 28.04.2011 розгляд справи призначено на 12.05.2011. В судовому засіданні 12.05.2011 розгляд справи відкладено до 24.05.2011.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2007 року між відповідачем (Покупець) і третьої особою (Продавець) укладений договір поставки №02/07 (надалі Договір поставки), за умовами якого третя особа прийняла на себе зобовязання поставити відповідачу сантехнічне обладнання та супутні товари, а відповідач зобовязався прийняти товар та здійснити його оплату.

Третя особа належним чином виконала взяті на себе зобовязання за договором поставки, поставивши на користь відповідача товар на загальну суму 612 922,68 грн., що підтверджується видатковими накладними № КД-000464 від 24.11.2008 р. на суму 123185,28 грн., № КД-000478 від 05.12.2008 на суму 92350,56 грн., № КД-000488 від 10.12.2008 на суму 131796,96 грн., № КД-000502 від 13.12.2008 на суму 32502,36 грн., № КД-00044 від 12.03.2009 на суму 82514,94 грн. , № КД-00048 від 20.03.2009 на суму 138625,74 грн., № КД-00050 від 20.03.2009 на суму 11946,84 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

У відповідності до п. 6.2 Договору поставки оплата вартості товару здійснюється відповідачем з відстроченням платежу 60 календарних днів з моменту відвантаження товару.

31 січня 2010 року між третьою особою та відповідачем була проведена звірка взаємних розрахунків, за результатами якої сторонами встановлено, що заборгованість відповідача перед третьою особою станом на 31.01.2010 становить 591290,56 грн.

26.02.2010 відповідач оплатив третій особі 11397,72 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача за 26.02.2010 та не заперечується сторонами.

Таким чином станом на 10.03.2010 заборгованість відповідача перед третьою особою складала 579 892,84 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідачем неналежним чином виконані зобовязання за Договором поставки, в результаті чого у третьої особи виникло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 579892,84 грн.

10.03.2010 р. між третьою особою (Клієнт) та позивачем (Фактор) укладений Генеральний договір про факторингу №017/01-10Ф (надалі Договір факторингу), у порядку та на умовах якого позивач зобовязався передати грошові кошти у розпорядження третьої особи за плату, а третя особа зобовязалася відступити право грошових вимог до боржників, найменування та реквізити яких вказуються у додаткових угодах до цього договору, які є його невідємною частиною.

Згідно із п. 2.2 Договору факторингу третя особа відступає позивачу своє право грошової вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки або інших умовах, вказаних у Додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 3.4 Договору факторингу передбачено, що відступлення права грошової вимоги у зобовязанні за основним договором від третьої особи до позивача відбувається у момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору.

У відповідності до п. 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. А за правилом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень частини 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

10 березня 2010 року між позивачем і третьою особою укладено Додаткову угоду № 02 до Договору факторингу (надалі Додаткова угода №02), у відповідності до п. 1.1 якої третя особа відступає позивачу грошову вимогу до Боржника ТОВ «Сталкер - Сіті»(відповідач, надалі також - Боржник) за грошовими зобовязаннями, які виникли відповідно до Договору поставки № 02/07 від 01.03.2007 за наступними документами: видатковими накладними № КД-000464 від 24.11.2008 р. на суму 123185,28 грн., № КД-000478 від 05.12.2008 на суму 92350,56 грн., № КД-000488 від 10.12.2008 на суму 131796,96 грн., № КД-000502 від 13.12.2008 на суму 32502,36 грн., № КД-00044 від 12.03.2009 на суму 82514,94 грн. , № КД-00048 від 20.03.2009 на суму 138625,74 грн., № КД-00050 від 20.03.2009 на суму 11946,84 грн. У відповідності до п. 1.2 Додаткової угоди № 02 сума грошового зобовязання Боржника за вказаними документами вкладає всього 579892,84 грн.

Згідно із п. 1.7 Додаткової угоди №02 в силу цієї угоди до позивача переходять права та обовязки третьої особи як кредитора в грошових зобовязаннях, що виникли із основного договору відносно всіх прав третьої особи, у тому числі право одержання від Боржника сум основного боргу, процентів, неустойки (штрафів, пені) у повному обсязі.

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

В матеріалах справи міститься лист позивача, адресований відповідачу від 20.04.2010, в якому він належним чином проінформував відповідача про відступлення позивачу права вимоги за Договором поставки та додав підписане позивачем і третьою особою повідомлення про відступлення права грошової вимоги. Направлення позивачем вказаного повідомлення підтверджується поштовою квитанцією № 6319 від 20.04.2010 та описом вкладення з печаткою поштового відділення про відправлення від 20.04.2010.

