Постанова № 15855379, 20.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3085/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Горбач Д.О.,

представника позивача - Хоменко А.М.,

представника відповідача - Мирошніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2011 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Рижівський гранітний кар'єр"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги незгодою із зменшенням Кременчуцькою ОДПІ суми податку на додану вартість, заявленої Відкритим акціонерним товариством "Рижівський гранітний кар'єр" до відшкодування з Державного бюджету України. Позивач вказав по наявність всіх первинних документів, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр", зазначив про сплату товариством сум податку на додану вартість в ціні придбаних товарів, робіт, послуг, що підтверджується документальними доказами, а відповідно про безпідставність посилання Кременчуцької ОДПІ на порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В ході судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримала, просила визнати недійсним (нечинним) податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2010 року №000082302/0/50 по зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1162733,40 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на встановлення в ході проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" про відсутність податкового навантаження за період листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року. Зазначила про перевищення суми задекларованого бюджетного відшкодування по податку на додану вартість над сумою нарахованого податку на прибуток, що за твердженням відповідача свідчить про декларування ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" до відшкодування сум, які фактично не були сплачені позивачем до бюджету, чим порушено пункт 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Просила у задоволення адміністративного позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Рижівський гранітний кар'єр" 11 лютого 1992 року виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №149457, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 03327339. ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" взято на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ 21 вересня 1992 року за №16. Товариство є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 22 липня 1997 року №23514262, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 033273316020.

В період з 07 червня 2010 року по 09 червня 2010 року, на підставі наказу Кременчуцької від 07 червня 2010 року №1445, була проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 09 червня 2010 року №2894/23-309/03327339, у висновках якого відповідачем зроблений висновок про порушення ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого бюджетне відшкодування не підтверджується та підлягає зменшенню на суму 162733,40 грн., а саме за листопад 2008 року 736940,40 грн., грудень 2008 року 281479,00 грн., січень 2009 року 144314,00 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення перевірки порушенням вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2010 року №0000082302/0/50 якими зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1162733,40 грн.

ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням звернулось із позовною заявою про визнання його недійсним (нечинним).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 11 червня 2010 року №0000082302/0/50, суд виходить з наступного.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено що основним видом діяльності ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" є видобування будівельних нерудних матеріалів (щебеню). Податкове навантаження по податку на прибуток відсутнє, у зв'язку з тим, що значна сума використовується на придбання сировини, матеріалів для видобування та обробки щебеню, запчастин, паливно-мастильних матеріалів, отриманих вибухових послуг, послуг з електроенергії, інше.

Позивачем до Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ подані податкові декларації з податку на додану вартість із розрахунками суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає:

- листопад 2008 року 1115632,00 грн. (декларація від 16 грудня 2008 року №30393)

- грудень 2008 року 281479,00 грн. (декларація від 20 січня 2009 року №35550)

- січень 2009 року - 149191,00 грн. (декларація від 20 лютого 2009 року №149191)

Всього за період: листопад, грудень 2008 pоку, січень 2009 року, позивачем заявлено до бюджетного відшкодування 1546302,00 грн. За даними особового рахунку платника податків залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування складає:

- листопад 2008 року - 736940,40 грн. (декларація від 16 грудня 2008 року №30393)

- грудень 2008 року - 281479,00 грн. (декларація від 20 січня 2009 року №35550)

- січень 2009 року - 144314,00 грн. (декларація від 20 лютого 2009 року №149191)

Всього залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування станом на момент проведення перевірки, результати якої оформлені актом від 09 червня 2010 року складає: 1162733,40 грн.

Відповідач зазначив, що станом на дату проведення перевірки Кременчуцькою ОДПІ було встановлено, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 21 жовтня 2009 року у справі №23/73 порушено впровадження у справі про банкрутство ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр", про що відображено в акті перевірки від 09 червня 2010 року №2894/23-309/03327339.

Крім того, за поясненнями представника відповідача, за період листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року податкове навантаження по податку на прибуток в позивача відсутнє. Загальна сума задекларованого ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" бюджетного відшкодування по податку на додану вартість перевищує загальну нараховану суму податку на прибуток, що свідчить про те, що підприємство декларує до відшкодування суми які фактично не були ним сплачені до бюджету, чим порушено п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд вважає такі посилання Кременчуцької ОДПІ як на підставу для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість неправомірним, з огляду на таке.

Позивачем до матеріалів справи надано копію ухвали господарського суду Полтавської області від 01 жовтня 2010 року у справі №23/73, відповідно до якої провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр", порушене 21 жовтня 2009 року, припинене.

З даних матеріалів вбачається, що порушення провадження у справі про банкрутство позивача мало місце через рік після заявлення позивачем до відшкодування спірних сум податку на додану вартість.

Крім того, Законом України "Про податок на додану вартість" не ставиться в залежність право заявлення сум до відшкодування з бюджету із порушенням чи провадженням у справі про банкрутство платника податку, за умови подальшого провадження ним господарської діяльності і наявності обов'язку по сплаті податків, зборів, обов'язкових платежів.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до відомостей офіційного сайту ДПА України постачальники позивача на час вчинення господарських операцій зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, про що позивачем наданий відповідний витяг з єдиного реєстру платників податку на додану вартість ДПА України.

Відповідно до положень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна, згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають, відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивачем до матеріалів справи надані копії податкових накладних, на підставі яких ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" сформований податковий кредит за період листопад, грудень 2008 року, січень 2009 року, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платниками податку на додану вартість, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.

З матеріалів справи вбачається про використання позивачем придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр", а саме для видобування будівельних нерудних матеріалів (щебеню), ремонту обладнання, що використовується для видобування і, відповідно, придбання запасних частин та матеріалів, робіт з поточного та капітального ремонту. Крім того, за поясненнями представника позивача в виробничій діяльності ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" використовує автомобільний транспорт, для забезпечення належної роботи якого позивачем також придбаваються запасні частини, паливно-мастильні матеріали та роботи з ремонту та обслуговування. Також позивачем закуповуються послуги та товари, що фактично використовуються для обслуговування виробництва.

Відповідно до положень підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Позивачем до матеріалів справи надані копії податкових накладних, виписаних ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" за перевірений Кременчуцькою ОДПІ період, які підтверджують реалізацію товарів на користь контрагентів позивача, по господарських операціях, що бралися до уваги при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на додану варіть.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктами 7.7.3, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Всі наведені вимоги законодавства щодо підстав та порядку заявлення до відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених позивачем в ціні придбаних товарів (робіт, послуг) з державного бюджету, ВАТ "Рижівський гранітний кар'єр" дотримані.

Посилання Кременчуцької ОДПІ на відсутність податкового навантаження з податку на прибуток, а у зв'язку із цим неможливість заявлення позивачем до відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету, не відповідає положенням Закону України "Про податок на додану вартість", адже даним нормативним актом не ставиться в залежність питання сплати сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства із можливістю формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, заявлення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), з бюджету.

Крім того, як зазначено в самому акті перевірки від 09 червня 2010 року №2894/23-309/03327339, податкове навантаження по податку на прибуток відсутнє, у зв'язку з тим, що значна сума використовується на придбання сировини, матеріалів для видобування та обробки щебеню, запчастин, паливно-мастильних матеріалів, отриманих вибухових послуг, послуг з електроенергії, інше.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Суд наголошує на тому, що відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Відповідно, суд вважає безпідставним посилання Кременчуцької ОДПІ на порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини 2 статті 11 Кодексу, вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2010 року №000082302/0/50 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість та визнати його протиправним і скасувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082302/0/50 від 11.06.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2011 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва