Постанова № 15864589, 26.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 29/333-10

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Бабакова Л.М. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Подур'яна Д.Г.

1.відповідача - не з'явився

2. відповідача - не з'явився

3. відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. № 772 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.10 р. у справі № 29/333-10

за позовом ВАТ "Роганська картонна фабрика" смт. Рогань

до 1.ТОВ "Ніка" смт. Рогань

2. ТОВ " Снаб- Інвест ", м. Рівне

3. ПП " ВКФ " Трейд-Пак", м. Рівне

про стягненя 227693,77 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 р. позивач - ВАТ "Роганська картонна фабрика" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідачів ТОВ «Ніка», смт. Рогань, ТОВ «Снаб-Інвест», м. Рівне, «ВКФ «Трейд- Пак»м. Рівне, солідарно заборгованість в розмірі 206522,47 грн., 5350,09 грн. інфляційних, 2998,03 грн. річних, 12823,18 грн. пені та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.10 по справі № 29/333-10 / суддя Тихий П.В./ стягнуто з ТОВ “Снаб - Інвест” - 206522,47 грн. заборгованості, 5350,09 грн. інфляційних, 2998,03 грн. річних, 12823,18 грн. пені, 2276,93 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В позові до ПП "ВКФ "Трейд - Пак" та до ТОВ "Ніка" відмовлено повністю, в задоволенні клопотання ТОВ “Снаб-Інвест” про зупинення провадження по справі відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що другий відповідач не надав доказів погашення боргу, договір поруки 112/04.2010р. є неукладеним, заборгованість ПП «ВКФ «Трейд –Пак»перед позивачем переведена на другого відповідача по договору №1/у/п.б. від 9.04.2010р. про переведення боргу.

Другий відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та зупинити провадження по справі до вирішення іншої пов’язаною з нею справою.

У апеляційній скарзі другий відповідач зазначив, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки предметом розгляду справи, яка розглядається господарським судом Рівненської області є визнання недійсності договору про переведення боргу № 1/у/п.б. від 09.04.2010 р., укладеного між ТОВ «Снаб - Інвест»та ПП «ВКФ «Трейд-Пак». Отже, договір переведення боргу, на підставі якого позивачем заявлено до стягнення 50087,17 грн. є оспорюванним і у разі встановлення порушення вимог закону під час його укладання може бути визнаний судом недійсний. Недійсність договору автоматично скасовує висновки суду у даній справі.

Другий відповідач зазначає, що він просив суд зобов’язати позивача надати копії документів, які додані до позову, але не надіслані ТОВ «Снаб - Інвест», зокрема копія договору поруки № 10/12 від 10.12.2009 р. та належно засвіченої копії договору поставки № 30/у від 01.12.2009 року. У ТОВ «Снаб - Інвест»є сумнів щодо наявності в розпорядженні позивача такого договору підписаного уповноваженими представниками сторін та завіреного печатками. Проте, суд не взяв до уваги дане клопотання та нічого не вказав у рішенні про підстави його відхилення.

Другий відповідач вважає, що судом дана необ’єктивна оцінка договорам поруки, та підстави відмови в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Ніка», так як судом досліджено два окремі договори поруки: один, наданий позивачем, з реєстраційний номером 10/12 від 10.12.2009 року, за яким ТОВ «Ніка»поручилось за виконання зобов'язань боржника в повному обсязі, інший, наданий самим поручителем, - з номером 12/04 від 12.04.2010 року, - з обсягом поручительства на 1000 гривень. Зважаючи, що вказані договори підписані сторонами та скріплені печатками, укладені в різний час та мають індивідуальні, відмінні номери, кожен з них є самостійним договором, і, відповідно, обидва договори є чинними. Проте, суд першої інстанції встановив лише розбіжність в обсязі поручительства, визнав один з них неукладеним.

Представник другого відповідача у призначене судове засідання не з’явився, надав факсограму № 99 від 16.03.2011 р. про розгляд справи за його відсутністю.

Представник першого відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини не прибуття суд не повідомив.

