Ухвала суду № 15862957, 17.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-18202/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В.(головуючого),

ГолубєвоїГ.К.,РибченкаА.О.,ФедороваМ.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від09.07.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від18.09.2008 року по справі №2а-11570/08 (22-а-9568/08)

за позовом          Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Артемівської дистанції захисних лісонасаджень

до                    Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про                    визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька залізниця» (далі –позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі –відповідач, орган податкової служби) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 11.12.2007 року № 0004341540/0, від 12.01.2008 року № 0004341540/1, від 03.03.2008 року № 0004341540/2, від 19.05.2008 року № 0004341540/3.

          Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.07.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від18.09.2008 року по справі №2а-11570/08 (22-а-9568/08) позов задоволено. Визнано недійсними спірні податкові повідомлення –рішення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати їх, оскільки вважає, що рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу відповідача в яких просить суд касаційну скаргу органу податкової служби залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій –без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Державне підприємство «Донецька залізниця»є юридичною особою, включено до ЄДРІІОУ за номером 01074957, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, та має відокремлений підрозділ –Артемівську дистанцію захисних лісонасаджень, яка не є юридичною особою, включено до ЄДРІІОУ за № 01075230 та перебуває на обліку в Артемівській об’єднаній державній податковій інспекції Донецької області.

Органом податкової служби була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складений акт від 26.11.2007 року.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007 року № 0004341540/0, яким позивачу за порушення п.п. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181) визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у сумі І70 грн.

За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення – рішення, відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення –рішення: від 12.01.2008 року № 0004341540/1, від 03.03.2008 року № 0004341540/2, від 19.05.2008 року № 0004341540/3.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Абзацом першим преамбули Закону № 2181 передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 1.11 ст. 1 вказаного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 1.1 вказаної статті визначено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Правила ведення податкового обігу при оподаткуванні прибутку підприємств передбачені ст. 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон № 334/94), згідно до якої використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону № 334/94 платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Судами під час розгляду справи встановлено, що платником податку в розумінні Закону № 334/94 є особа, яка відповідає одночасно двом ознакам, а саме наявність певного статусу та наявність обов’язку утримувати та /або сплачувати податки.

Відповідачем не оскаржується той факт, що управління Донецької залізниці сплачує податок з доходів, отриманих всіма її 168 структурними підрозділами.

За приписами п.п 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону № 334/94 платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Пунктом 1.32 ст. 1 вказаного закону визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 затверджено Перелік робіт та послуг, які відносяться до основної діяльності залізничного транспорту, де у п.п. 1, 2 приміток зазначено що основна діяльність залізничного транспорту є складовою частиною загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємопов’язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, що входять до складу залізниць, спрямована на виконання і обслуговування єдиного перевізного процесу, тобто експлуатаційна (перевізна) та підсобно-допоміжна діяльність, пов’язана з обслуговуванням експлуатаційної діяльності залізниць.

Із аналізу зазначених норм чинного законодавства, та враховуючи встановлені в судах попередніх інстанцій фактичні обставини, суди дійшли вірного висновку, що у спірних правовідносинах відокремлений структурний підрозділ Артемівська дистанція захисних лісонасаджень не є платником податку на прибуток, оскільки на неї не покладений обов'язок сплачувати зазначений податок. Відсутність статусу платника податків у відокресленого підрозділу унеможливлює застосування штрафних санкцій за неподання декларації.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що прийняті за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від09.07.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від18.09.2008 року по справі №2а-11570/08 (22-а-9568/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п’яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                  О.В.Карась

Судді                                                                      Г.К.Голубєва

                                                                      А.О.Рибченко

                                                                      М.О.Федоров

                                                                      Т.М. Шипуліна