Постанова № 15855087, 04.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р.                                                                                 № 2а-157/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Дем’яновського Г.С.,

з участю секретаря судового засідання                     Бугари Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Стрийського підприємства по газифікації «Стрийгазбуд» до Державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області про визнання дій відповідача неправомірними та скасування податкового повідомлення –рішення ,

в с т а н о в и в :

Стрийське підприємство по газифікації «Стрийгазбуд»звернулось до суду з позовом до Державна податкова інспекція в Стрийському районі Львівської області, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати податкове повідомлення –рішення № 0002221501/0 від 07.12.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення прийняте із порушенням норм чинного законодавства України, оскільки п.7.8 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181–ІІІ від 21 грудня 2000 року, з наступними змінами і доповненнями (далі –Закон № 2181–ІІІ) передбачає, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон № 2343 –XII ).

Таким чином, норми Закону № 2181–ІІІ не застосовуються до осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом №2343-XII, а вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтится тільки в межах ліквідаційної процедури.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, визнати дії відповідача неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002221501/0 від 07.02.2010 року.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав з підстав,викладених у запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Під час проведення ДПІ у Стрийському районі Львівської області невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності Стрийським підприємством по газифікації «Стрийгазбуд»встановлено порушення абз. «б» п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону № 2181–ІІІ - неподання декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року. За наслідками проведеної перевірки складено Акт про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності подання податкової звітності № 3729/15-1/19337831 від 29.11.2010 року.

На підставі складеного Акту перевірки ДПІ у Стрийському районі Львівської області прийняла податкове повідомлення –рішення від 07.12.2010 року № 0002221501/0, яким позивачу нараховано суму податкового зобов’язання у сумі 170 грн., у тому числі за штрафними санкціями –170 грн. за платежем «податок на прибуток підприємств».

Відповідно до п. 17.3 Закону № 2181–ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених ст.17 цього Закону, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Під податковим повідомленням у Законі № 2181–ІІІ розуміється письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.Таким чином, нарахування штрафу за податковим повідомленням –рішенням № 0002221501/0 від 07.12.2010 року призвело до виникнення у позивача податкового зобов’язання.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Положенням п.7.8 ст.7 Закону № 2181–ІІІ встановлено, що з моменту прийняття ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов’язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону № 2181–ІІІ.

Отже, діючим законодавством, встановлено, що норми Закону № 2181–ІІІ не поширюються на осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Законом № 2343-XII встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.12.2007 року у справі № 29/206 порушено провадження у справі про банкрутство Стрийського підприємства по газифікації «Стрийгазбуд»та уведено мораторій на задоволення вимог кредитора, а постановою Господарського суду Львівської області від 04.12.2009 року у справі № 29/206 СПГ «Стрийгазбуд»визнане банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Оскільки сплата податків не відноситься законодавцем до складу витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, передбачених п.п. «г»п.1 ч.1 ст.31 Закону № 2343-XII, тому з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов’язання зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім тих, котрі у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст.ст. 14, 23 Закону № 2343-XII, однак на підставі ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-Х11 платники податків і зборів \обов”язкових платежів\ зобов”язані ,зокрема,подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацїї,бухгалтерську звітність та інші документи і відомості,пов”язані з обчисленням і сплатою податків і зборів \обов”язкових платежів\..

Як вбачається з вищезазначених актів перевірок та визнається позивачем,Стрийське підприємство по газифікацїї „Стрийгазбуд” всупереч вимог закону не подало за 9 місяців 2010 року декларацію з податку на прибуток при граничному строку подання 09.11.2010 року.

Відповідальність за неподання податкової декларацїї у строки,визначені законодавством ,або за її затримку передбачена Законом України № 2181-111 ,ст.17 якого визначено підстави застосування штрафних санкцій у разі порушення платниками податків вимог законодавства,а саме : за неподання або несвоєчасне подання платниками податків податкових декларацій.

В позовній заяві позивач посилається як на підставу для задоволення позову на мораторій,який введено ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №29\206 від 21.12.2007 року .під час дїї якого відповідач не мав права застосовувати штрафні санкцїї за несвоєчасне подання або неподання звітності.

Згідно абз.24 ст.1 Закону України від 14.05.1992 р. №2343-Х11 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів-це зупинення виконання боржником грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів \обов”язкових платежів\,термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів,спрямованих на забезпечення виконання цих зобов”язань та зобов”язань щодо сплати податків і зборів .застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За невиконання,неналежне виконання зобов”язань щодо сплати податків і зборів передбачено нарахування пені відповідно до ст.16 та застосування штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.17 Закону України № 2181.Тому у період мораторію на задоволення вимог кредиторів пеня та штраф за порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов”язань ,передбачені ст.16 та пп.17.1.7 ст.17 цього Закону України не застосовуються.

Інші штрафні санкцїї за порушення правил оподаткування,передбачені Законом № 2181,у період мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах. З огляду на викладене ДПІ у Стрийському районі правомірно застосувала до позивача штраф за неподання податкової декларацїї.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення –рішення №0002221501/0 від 07 грудня 2010 року, суд прийшов до висновку, що воно прийнято відповідачем правомірно.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В позові Стрийського підприємства по газифікації «Стрийгазбуд» до Державної податкової інспекції в Стрийському районі Львівської області про визнання дій відповідача неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002221501/0 від 07.12.2010 року відмовити .

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя (підпис)

          З оригіналом згідно

Суддя Дем’яновський Г.С.