Рішення № 15866697, 16.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.05.11 р. Справа № 29/62

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного Підприємства „Дельта-С”, м.Горлівка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс”, м.Горлівка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 452063,18грн., пені у сумі 29953,90грн., інфляційних витрат у розмірі 17585,26грн., 3% річних у розмірі 6021,80грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю від 01.04.2011р.)

представника Відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю від 01.09.2010р.)

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України проголошувалась перерва з 04.04.2011р. по 12.04.2011р., та з 11.05.2011р. по 16.05.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне Підприємство „Дельта-С”, м.Горлівка, Донецька область (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс”, м.Горлівка, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 452063,18грн., пені у сумі 29953,90грн., інфляційних витрат у розмірі 17585,26грн., 3% річних у розмірі 6021,80грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором поставки від 25.05.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки від 25.05.2010р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2011р. складає 452063,18грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго Алекс”, рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 7, 20, 173, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 61, 54, 66 Господарського процесуального кодексу України.

04.04.2011р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: розширеного акту звіряння взаємних розрахунків відповідно до якого заборгованість складає 452063,18грн., правоустановчих документів Приватного підприємства „Дельта-С”, виписок з банківського рахунку стосовно здійснених Відповідачем часткових оплат за поставлений товар та оригінал довідки за підписом директора ПП „Дельта-С” яка свідчить про те, що інших договорів крім договору поставки від 25.05.2010р. між сторонами не існує; довідки про юридичну адресу та рахунки; довідки за підписом директора ПП „Дельта-С” у якій зазначено, що заборгованість ТОВ „Енерго-Алекс” перед ПП „Дельта-С” станом на 04.04.2011р. складає 452063,18грн.

22.04.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечує з наступних підстав: В порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість” на той момент діючого законодавства України, Позивач не декларував свої доходи отримані від поставки товарів, що і стало підставою для неодноразових викликів Відповідача до Центрального-міського відділення Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції. Таким чином, протиправні дії Позивача призвели до виникнення перешкод для своєчасного виконання обовязків по Договору Відповідачем. У виконання п.1.2 Договору №1 від 01.04.2010р. Сторони в усному порядку домовились про те, що оплата поставленого товару відбудеться після декларування Позивачем своїх доходів та підписання Акту звірки розрахунків. Факт вищезазначеної усної домовленості також підтверджується багаторазовим перевищенням орієнтовної ціни зазначеної в п.2.3 Договору, а також продовженням поставки товару, в порушення Позивачем п.3.2 Договору. Згідно ч.3 ст.219 Господарського кодексу України, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобовязання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності. Крім того зазначають те, що грошове зобовязання в розмірі що, в пять раз перевищує орієнтовну суму встановлену в п.2.3 Договору, виникло саме з вини Позивача. Враховуючи ступінь виконання зобовязання Відповідачем, майновий стан та забезпечення Відповідачем 135 робочих місць, загальних фонд заробітної плати по яких становить приблизно 166630 грн. на місяць, невиконання грошових зобовязань за договорами боржниками Відповідача, оплата заборгованості в розмірі 452063,18 грн. можлива лише протягом року рівними частинами, з відстроченням першого платежу на три місяці. Просить:

- зробити запит до Центрального-міського відділення Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції, що знаходиться за адресою: 84626, м.Горлівка, вул.Чорного-Диденка, 14, про надання інформації що до дати декларування доходів одержаних ПП „Дельта-С” від продажу товарів за договором поставки №1 від 01.04.2010р.;

- зобовязати ПП „Дельта-С” підписати графік погашення заборгованості ТОВ „Енерго-Алекс” що складає 452063,18грн. на да роки. Рівними частинами. З відстрочкою першого платежу у три місяці;

- в задоволенні позовних вимог що до стягнення з ТОВ „Енерго Алекс” пені в сумі 43113,1 гривень, суму інфляційних витрат 25311,56 грн., 3% річних 8344,47грн. відмовити;

- в задоволенні позовних вимог що до накладання арешту на рахунки Відповідача та грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Енерго Алекс” відмовити.

Крім того відповідачем було надано належним чином засвідчену копію штатного розкладу ТОВ „Енерго-Алекс”.

26.04.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано письмові заперечення щодо відзиву на позовну заяву де зазначає, що наявність та сума заборгованості перед Позивачем дійсно стала відома керівництву приватного підприємства „Дельта-С” при проведенні перевірки податкової інспекції. При цьому, виконання обовязків позивача відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” та взаємовідносини приватного підприємства „Дельта-С” з податковими органами не можуть ставитися в залежність від виконання відповідачем своїх обовязків та бути підставою невиконання товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” обовязків за договором. Крім того, відповідач вводить суд в оману, стверджуючи про існування усної домовленості про оплату поставленого товару лише після декларування позивачем своїх доходів та підписання Акту звірки розрахунків, оскільки згідно Договору сторонами обумовлені всі його істотні умови, в тому числі, порядок і строки оплати поставленого товару, зміна яких може відбуватися лише в письмовій формі. Таким чином відповідач намагається уникнути відповідальності за договором. Відповідач не проводить жодного обґрунтування внаслідок яких обєктивних причин оплата заборгованості в розмірі 452063,18грн. можлива лише протягом року рівними частинами, з відстроченням платежу на три місяці. Відповідачем у відзиві на позовну заяву викладені вимоги до суду, що не передбачено чинним господарсько-процесуальним законодавством. На підставі викладеного просить суд не брати до уваги клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” про зобовязання приватного підприємства „Дельта-С” підписати графік погашення заборгованості на умовах, визначених Відповідачем. Крім того Позивачем через канцелярію суду надано акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість складає 452063,18грн.

26.04.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі.

Заявою яка надійшла через канцелярію суду 27.04.2011р. за вх. №02111/16594 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 452063,18грн., пеню у сумі 35306,59грн.. інфляційні витрати у розмір 29045,91грн., 3% річних у розмірі 9575,58грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві яка надійшла через канцелярію суду 27.04.2011р. за вх. №02111/16594, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 16.05.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник Відповідача у судове засідання 16.05.2011р. зявився, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2010 року між Приватним підприємством „Дельта С” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” (Покупець) було укладено договір поставки, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується поставити та передати у власність Покупцю Товар, а Покупець зобовязується прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах та у порядку, встановленим даним Договором. Згідно п.1.2 договору ціна, кількість, номенклатура, асортимент, строки поставки товару узгоджуються у специфікації до даного договору, яка попередньо встановлюється сторонами, в усному порядку (усна заява), та додаються до даного договору, та є невідємною частиною договору.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни та суми договору:

- ціну Товару сторони визнають такою, яка склалась у Постачальника на день передачі Покупцю. Ціна товару за даним договором узгоджується по кожній заявці окремо при подачі усного замовлення Покупцем (п.2.1 Договору);

- Постачальник має право змінити ціни на товар, усно повідомивши, про це Покупця у час прийняття заявки. Ціни на прийнятий товар та/або оплачений у порядку 100% передплати зміни в односторонньому порядку не підлягає (п.2.2 Договору);

У розділі 6 договору сторонами визначений порядок розрахунків:

- розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок протягом пяти календарних днів з моменту поставки товару (п.6.1 Договору);

- Покупець повинен повідомити Постачальника про проведення платежу у строк 1 день з моменту оплати шляхом надання копії платіжного документа (п.6.2 Договору);

- За вимогою Постачальника сторонами складається акт звіряння взаємних розрахунків за даним договором для двостороннього звіряння взаєморозрахунків (п.6.3 Договору);

Згідно п.8.2 договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар в порушення строків, встановлених Сторонами п.6.1 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку обох сторін без зауважень.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки-фактури, у яких передбачено суму належну до сплати, реквізити, на які необхідно здійснити оплату вартості поставленого Товару.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними які містяться в матеріалах справи.

Внаслідок цього обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строків оплати була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, що підтверджується виписками з банківського рахунку. Внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 452063,18грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки від 25.05.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу, проте останнім була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 452063,18грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 452063,18грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення заборгованості у розмірі 452063,18грн.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобовязання тягне за собою обовязок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 29045,91грн., 3% річних від суми загального боргу складає 9575,58грн.

- Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку що визначена Позивачем інфляційна перевищує розмір індексації, який може бути нарахований та підлягає стягнення у розмірі - 28972,78грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення в даній частині позовних вимог у розмірі 9562,31грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних субєктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Згідно п.8.2 договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар в порушення строків, встановлених Сторонами п.6.1 даного Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, проте у договорі зазначено, що пеня нараховується за весь час прострочення.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок та період нарахування пені за кожною накладною окремо, дійшов висновку щодо задоволення пені у повному обсягу у розмірі 35306,59 грн.

Відповідач проти позову заперечив про, що виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву та просять:

- зробити запит до Центрального-міського відділення Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції, що знаходиться за адресою: 84626, м.Горлівка, вул.Чорного-Диденка, 14, про надання інформації що до дати декларування доходів одержаних ПП „Дельта-С” від продажу товарів за договором поставки №1 від 01.04.2010р.;

- зобовязати ПП „Дельта-С” підписати графік погашення заборгованості ТОВ „Енерго-Алекс” що складає 452063,18грн. на два роки, рівними частинами, з відстрочкою першого платежу у три місяці;

- в задоволенні позовних вимог що до стягнення з ТОВ „Енерго Алекс” пені в сумі 43113,1 гривень, суму інфляційних витрат 25311,56 грн., 3% річних 8344,47грн. відмовити;

- в задоволенні позовних вимог що до накладання арешту на рахунки Відповідача та грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Енерго Алекс” відмовити.

Щодо клопотання Відповідача зробити запит до Центрального-міського відділення Горлівської обєднаної Державної податкової інспекції суд відмовляє та, зазначає наступне: виконання обовязків Приватного Підприємства „Дельта-С” відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” та взаємовідносини Приватного підприємства „Дельта-С” з податковими органами не можуть ставитися в залежність від виконання Відповідачем своїх обовязків та бути підставою невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Енерго - Алекс” обовязків за договором.

Відносно вимоги Відповідача зобовязати ПП „Дельта-С” підписати графік погашення заборгованості ТОВ „Енерго-Алекс” що складає 452063,18грн. на два роки, рівними частинами, з відстрочкою першого платежу у три місяці. Вказана заява є процесуально неспроможною, оскільки вона заявлена не як позовна вимога в межах зустрічної позовної заяви та ні як заява подана у межах ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, тому суд відмовляє у задоволенні цієї вимги.

Розглянувши вимоги Позивача про накладання арешту на рахунки Відповідача та грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс”, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будьякій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обовязковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Розяснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні Позивачу вимоги про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з заяви яка надійшла через канцелярію суду 27.04.2011р. за вх. №02111/16594 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 452063,18грн., пеню у сумі 35306,59грн.. інфляційні витрати у розмір 29045,91грн., 3% річних у розмірі 9575,58грн. на загальну суму 525 991,26грн.

Відповідно до п.2 ст.3 Декрету КМУ „Про державне мито”, Позивач повинен надати докази сплати державного мита за майновою вимогою у розмірі 1% ціни позову. Таким чином, оскільки згідно заявлених позивачем вимог 1(один) % від ціни позову (5259,91 грн.), позивач повинен був сплатити державне мито у розмірі 5259,91грн. Між тим, згідно наданої Позивачем квитанції №452220021 від 22.03.2011р. доданої до позовної заяви державне мито, сплачене ним у розмірі 5056,24гр. Оскільки судом встановлено, що Позивачем недоплачене державне мито, стягненню підлягає сума недоплаченого державного мита у сумі 203,67грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного Підприємства „Дельта-С”, м.Горлівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс”, м.Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 452063,18грн., пені у сумі 29953,90грн., інфляційних витрат у розмірі 29045,91грн., 3% річних у розмірі 35306,59грн.задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Петровська, 16, ЄДРПОУ 33844264, р/р 26003370009000, у ПАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Приватного Підприємства „Дельта-С” (84617, м.Горлівка, вул.Судейка, буд. 5/6, ЄДРПОУ 31534243, р/р 26001001333216 в АТ „ОТП Банк”, м.Київ, МФО 300528) заборгованість 452063,18грн., інфляційних витрат у розмірі 28972,78грн., 3% річних у сумі 9562,31грн., пені у розмірі 35306,59грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Алекс” (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Петровська, 16, ЄДРПОУ 33844264, р/р 26003370009000, у ПАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Приватного Підприємства „Дельта-С” (84617, м.Горлівка, вул.Судейка, буд. 5/6, ЄДРПОУ 31534243, р/р 26001001333216 в АТ „ОТП Банк”, м.Київ, МФО 300528)компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 5259,05грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,96 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Приватного Підприємства „Дельта-С” (84617, м.Горлівка, вул.Судейка, буд. 5/6, ЄДРПОУ 31534243, р/р 26001001333216 у АТ „ОТП Банк”, м.Київ, МФО 300528) в доход Державного бюджету України (Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, р/р 31111095700006) державне мито у розмірі 203,67грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 16.05.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.11р.