Представник третього відповідача у призначене судове засідання не з’явився, факсограмою № 97 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у клопотання про зупинення провадження по справі, та вважає, що рішення по даній справі може бути ухвалене лише після вирішення господарським судом Рівненської області справи № 5/206.

Представник позивача вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що доказів погашення боргу другий відповідач не надав, суд обґрунтовано не зупинив провадження по справі, так як суд самостійно може зробити висновки щодо дійсності договору, на який позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог. Тем більш, що з документів, доданих другим відповідачем до свого клопотання, взагалі не вбачається який саме договір оспорюється у Господарському суді Рівненської області.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між Відкритим акціонерним товариством «Роганська картонна фабрика»- Продавець (позивач ) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційною фірмою «Трейд-Пак», Покупець (відповідач-3), укладений договір № 16/у від 29.10. 2008 р. купівлі-продажу.

У пунктах 1.1,3.1.,3.2,4.2 договору зазначено, що продавець зобов'язується передати партіями у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти від продавця та оплатити виготовлену засобом флексодруку гнучку рулонну упаковку (продукцію); поставка продукції здійснюється транспортом продавця на умовах СРТ «Франко-склад Покупця»(Інкотермс 2000): 31001, м. Рівне, вул. Дворецька, 120 М; загальна вартість продукції складається із вартості всіх партій Продукції, поставлених по Договору.

Пунктом п. 4.4. договору передбачено, що розрахунки за продукцію покупець здійснює на користь продавця у гривнях, у безготівковій формі, наступним чином: 20 % - передплата за продукцію; 80 % - відстрочення платежу за поставлену продукцію на термін до 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання її покупцем разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність продукції по якості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов`язання за договором №16/у виконав, що підтверджується матеріалами справи, передав відповідачеві товар, а 3-й відповідач - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Трейд-Пак»прийняв товар, що підтверджується матеріалами справи, однак оплату його вартості в повному розмірі не здійснив, внаслідок чого, заборгованість ПП "ВКФ "Трейд - Пак" перед позивачем склала 50087,17 грн.

«09»квітня 2010 року між ПП «Виробничо-комерційною фірмою «Трейд-Пак», - первісний боржник (відповідач-3) та ТОВ «Снаб-Інвест», - новий боржник (відповідач-2), укладено договір № 1/у/п.б. про переведення боргу, відповідно до п. 1 якого первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону у договорі №16/у купівлі-продажу від «29»жовтня 2008 року, укладеному між ПП «Виробничо-комерційною фірмою «Трейд-Пак»та ВіАТ«Роганська картонна фабрика».

Суд першої інстанції не досліджував зазначений договір переведення боргу та безпідставно вважав, що заміна боржника відбулась.

При цьому не враховані приписи ст. 520 ЦК України, в який зазначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

В матеріалах справи відсутні докази наявності згоди кредитора на заміну боржника, в зв’язку з чим заміна боржника не проведена.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості з ПП "ВКФ "Трейд - Пак" по договору №16/у в розмірі 50087,17 грн., вважаючи що заміна боржника за договором № 1/у/п.б. про переведення боргу «09»квітня 2010 року відбулась, і сума боргу 50087,17 грн.,1966,51 грн. інфляційних, 2448,08 грн. пені підлягали стягненню з ПП «Виробничо-комерційною фірмою «Трейд-Пак».

«01»грудня 2009 року між ВАТ «Роганська картонна фабрика», - постачальник (позивач) та ТОВ «Снаб-Інвест», - покупець ( відповідач –2 ) укладено договір поставки № 30/у, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується на замовлення покупця виготовити засобом флексодруку гнучку рулонну упаковку (продукцію) та передати її у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таку продукцію від постачальника та оплатити її вартість.

У п. п. 2.1., 3.4, 3.5 договору загальна кількість продукції визначається підсумком кількості фактично поставлених партій продукції у межах строку дії договору. Кількість, асортимент та ціна за одиницю продукції, відповідно до п. 3.2. договору, зазначаються у видаткових накладних; у поставка продукції здійснюється транспортом та за рахунок постачальника на склад покупця.

