Постанова № 15859430, 31.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-14742/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,

при секретарі Коробій І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання нечинним акта перевірки, зобовязання припинити певні дії та вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Соломянському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0045041504/0 від 08.10.2010р., №0045051504/0 від 08.10.2010р., Акт №15195/15-2-32102854 від 08.10.2010р., зобовязання відповідача внести змінити до особової картки позивача та вчинити дії щодо притягнення відповідальних осіб за затримання сплати ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2010 року вказаний позов задоволено частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.10.2010р. №0045041504/0 та №0045051504/0, зобовязано ДПІ у Соломянському районі м.Києва внести зміни до особової картки ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»щодо відсутності заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом, зобовязати припинити нарахування пені та штрафних санкцій за несплату ПДВ за грудень 2008 року з дня подачі до суду позову 18.10.2010р. В решті позову відмолено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалах справи, 15.01.2009р. TOB "ІВЦ в галузі освіти" подало до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за грудень 2008 року, відповідно до якої сума ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (р. 27) склала 98915 грн.

23.01.2009р. позивач подав до банку (TOB "Український промисловий банк") платіжне доручення № 574 від 23 січня 2009 року на суму 98915,00 грн., призначення платежу: ПДВ за грудень 2008 року.

Зазначене платіжне доручення отримано банком 23 січня 2009 року і позивачем не відкликалося, а банком не поверталося. Однак, платіж банком проведено не було. При цьому, як свідчать виписки з особового рахунку TOB "ІВЦ в галузі освіти" за 23, 26 січня, 6 лютого 2009 року, залишок коштів на рахунку дозволяв провести переказ коштів у повному обсязі.

Відповідно до листа TOB "Український промисловий банк" від.22 травня 2009 року № 25229 платіжне доручення № 574 від 23 січня 2009 року не проведено банком через недостатність коштів на кореспондентському рахунку банка. Також листом повідомлено про введення НБУ до TOB "Український промисловий банк" з 21 січня 2009 року до 21 січня 2010 року тимчасової адміністрації та з 21 січня 2009 року до 21 липня 2009 року мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до Листа від 04.02.2009р. № 003 позивач повідомив відповідача про не перерахування банком коштів до бюджету.

Судом першої інстанції встановлено, що за наступні звітні періоди позивач своєчасно і повно сплачував податкові зобов'язання з ПДВ: січень 2009 року - жовтень 2010 року, що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за відповідний звітний період та платіжними дорученнями з відмітками банку про проведення переказу коштів.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.5, 1.6 ст. 1, ст. 2, пп. 7.2.8 і пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на платника ПДВ покла даються обов'язки із ведення податкових декларацій і сплаті (перерахуванню) до бюджету податку (позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду) у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 22.4 ст. 22 цього Закону передбачено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах. Не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання НБУ економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондент ському рахунку для здійснення зарахування. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення (пп. 16.5.3 в редакції, чинній на час прийняття банком платіжного доручення).

Враховуючи наведені положення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання платником зобов'язання по сплаті до відповідного бюджету суми податкового зобов'язання шляхом подання до банку платіжного доручення на перерахування (переказ) сум податку, припиняється з моменту прийняття обслуговуючим банком такого платіжного доручення.

Судом першої інстанції встановлено, що останній день для подання позивачем податкової декларації з ПДВ за грудень 2008 року - 20 січня 2009 року, граничний строк для сплати визначеного у ній податку закінчувався 30 січня 2009 року включно. Таким чином, платіжне доручення № 574 від 23 січня 2009 року про сплату узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2008 року у сумі 98915 грн. подано в межах граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, а тому обов'язок позивача припинено з дня прийняття вказаного платіжного доручення обслуговуючим банком, тобто з 23 січня 2009 року, з цього ж дня відповідальність за повноту і своєчасність зарахування коштів до бюджету перекладається з платника на банк, який прийняв платіжне доручення, тобто на TOB "Український промисловий банк".

Повторне ініціювання позивачем переказу коштів для сплати ПДВ за гру день 2008 року у вересні 2009 року, з урахуванням того, що TOB "Український промисловий банк" банк взагалі не здійснив переказ коштів, звільняє TOB "ІВЦ в галузі освіти" від пені та штрафних санкцій пов'язаних із фактичною затримкою надходження коштів до бюджету не з вини позивача (платника).

Платіжні доручення про сплату TOB "ІВЦ в галузі освіти" узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за звітні періоди січень 2009 року - жовтень 2010 року також були подані позивачем в межах граничних строків сплати податкового зобов'язання відповідного звітного періоду, що виключає нарахування штрафів та пені.

Суд вважає необгрунтованими твердження відповідача про те, що введення НБУ мораторію на задоволення вимог кредиторів TOB "Український промисловий банк" під час здійснення тимчасової адміністрації є регулюванням економічних нормативів такого банку, тому порушення строків зарахування ПДВ за грудень 2008 року сталося не з вини банку.

Введення у банківській установі мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації можна вважати регулюванням Національним банком України економічних нормативів такого банку в контексті пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тому порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів банку в період дії в банку мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації не вважається порушенням з вини банку, внаслідок чого пеня та штрафні санкції, передбачені пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 цього Закону, не застосовуються.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним задоволення вимог позивача в частині зобовязання ДПІ у Соломянському районі м.Києва внести зміни до особової картки ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»щодо відсутності заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом та зобовязання припинити нарахування пені та штрафних санкцій за несплату ПДВ за грудень 2008 року з дня подачі до суду позову 18.10.2010р.

Колегія суддів відзначає, що скасування податкових повідомлень-рішень відповідача тягне за собою автоматичне внесення відповідних змін до особових карток про відсутність заборгованості з ПДВ перед бюджетом та припинення нарахування пені та штрафних санкцій.

Окрім того, особова картка підприємства не є тим актом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, винесення якого має наслідки для позивача, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, за приписами ст. 202 КАСУ, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення.

Ураховуючи, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобовязання ДПІ у Соломянському районі м.Києва внести зміни до особової картки ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»щодо відсутності заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом та зобовязання припинити нарахування пені та штрафних санкцій за несплату ПДВ за грудень 2008 року з дня подачі до суду позову 18.10.2010р. не відповідають обставинам справи, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі слід задовольнити частково, постанову суду скасувати в частині зобовязання ДПІ у Соломянському районі м.Києва внести зміни до особової картки ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»щодо відсутності заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом та зобовязання припинити нарахування пені та штрафних санкцій за несплату ПДВ за грудень 2008 року з дня подачі до суду позову 18.10.2010р та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у соломянському районі м.Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2010 року скасувати в частині зобовязання ДПІ у Соломянському районі м.Києва внести зміни до особової картки ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»щодо відсутності заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом та зобовязання припинити нарахування пені та штрафних санкцій за несплату ПДВ за грудень 2008 року з дня подачі до суду позову 18.10.2010р.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання нечинним акта перевірки, зобовязання припинити певні дії та вчинити певні дії в частині зобовязання ДПІ у Соломянському районі м.Києва внести зміни до особової картки ТОВ «Інформаційно-виробничий центр в галузі освіти»щодо відсутності заборгованості з податку на додану вартість перед бюджетом та зобовязання припинити нарахування пені та штрафних санкцій за несплату ПДВ за грудень 2008 року з дня подачі до суду позову 18.10.2010р., - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: О.О. Шостак

Я.С. Мамчур

Повний текст постанови виготовлено 05.04.2011р.