Ухвала суду № 15860962, 10.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7561/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Пропан»Відкритого акціонерного товариства «Житомиргаз»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року в справі за позовом Дочірнього підприємства «Пропан»Відкритого акціонерного товариства «Житомиргаз»до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0002722301/0,№ 0002732301/0 від 21 жовтня 2009 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Пропан»Відкритого акціонерного товариства «Житомиргаз»до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Дочірнього підприємства «Пропан»задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Житомирському районі була проведена виїзна планова перевірка дочірнього підприємства «Пропан»Відкритого акціонерного товариства «Житомиргаз»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року за результатами якої складено акт № 1648/23-0/30928236/0110 від 09 жовтня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державною податковою інспекцією у Житомирському районі 21 жовтня 2009 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002722301/0 про визначення дочірньому підприємству "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств усього 165510, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 110340, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 55170, 00 грн.) та за порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" - податкове повідомлення - рішення № 0002732301/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість усього 127052, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 84701, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 42351, 00 грн.).

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2009 року встановлено вину бухгалтера дочірнього підприємства "Пропан" відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" у веденні податкового обліку з порушенням визначеного порядку, що встановлено і зафіксовано актом перевірки № 1648/23-0/30928236/0110 від 09 жовтня 2009 року, та такі дії бухгалтера призвели до заниження податку на прибуток в сумі 110340, 00 грн., а також виходячи з положень частини 4 статті 72 КАС України, дана постанова є обов'язковою для адміністративного суду та не потребує додаткового доказування питання чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Пунктом 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти), форма № 1-ТТН (нафтопродукт), яка визначена як бланк документа суворої звітності. Пунктом 10.2.4 вказаної Інструкції забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі неналежного оформлення або відсутності товарно-транспортних накладних.

Зразок бланку товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів затверджений Міністерством палива та енергетики України за погодженням з Департаментом по контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок, документів суворої звітності та голографічних захисних елементів (Держзнак) Міністерства фінансів України.

З аналізу змісту підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, вбачається, що тільки при наявності повного пакету документів, які є обов'язковими для ведення та зберігання, до яких належить і товарно-транспортна накладна за формою N 1-ТН, є підставою для зменшення оподатковуваного прибутку підприємства. Тому посилання позивача на наявність у нього права включення відповідної суми до складу валових витрат є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Так, у статті 9 вказаного Закону законодавцем визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. У свою чергу, в статті 1 Закону під первинним документом розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено перевіркою у позивача останні відсутні.

Однак позивачем для перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які є складовою частиною комплекту перевізних документів відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21 листопада 2000 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року під № 863/5084 та накладні, дорожні відомості, квитанції про приймання вантажу, що передбачено підпунктом 4.1.5.11 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, тобто документи, які б засвідчували факти відправлення нафтопродуктів, відповідно, і фактичне здійснення господарської операції.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність твердження позивача про те, що товарно-транспортна накладна не є первинним та обов'язковим документом для бухгалтерського і, відповідно, для податкового обліку, оскільки вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та надання фінансової звітності в Україні і поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 цього ж Закону, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є підставою і для податкового обліку.

У свою чергу, первинним документом згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Вказані положення норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»продубльовані і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року. З наведеного слідує, що ТТН є первинним документом, на підставі якого формуються дані бухгалтерського та податкового обліку.

Не відповідають дійсності і твердження позивача про неправомірність посилання в акті перевірки органом ДПС на положення Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обігу нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, оскільки остання втратила чинність. Так, перевіркою встановлено неправомірність віднесення підприємством до складу валових витрат витрати в сумі 414675, 00 грн. в III кварталі 2008 року тоді, як зазначена Інструкція втратила чинність 13 вересня 2008 року.

Крім того, у порушення вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у І кварталі 2008 року дочірнім підприємством "Пропан" Відкритого акціонерного товариства "Житомиргаз" до складу валових витрат віднесено суму 5825, 00 грн. за придбання товарно-матеріальних цінностей від приватного підприємства «Дельта», не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, у зв'язку з чим підприємством у І кварталі 2008 року безпідставно завищені валові витрати на вказану суму.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено його завищення на суму 84701,00 грн., в тому числі по періодах: за березень 2008 року - 1165,00 грн.; серпень 2008 року - 82935,00 грн.; лютий 2009 року - 90,00 грн.; березень 2009 року - 511,00 грн..

У порушення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від наступних суб'єктів господарювання: у березні 2008 року по податковій накладній № 42 від 26 березня 2008 року на суму 1165, 00 грн., виписаної приватним підприємством «Дельта»відносно посадової особи останнього, відповідальної за ведення фінансово-господарської діяльності, ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України (умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах); у серпні 2008 року по податковій накладній № 2048 від 22 серпня 2008 року на суму 82935, 00 грн., виписаної приватним підприємством «Профіт Капітал», відносно посадових осіб якого прокуратурою Полтавської області порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України .

Крім того, у порушення підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством у лютому 2009 року до податкового кредиту з податку на додану вартість віднесено суми податку за придбання товарно-матеріальних цінностей, що непов'язані з веденням фінансово - господарської діяльності підприємства у сумі 601, 00 грн..

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0002722301/0 та № 0002732301/0 від 21 жовтня 2009 року прийнято відповідачем у межах повноважень та на підставі правомірних висновків акта перевірки з чим погоджується й колегія суддів.

За таких обставин ухвалене судом рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Пропан»Відкритого акціонерного товариства «Житомиргаз»залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: