Рішення № 15863491, 26.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11 Справа № 6/73/2011

За позовом

Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Краснодон Луганської області

про стягнення у сумі 23 973 грн. 91 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, дов. № 13 від 25.01.2011;

від відповідача представник не прибув;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 6/08-МП від 21.03.2008, що складає 23 973 грн. 91 коп., з них:

17 500 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;

6 473 грн. 91 коп. заборгованість по відсотках.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: 94407, АДРЕСА_1, що і є адресою проживання фізичної особи відповідача, у звязку з чим, позовна заява та ухвали господарського суду від 22.04.2011 та 10.05.2011 були направлені відповідачу саме за вказаною адресою.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним банком “Український комунальний банк”, м. Луганськ (позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) був укладений кредитний договір № 6/08-МП від 21.03.2008 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. договору банк надає позичальнику кредит в сумі 17500 грн. 00 коп. з метою організації та розширення бізнесу на строк по 21.03.2011 зі сплатою 12% річних.

Повернення кредитних коштів повинно було здійснюватись у відповідності з графіком кредитних платежів по кредитному договору № 6/08-МП який є невідємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору позичальник зобовязався використовувати кредит виключно на вказані в договорі цілі, забезпечити своєчасне повернення кредиту та кожного місяця по пяте число місяця, слідуючого за поточним, сплачувати відсотки в сумі, розрахованій за звітний місяць.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі та перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 17500 грн. 00 коп.

Оскільки сума заборгованості за кредитом не була сплачена відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у сумі 17 500 грн. 00 коп. та проценти у сумі 6 473 грн. 91 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивач на виконання умов кредитного договору від 21.03.2008 № 6/08-МП надав відповідачу відповідні кредитні кошти в сумі 17 500 грн. 00 коп., які останній не повернув, у звязку з чим за розрахунком позивача на момент звернення із позовом за відповідачем залишилась заборгованість за кредитом в сумі 17 500 грн. 00 коп. Крім цього, за час користування кредитними коштами позивач нарахував відсотки в сумі 6 473 грн. 91 коп., які відповідачем не були оплачені.

Наведені вище обставини підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

З урахуванням наведених вище обставин позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повінстю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь: - Акціонерного банку “Український комунальний банк”, м. Луганськ, вул. В.В. Шевченка,18а, код 24191588, заборгованість по кредиту у сумі 17 500 грн. 00 коп., заборгованість за процентами у сумі 6 473 грн. 91 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 239 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу. Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку. Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 27.05.2011. Суддя Т.А. Василенко