Ухвала суду № 15861498, 10.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2-а-7669/10/1070 Головуючий у першій інстанції:Леонтович А.М. Суддя доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Троян Н.М.,

суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.,

при секретарі: Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И Л А:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 2640887,0 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2011 року позовні вимоги позивача задоволені, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 2640887,10 грн. та пені у розмірі 383458,68 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачем була здійснена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», щодо дотримання вимог статей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»за 2008 рік. Відповідно до акту перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, щодо дотримання вимог статей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до ТОВ «Комплекс Агромарс»застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 2640887,10 грн.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб .- у кількості 1 робочого місця. Отже, виходячи з середньооблікової чисельності працівників облікового складу відповідача чотирьохвідсотковий норматив працевлаштованих інвалідів повинен складати 1 особу.

У відповідності до ч. 2,3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та ч. 2 ст. 12 Закону України»Про охорону праці»роботодавці, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.3. ст. 18 Закону Роботодавці зобов»язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 встановлено, що звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою затвердженою Міністерством праці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Комплекс Агромарс» у 2008 -2009 році, звіт для працевлаштування інвалідів до центрів зайнятості про наявність вакансій не подавав. Таким чином за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року робоче місце для інваліда відповідачем не створювалося.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у кількості одного робочого місця, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ «Комплекс Агромарс»у 2008 році становить 3463 осіб; норматив одне робоче місце; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 37 осіб, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»становить 139 осіб.

Ст. 20 Закону передбачено, що роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів, менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним, а підприємства на яких працює від 8 до 15 осіб у розмірі половини середньої річної заробітної плати.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються особами зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1. ст. 19 цього закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені ст. 250 Господарського Кодексу.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Проте в судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що відповідачем при проведенні внутрішньої перевірки підприємства у грудні 2010 року,було виявлено що на посаді начальника відділу охорони праці та протипожежної безпеки ТОВ «Комплекс Агромарс»працює з 01.10.2011 року - громадянин ОСОБА_2 ,який являється інвалідом 2-ї групи, але при працевлаштуванні на вказану посаду , останній не повідомив роботодавця , що є інвалідом з 23.12.2002 року. Відповідачем були надані відповідні документи на підтвердження вказаних обставин.

У зв»зку з наведеним , позивач змінив суму позову на 2994694 грн. 05 коп. про що надав відповідний розрахунок, в якому зазначив, що кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів становить на 101чоловік, при цьому сума адміністративно господарських санкцій становить -2614996 грн. 05 коп. та пеня за несвоєчасну сплату зазначених санкцій становить 379698 грн.00 коп. , а всього несплачена відповідачем сума становить 2994694 грн. 05 коп.

Таким чином, за 101 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 2614996 грн.05 коп. А так як зазначена сума не була сплачена в строк, відповідно до вимог чинного законодавства, позивачем була нарахована пеня в сумі 379698,00 грн..

Приймаючи до уваги викладене , судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції , рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а тому підстав для його скасування не має .Проте суд апеляційної інстанції вважає за доцільне змінити суму ,яка підлягає до стягнення з відповідача , з урахуванням наданих позивачем розрахунків. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують,проте вона підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення зміненої суми адміністратративно господарських санкцій та нарахованої пені.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 195,196,198, 201, 205, 206,212,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» задовольнити частково, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 січня 2011 року - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка, код 30160757) на користь Київського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (04050,м. Київ, вул.. Глибочицька, 72, р/р 31214230700043, МФО 821028, код 24074109) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 2614996 грн. 05 коп. та пені в розмірі 379698 грн. 00 коп., а всього стягнути 2994694 грн. 05 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2011 р.