Ухвала суду № 15860438, 21.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7049/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Дурицька О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"21" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Дурицької О.М.,

суддів: Федорової Г.Г., Бистрик Г.М.,

при секретарі: Леонтовичі М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства “Лагуна-2004”на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства “Лагуна-2004”до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року Приватне підприємство «Лагуна-2004»(далі позивач, ПП «Лагуна-2004») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва (далі відповідач, ДПІ у Соломянському районі міста Києва), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30.09.2008 року № 0008242305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29240,00 грн. за порушення підприємством вимог пунктів 1,2,3 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позовні вимоги мотивує тим, що органами державної податкової служби неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції, оскільки порушення, які були виявлені під час проведення перевірки, були допущені не з вини підприємства, а внаслідок неможливості виконання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині, що стосується оснащеності гральних автоматів запамятовуючими пристроями (фіскальною памяттю).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року в задоволенні позову Приватного підприємства «Лагуна-2004»відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11 вересня 2008 року службовими особами Державної податкової адміністрації в Київській області було проведено перевірку господарської одиниці позивача - залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Бровари, Київської області, вул. Київська, 316. (Броварська філія ПП «Лагуна-2004»), з питань дотримання позивачем як субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1,2,3 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Суть вказаного порушення вбачається в тому, що в приміщенні господарської одиниці позивача Броварській філії залу гральних автоматів знаходилося 86 гральних автоматів з грошовим виграшем, які не були зареєстровані в органах ДПС України, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи. На момент проведення перевірки всі 86 гральних автоматів з надання послуг у сфері грального бізнесу були обладнанні купюроприймачами з кешбоксами. Реєстрація продажу (оплати) послуги щодо продажу - купівлі кредитів на вищевказаних гральних автоматах проводилася через електронний контрольно - касовий апарат з фіскальним № 2658006011 лише по закінченню гри гравцями та після інкасації операторами ( адміністраторами ) кешбоксів.

Таким чином, послуги у сфері грального бізнесу в господарській одиниці позивача надавалися за готівковий рахунок при наявності 86 торгових патентів із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій модифікації ER-350FSTU07», внесеного до Державного реєстру, із заводським номером КК 00000154, фіскальним номером 2658006011 та програмним забезпеченням за № 350/04-02.

За результатами проведеної перевірки ДПА у Київській області було складено акт від 12.09.2008 року № 6387/26/58/23/34353108, на підставі якого ДПІ у Соломянському районі м. Києва винесла рішення №0008242305 від 30.09.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 29 240,00 грн..

Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням відповідача та посилається на те, що підприємством були дотримані вимоги, визначені в п.1,2,3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки розрахунки із споживачами послуг здійснювалися через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. Крім того позивач зауважує, що гральні автомати, які ним використовуються ним в господарській діяльності, не є автоматами з продажу товарів (послуг) в розумінні вищевказаного Закону.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до пунктів 1,2,3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі по тексту Закон №265/95-ВР), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі статтею 12 Закону №265/95-ВР, на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає контрукторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положенням ч. 1 ст. 15 Закону №265/95-ВР передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону №265/95-ВР, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у визначених законом розмірах.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафні (фінансові) санкції в розмірі 29 240,00 грн.. до позивача було застосовано на підставі пункту 2 статті 17 Закону №265/95-ВР, за використання Броварською філією ПП «Лагуна-2004»86 гральних автоматів, не зареєстрованих в органах ДПС України, не опломбованих та не переведених у фіскальний режим роботи. Штрафні (фінансові) санкції відповідачем були застосовані в сумі пропорційно за кожен наявний в залі гральний автомат.

Враховуючи характер даних правовідносин, колегія суддів зауважує, що пунктом 1 частини другої додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" передбачено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 7 лютого 2001 року № 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій", на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у тому числі ті, що вже задіяні у використанні. Тому невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону №265/95-ВР.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", призначену для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону №265/95-ВР, в частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією. Тому наявність вини суб'єктів господарювання у порушенні ними порядку використання РРО на момент надання послуг у сфері грального бізнесу на той час виключалася. Однак, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал", суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

З цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону №265/95-ВР.

Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності наказом Державної податкової адміністрації України 10 вересня 2008 року № 581 (на підставі вказаного наказу втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430), яким до Державного реєстру розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал" .

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку щодо правомірності застосування відповідачем до ПП «Лагуна-2004»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 29 240,00 грн. та прийняття по даному питанню оспорюваного рішення.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лагуна-2004»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

О.М. Дурицька

Г.Г. Федорова

Г.М. Бистрик

Повний текст ухвали складено та підписано 26.04.11 р.