Ухвала суду № 15857326, 07.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4857/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі - Світному Г.Г.,

за участю:

представника позивача Додатко С.А.,

представника відповідача Батаргіної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Оризон-Навігація»до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ДП «Оризон-Навігація» звернулося у суд з позовом до Смілянської ОДПІ Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 350004,00грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено товарність експортних операцій, а порушення податкового законодавства з боку контрагентів-постачальників не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ,

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Судовою колегією установлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року, за підсумками якої складено акт від 10 вересня 2010 року №1856/23/22794124 та встановлені порушення положень п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: орган податкової служби дійшов висновку про необґрунтованість заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету з огляду на встановлені факти порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань.

На підставі наведеного відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року № 0001622301/0, №0001632301/0, №0001642301/0, № 0001652301/0, №0001662301/0, № 0001672301/0, №0001682301/0, якими зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у загальному розмірі 350004,00грн.

Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на таке.

У відповідності до положень п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7. статті 7 вказаного Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

За правилами п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

За приписами п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Згідно з п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.11. п.7.7 ст. 7 установлено перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, до яких відносяться особи, які були зареєстровані як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; а також особи, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Як убачається із матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, повязану з виробництвом електророзподільної та контрольної апаратури, дослідженням і розробкою в галузі технічних наук, ремонтом та технічним обслуговуванням іншого електричного устаткування, іншими технічними випробуваннями та дослідженнями.

Відємне значення податку на додану вартість, заявлене позивачем до бюджетного відшкодування, зумовлене здійсненням останнім експортних операцій з поставки за межі митної території України електротехнічної продукції.

У період з липня 2009 року по лютий 2010 року позивачем укладені договори поставки продукції, необхідної для виробництва електротехніки, з ТОВ «Торговий дім «Молдавізоліт», АТ «Промавтоматика», ТОВ «Сімметрон-Україна», а також договори оперативного лізингу супутніх виробництву електроапаратури товарів з ТОВ «Лізингова компанія «Фаворит».

Товарність даних господарських операцій підтверджена належними первинними документами, а саме актами приймання-передачі, подорожніми листами, квитанціями, видатковими касовими ордерами, тощо.

За результатами зустрічних перевірок установлено, що контрагенти позивача не є виробниками поставленої продукції, а також при перевірці подальших ланцюгів постачання не виявлено надмірної сплати податку на додану вартість. Вказане стало підставою, на думку органу податкової служби, для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету.

Проте, порушення правил ведення бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може впливати на права та обовязки останнього, у тому числі позбавляти такого права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності доказів на підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Отже, зважаючи на наявність належним чином оформлених податкових накладних, та приймаючи до уваги відсутність розбіжностей з відомостями, отриманими від позивача та за результатами проведення зустрічних документальних перевірок контрагентів підприємства, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у звязку з чим постанову суду слід залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяО.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест Повний текст ухвали складений 12 квітня 2011 року.