Вказаний лист направлений відповідачем на адресу відповідача, вказану в Договорі поставки. Докази внесення змін в цей договір щодо зміни реквізитів відповідача в частині визначення його місцезнаходження в матеріалах справи відсутні. Тому заперечення відповідача щодо неотримання повідомлення про відступлення права вимоги не приймаються судом до уваги.

У відповідності до п. 4.1.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України № 1149 від 12.12.2007 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції 19.12.2007 за № 1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку (без урахування вихідних днів обєктів поштового звязку) для міста Києва встановлені в межах трьох днів, для пріоритетної кореспонденції один день. Згідно з п. 4.2 вказаних Нормативів при пересилання рекомендованої письмової кореспонденції зазначені у п. 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

За таких умов, враховуючи умови Договору факторингу та Додаткової угоди №02, зважаючи на направлення відповідачем 20.04.2010 повідомлення відповідачу про відступлення права вимоги, виходячи з максимальних нормативних строків пересилання поштової кореспонденції по м. Києву, господарський суд виходить з того, що відповідач отримав повідомлення про відступлення права вимоги 24.04.2010р. , після чого у нього виник обовязок сплачувати заборгованість за Договором поставки на користь позивача.

В матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем заборгованості по Договору поставки в загальній сумі 27000,00 грн. на користь третьої особи до отримання повідомлення позивача про відступлення йому права вимоги, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача від 29.03.2010 на суму 11000,00 грн. та від 31.03.2010 на суму 16000,00 грн. Враховуючи положення частини другої ст. 516 ЦК України оплата вказаних сум є належним виконанням зобовязання відповідачем.

В період з 26.04.2010 по 27.05.2010 відповідачем також було оплачено на користь третьої особи 37000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку відповідача від 26.04.2010 на суму 22 000,00 грн., від 27.04.2010 на суму 5000,00 грн. та від 27.05.2010 на суму 10000,00 грн. Однак зважаючи на те, що вказані оплати були здійснені після повідомлення відповідача про відступлення позивачу права вимоги по Договору поставки, таке виконання не може вважатися належним виконанням зобовязання, оскільки після 24.04.2010 відповідач мав сплачувати заборгованість на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем зобовязання по оплаті заборгованість по Договору поставки на користь позивача, враховуючи часткову належну сплату відповідачем 27000,00 грн. на користь третьої особи, заборгованість відповідача перед позивачем на час винесення рішення складає 552892,84 грн. (579892,84 грн. 27000,00 грн. сплачених позивачем третій особі 29.03.2010 та 31.03.2010).

Твердження позивача про те, що суми оплати позивачем на загальну суму 27000,00 грн., здійснені 29.03.2010 та 31.03.2010 мають бути направлені на погашення пені в порядку черговості за правилом ст. 534 ЦК України є необґрунтованими та помилковими, та не приймаються судом до уваги, оскільки матеріали справи свідчать про те, що вказані суми сплачувалися відповідачем в якості оплати основного боргу на користь первісного кредитора до моменту повідомлення його про відступлення права вимоги, а тому в силу частини другої ст. 516 ЦК України таке виконання відповідачем основного зобовязання є належним, а позивач несе несприятливі наслідки несвоєчасного повідомлення відповідача про таке відступлення. Тому сума оплати в розмірі 27000,00 грн. є належним виконанням відповідачем зобовязання по сплаті основного боргу і має зараховуватися в рахунок оплати основного боргу.

Жодних доказів належного виконання відповідачем умов Договору поставки з урахуванням укладеного Договору факторингу та Додаткової угоди №02 (перерахування суми заборгованості за Договором поставки на суму 579892,84 грн. на користь позивача) матеріали справи не містять, право вимоги грошових коштів в розмірі 552892,84 грн. від відповідача обумовлене умовами зазначених договорів та підтверджене матеріалами справи.

Твердження відповідача про те, що у позивача не виникло право грошової вимоги до відповідача, оскільки не виконане основне зобовязання за Договором факторингу щодо здійснення фінансування третьої особи є необґрунтованим та не приймаються судом до уваги зважаючи на наступне.

