Рішення № 15863647, 17.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2011 р.Справа № 35/17-804-2011 За позовом Одеської залізниці до відповідача Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" про стягнення 18450,38грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 28 від 04.01.11р.

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Одеська залізниця, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" про стягнення заборгованості за використання смуги відводу у розмірі 18450,38грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.03.11р. порушено провадження у справі №35/17-804-2011.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.11р. строк розгляду спору по справі №35/17-804-2011 було продовжено до 17.05.11р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, однак при цьому відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у звязку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

05.11.09 між Одеською залізницею (Залізниця) та Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" (Підприємство) було укладено договір складування вантажів в смузі відведення залізниці №ОД/ДН-1-03-679дПЮ, згідно умов якого Залізниця надає Підприємству для тимчасового складування вантажу - пісок частину смуги відводу по станції Врадіївка, загальною площею 7000м2.

Згідно п.2.3.2. договору Підприємство зобов'язується вчасно сплачувати Залізниці плату за використання визначеної смуги та надані послуги згідно розробленої калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору, в сумі 1477,67грн. у місяць з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 3.1 договору Підприємство здійснює попередню оплату Залізниці за використання визначеної смуги відводу та надані додаткові послуги шляхом перерахування коштів в розмірі 100% вартості на розрахунковий рахунок Залізниці на протязі трьох банківських днів з моменту предявлення рахунку за послуги щомісячно до двадцять п'ятого числа місяця, попереднього перед звітним.

Відповідно до п. 3.4 договору за прострочення оплати наданих послуг Підприємство сплачує Залізниці пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

01.02.10р. між сторонами укладена додаткова угода, згідно умов якої сторони домовились про наступне: пункт 2.3.2. договору викласти в наступній редакції: „Вчасно сплачувати Залізниці плату за використання визначеної смуги та надані послуги згідно розробленої калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору, в сумі 1556,53грн. у місяць з урахуванням ПДВ.”.

Позивач виконував свої договірні зобов'язання належним чином щодо зберігання товару відповідача в частині смуги відводу, однак відповідач не провів оплату наданих послуг.

14.04.10р., 25.04.2010р., та 07.07.10р. позивач направив на адресу відповідача листи з вимогою сплатити заборгованість на надані послуги.

Зазначені листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором складування вантажів в смузі відведення залізниці №ОД/ДН-1-03-679дПЮ від 05.11.09р., який здійснений позивачем, станом на 01.01.11р. заборгованість становить 18450,38грн., а саме: 16554,84грн. заборгованість за зберігання вантажу, та 1895,54грн.- пеня.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" про стягнення заборгованості за використання смуги відводу у розмірі 18450,38грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено наявність надання послуг зі зберігання позивачем товару відповідача в частині смуги відводу, існування заборгованості Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" по оплаті отриманих послуг, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за зберігання вантажу у розмірі 16554,84грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" пені в розмірі 1895,54грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 1895,54грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Одеської залізниці до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" про стягнення 18450,38грн., а саме: 16554,84грн. заборгованості за зберігання вантажу, та 1895,54грн.- пені, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 184,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Агропромкомплект" (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 19а, р/р 26002101344 у ТОВ ”Райффайзен Банк Аваль” м. Вознесенськ, МФО 326182, код ЄДРПОУ 24797405) на користь Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 328801, код 01071315) заборгованість за використання смуги відводу у розмірі 16554(шістнадцять тисяч пятсот пятдесят чотири)грн.84коп., пеню у розмірі 1895(одну тисячу вісімсот девяносто пять)грн.54коп., витрати по сплаті держмита на суму 184(сто вісімдесят чотири)грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 20.05.2011р.