Пунктами 4.3,4.5 договору передбачено, що розрахунки за продукцію покупець після прийняття продукції здійснює на користь постачальника у безготівковій формі (шляхом перерахування відповідної грошової суми на розрахунковий рахунок постачальника), протягом 30 календарних днів з моменту поставки; днем оплати вважається день фактичного зарахування відповідної грошової суми на банківський рахунок постачальника за поставлену партію продукції.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов`язання за договором №30/у виконав, передав ТОВ «Снаб-Інвест»продукцію, а відповідач-2 її отримав, що підтверджується документами, наданими до матеріалів справи, але оплату його вартості належним чином не здійснив, внаслідок чого у ТОВ «Снаб-Інвест»виникла заборгованість перед позивачем за цим договором в розмірі 156435,30 грн., тобто заборгованість ТОВ «Снаб- Інвест»перед позивачем за договором складає 156435,30 грн.

Відповідно до ст.ст. 546, 548 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися, в т.ч. неустойкою; виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з п. п. 1,3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв’язку з тим, що заміна боржника в зобов’язані не відбулась, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Снаб –Інвест»50087,17 грн. боргу,1966,51 грн. інфляційних, 2448,08 грн. пені підлягає скасуванню, а зазначені суми підлягають стягненню з ПП«Виробничо-комерційною фірмою «Трейд-Пак », в інший частині рішення про стягнення з ТОВ "Снаб-Інвест" заборгованості, інфляційних, пені обґрунтоване та скасуванню не підлягає..

Суд першої інстанції розглянувши позовні вимоги щодо стягнення боргу з першого відповідача - ТОВ "Ніка" обґрунтовано встановив, що «10»грудня 2009 року між ВАТ «Роганська картонна фабрика» - кредитор (позивач ) та ТОВ «Ніка»- поручитель ( відповідач -1) укладено договір поруки № 10/12 (договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань ТОВ «Снаб-Інвест»за договором поставки № 30/у від «01»грудня 2009 року та зобов"язання, які виникли на підставі договору переведення боргу №1/у/п.б. від 09.04.10р.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву ТОВ "Ніка", та що не було спростовано позивачем, перед підписанням договору поруки між ВАТ «Роганська картонна фабрика»та ТОВ «Ніка»відбувались комерційні переговори, на яких розглядалась декілька варіантів договору поруки.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що за варіантом договору наданим позивачем, п. 3.1. договору, у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, враховуючи сплату суми основного боргу, інфляційних втрат, пені та 3 (трьох) % річних від простроченої суми грошового зобов'язання.

ТОВ «Ніка»,надано свій варіант договору поруки №12/04, підписаний сторонами, в якому у п. 3.1. договору, грошова сума поруки поручителя перед кредитором складає 1000 грн.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог щодо ТОВ "Ніка", оскільки сторони при підписанні договору поруки №12/04, не досягли згоди з істотних умов договору, а за таких обставин, цей договір поруки №12/04 від 12.04.10р. не є укладеним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду частково не відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його часткового скасування, керуючись ст.ст. 193,230,231,343 ГК України, ст.ст. 525,526 530,546,548, 610 -612, 625,638 ЦК України, ст. ст. 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.12.10 по справі № 29/333-10 в частині стягнення з ТОВ «Снаб –Інвест»м. Рівне 50087,17 грн. заборгованості,1966,51 грн. інфляційних,2448,08 грн. пені, 545,41 грн. держмита скасувати та прийняти в цієї частині нове рішення.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Трейд-Пак» м. Рівне ( 33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Дворецька,120 " М", ЄДРПОУ 32803033) на користь Відкритим акціонерним товариством «Роганська картонна фабрика » смт. Рогань, ( 62481, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Рогань, вул. Леніна,57, ЄДРПОУ 00278830) 50087,17 грн. заборгованості,1966,51 грн. інфляційних,2448,08 грн. пені, 545,41 грн. держмита, 272,7 грн. держмита по скарзі.

В інший частині залишити рішення без змін. а апеляційну скаргу –без задоволення.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Пушай В.І.

Повний текст постанови підписано 22.04.2011 р.