Законодавство України не визначає чіткий момент набуття права вимоги новим кредитором в разі заміни кредитора в зобовязанні за правочином, ст. 513 ЦК України повязує цей факт з оформленням його у формі, що і основний правочин, а ст. 517 ЦК України з моментом передання документів, які засвідчують прав, що передаються. Стаття ж 1077 ЦК України передбачає можливість укладення договору факторингу, що передбачав би тільки зобовязання фактора передати грошові кошти в розпорядження другої сторони. Ні глава 47, ні глава 73 ЦК України не містять правил, за якими б перехід права відступленої вимоги до фактора ставився в залежність від факту виконання ним (фактором) зобовязання щодо перерахування клієнту грошових коштів.

Згідно з умовами п. 3.4 Договору факторингу відступлення права грошової вимоги у зобовязанні за основним договором від третьої особи до позивача відбувається у момент укладання між сторонами додаткових угод до цього договору. А пунктом 3.8 Договору факторингу і п. 1.6 Додаткової угоди №02 встановлено, що позивач зобовязується після виконання боржником позивачу грошової вимоги, відступленої третьою особою та за рахунок грошових коштів, які надійдуть від боржників третьої особи, перерахувати третій особі або іншій особі, відповідно до окремої угоди сторін, грошові кошти у розмірі та у строк, визначеному окремою угодою сторін.

За таких умов позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 552892,84 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 Договору поставки встановлено, що відповідач за порушення строків оплати товару сплачує пеню в розмірі облікової ставки 0,1% нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного, зважаючи на положення п. 1.7 Додаткової угоди №02, виходячи із підстав і розміру заявлених позовних вимог в частині стягнення пені, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо сплати вартості отриманого товару, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню за шість місяців виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ в сумі 43815,90 грн., яка розрахована наступним чином:

-по видатковій накладній № КД-000464 від 24.11.2008: (123185,28 грн. заборгованості х 24% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 143 дні (з 22.01.2009 по 14.06.2009)) + (123185,28 грн. заборгованості х 22% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 37 днів (з 15.06.2009 по 22.07.2009)) = 11582,79 грн. + 2747,20 грн. = 14329,99 грн.;

-по видатковій накладній № КД-000478 від 05.12.2008: (92350,56 грн. заборгованості х 24% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 130 днів (з 04.02.2009 по 14.06.2009)) + (92350,56 грн. заборгованості х 22% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 49 днів (з 15.06.2009 по 03.08.2009)) = 7894,08 грн. + 2727,50 грн. = 10621,58 грн.;

-по видатковій накладній № КД-000488 від 10.12.2008: (131796,96 грн. заборгованості х 24% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 127 днів (з 07.02.2009 по 14.06.2009)) + (131796,96 грн. заборгованості х 22% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 52 дні (з 15.06.2009 по 06.08.2009)) = 11005,95 грн. + 4130,84 грн. = 15136,79 грн.;

-по видатковій накладній № КД-000502 від 13.12.2008: (32502,36 грн. заборгованості х 24% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 124 дні (з 10.02.2009 по 14.06.2009)) + (32502,36 грн. заборгованості х 22% подвійної облікової ставки НБУ / 365 днів у році х 55 днів (з 15.06.2009 по 09.08.2009)) = 2650,06 грн. + 1077,48 грн. = 3727,54 грн.

Однак зважаючи на те, що позовні вимоги щодо стягнення пені з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.09.2010, складають 41750,17 грн., а господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються судом в межах, заявлених позивачем, а саме на суму 41750,17 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, зважаючи на положення п. 1.7 Додаткової угоди №02, виходячи із підстав і розміру заявлених позовних вимог в частині стягнення пені, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо сплати вартості отриманого товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 23101,54 грн. та сума втрат від інфляції в розмірі 76231,73 грн. за період з настання строку оплати видаткових накладних по 02.06.2010р.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 693976,28 грн., в тому числі 552892,84 грн. основного боргу, 41750,17 грн. пені, 23101,54 грн. 3% річних та 76231,73 грн. інфляційних.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 7166,32 грн. (6939,76 грн. державного мита та 226,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталкер Сіті»(ідентифікаційний код 34428157, адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4, р/р 26008026573661 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк»в м. Києві, МФО 322012 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг»(ідентифікаційний код 34532977, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 120, офіс 17, р/р 26506003067301 в Банку «Фінанси та кредит», МФО 300131) 693976,28 (шістсот девяносто три тисячі девятсот сімдесят шість гривень 28 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 7166,32 (сім тисяч сто шістдесят шість гривень 32 копійки). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Головуючий суддя Морозов С.М.

Судді : Ломака В.С.

Котков О.В.

Дата підписання повного тексту рішення 30.05.2011р.