Постанова № 15855804, 18.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року Справа № 2а/2370/2856/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді –Паламар П.Г.,

при секретарі –Поштаренко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об’єднаної державної податкової інспекції до підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду, Уманська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області (далі - позивач) просить стягнути з підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 (далі - відповідач) податковий борг зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 66977 грн. 97 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 15.03.2011 року відповідач має податковий борг зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 66977 грн. 97 коп., із яких 38638 грн. 66 коп. –основний платіж, 5937 грн. 27 коп. –штрафна санкція та 22366 грн. 04 коп. –пеня. Вказана сума податкового боргу виникла в результаті несплати відповідачем нарахованого збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно самостійно поданих платником податків розрахунків та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну їх сплату.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року (далі –Закон України № 2181) втратив чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України № 2181.

Для погашення заборгованості по сплаті податку на додану вартість позивачем прийняті всі встановлені Законом України № 2181-ІІІ міри, але вони не забезпечили погашення податкового боргу.

Позивач надав суду клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач в судове засідання представника не направив, заперечень на позов не надав, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області 16.03.2000 року за № 10000051985, ідентифікаційний код - 08681063 та перебуває на обліку як платник податків в Уманській об’єднаній державній податковій інспекції Черкаської області з 25.12.1991 року.          

Відповідачем подано позивачу податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища за півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року та 2010 рік, згідно з якими відповідач самостійно визначив розмір своїх податкових зобов’язань з названого виду податку на загальну суму 38638 грн. 66 коп.

Заявлена до стягнення сума податкової заборгованості відповідно до ст. 5 Закону № 2181 від 21.12.2000 року є узгодженою. Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до ст. 16 Закону України № 2181 відповідачу нарахована пеня в за період з 21.05.2010 року по 30.12.2010 року на загальну суму 22366 грн. 04 коп.

Також, 27.08.2010 року та 01.11.2010 року працівниками позивача були проведені перевірки дотримання відповідачем граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов’язання під час яких було встановлено порушення вимог п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, а саме несвоєчасно сплачені податкові зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, про що було складено акти № 1111/15-08681063 від 27.08.2010 року та № 1464/15-08681063 від 01.11.2010 року. Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 позивачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0002401530/0 від 27.08.2010 року на суму 2154 грн. 10 коп. (50% штрафу від загальної суми зобов’язання, яка склала 4308 грн. 20 коп., що підтверджується розрахунком штрафної санкції) та № 0003351530/0 від 04.11.2010 року на суму 3819 грн. 17 коп. (50 % штрафу від загальної суми зобов’язання, яка склала 7638 грн. 31 коп., що підтверджується розрахунком штрафної санкції).

Станом на 15.03.2011 року за платником рахується податковий борг в сумі 66977 грн. 97 коп. (основний платіж - 38638 грн. 66 коп., штрафна санкція – 5973 грн. 27 коп., пеня - 22366 грн. 04 коп.).

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У відповідності до пп. «а»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181 відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/120 від 08.10.2001 року про сплату боргу в сумі 45911 грн. 67 коп. На підставі пп. «б»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181 відповідачу направлено другу податкову вимогу № 2/413 від 12.11.2001 року на суму 74004 грн. 52 коп. Дані вимоги були отримані головним бухгалтером СВК-92 ОСОБА_1 09.10.2001 року та 19.11.2001 року відповідно.

03.01.2002 року позивачем прийнято рішення № 247/24 про стягнення з державного підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

В зв’язку з наявністю податкового боргу 23.10.2010 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про накладення податкової застави на активи державного підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 за № 798905.

Згідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України № 2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 –163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92: 20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани (ідентифікаційний код 08681063) на користь бюджету через Уманську об’єднану державну податкову інспекцію Черкаської області: 20300, Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна, 1-а (ідентифікаційний код 21367259) податковий борг зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 66977 (шістдесят шість тисяч дев’ятсот сімдесят сім) грн. 97 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар