Рішення № 15866715, 26.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.05.11 р. Справа № 38/61

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Дочірньої компаній „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк

про стягнення основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 79409667,21грн., пені у розмірі 2835491,04грн., інфляційних у розмірі 949621,38грн., 3% річних у розмірі 548373,27 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №7/10 від 11.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. №242 від 18.01.2011р.

Суть спору:

Позивач, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк про стягнення основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 79409667,21грн., пені у розмірі 2835491,04грн., інфляційних у розмірі 949621,38грн., 3% річних у розмірі 548373,27 грн., а разом 83743152,90грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1140 ТЕ-7 від 14.10.2010р., додаток №1 від 14.10.2010р. до договору, розрахунок суми боргу, акти передачі-приймання природного газу від 31.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на представлені суду документи, які містяться у матеріалах справи.

12.05.2011р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №1640 від 04.05.2011р., в якому позовні вимоги визнає, однак у звязку із скрутним фінансовим становищем підприємства, просить суд задовольнити позовні вимоги частково та розстрочити сплату основного боргу щомісячно рівними частками впродовж 24 місяців, зменшити розмір стягненої пені на 90%. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

12.05.2011р. відповідач надав суду заяву про зменшення розміру пені №1685 від 10.05.2011р., в якій зазначив, що заборгованість за спожитий природний газ утворилась у звязку зі складним фінансовим становищем підприємства та наявністю обставин, які унеможливлюють негайне виконання рішення та просить суд на підставі ст.83 ГПК України зменшити розмір пені до 90%. Заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

24.05.2011р. позивач надав суду супровідний лист від 19.05.2011р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи докази часткової оплати спожитого природного газу по договору №06/10-1140 ТЕ-7 від 14.10.2010р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2010 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (Покупець) був укладений договір на закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1140 ТЕ-7 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору

Постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010р. по 31.12.2010р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 114600 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: жовтень - 28000 тис.куб.м., листопад - 34600 тис.куб.м., грудень - 52000 тис.куб.м., а разом 114600 тис.куб.м. (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору сторони зазначили ціну договору.

Так, пунктом 3.1 договору сторони визначили ціну за 1000 кубічних метрів газу, яка становить 840,196грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердження тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; - податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00грн., крім того, ПДВ 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу 1091грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1309,20грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 150 034 320,00грн., у тому числі ПДВ 25 005 720,00грн.

Четвертим розділом договору зазначений порядок здійснення оплати.

Згідно із п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

-перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

-подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений у минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного у платіжному дорученні призначення платежу (п.4.3).

Відповідно до розділу 7 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.3.1 Договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів, визначених пунктом 3 частини другої Закону України “Про здійснення державних закупівель”) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з початку опалювального періоду і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2010р. включно, а у частині розрахунків до їх повного здійснення (п.10.1).

Додатком №1 від 14.10.2010р. до договору №06/10-1140 ТЕ-7 від 14.10.2010р., визначений порядок приймання передачі газу. Приймання передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складаються на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником (п.2.2). Додаток №1 від 14.10.2010р. є невідємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Договір та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 143 709 506,73грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи актами приймання передачі природного газу від 31.10.2010р., від 30.11.2010р., від 31.12.2010р., що підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідач свого обовязку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму в розмірі 83743152,90грн. за договором на постачання природного газу №06/10-1140 ТЕ-7 від 14.10.2010р., з яких 79 409 667,21грн. сума основного боргу, 2 835 491,04грн. - сума пені, 949 621,38грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 548 373,27грн. - сума 3% річних.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянув матеріали справи, представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору №06/10-1140 ТЕ-7 від 14.10.2010р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобовязання щодо оплати поставленого природного газу за жовтень 2010р., листопад 2010р., грудень 2010р. належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Загальна сума заборгованості за поставлений природний газ становить 79 409 667,21грн.

Наявність вищезазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 79 409 667,21грн. в матеріалах справи відсутні, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.3.1 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме: у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.9.3 договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Позивач з посиланням на п. 7.3.1 та п.9.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.11.2010р. по 01.04.2011р. в сумі 2 835 491,04грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Нарахування та розмір пені відповідають приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” тому сума пені 2 835 491,04грн. є обґрунтованою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити суму пені на 90%, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

В судовому засіданні 26.05.2011р. оговорена заява відповідача стосовно зменшення суми пені на 90%. В обґрунтування заяви відповідач надав суду баланс на 31.12.2010р., звіт про фінансові результати за 2010 р.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобовязання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобовязанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, підлягає задоволенню частково. Суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 20%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2 268 392,83грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 548 373,27грн. та інфляційні нарахування в сумі 949 621,38грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованих 3% річних та інфляційні суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач у відзиві від 04.05.2011р. просить розстрочити виконання рішення впродовж 24 місяців посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.193, 216-218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк про стягнення основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 79409667,21грн., пені у розмірі 2835491,04грн., інфляційні у розмірі 949621,38грн., 3% річних у розмірі 548373,27грн., задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ (04116, м.Київ, вул.Шолуденко, 1, ЄДРПОУ 31301827) заборгованості за спожитий природний газ у сумі 79 409 667,21грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,68, ЄДРПОУ 33257089) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м.Київ (04116, м.Київ, вул.Шолуденко,1, ЄДРПОУ 31301827) пеню у сумі 2 268 392,83грн., інфляційні у сумі 949 621,38грн., 3% річних у сумі 548 373,27грн., державне мито у розмірі 25 500,00грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.05.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2011р.

Суддя Лейба М.О.