Постанова № 15855062, 05.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р. № 2а-7218/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.,

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Галонський В.М.,

від відповідачів: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31.03.2010 р. № 0000182341/0, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Львівтекс” датської компанії “Грін Коттон” звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова, № 0000182341/0 від 31.03.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 87714 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.09.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 13.10.2010 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оспорюваним рішенням відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування у звязку із тим, що позивач включив у податковий кредит січня 2010 р. суму ПДВ по податкових накладних, виписаних в попередніх періодах. Вважає таке обмеження незаконним, не передбаченим законодавством. Просить позов задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, заперечень по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив, хоча був належно повідомлений про час та місце слухання справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 22.03.2010 р. №1151/23-409/31659013 “Про результати позапланової виїзної перевірки ДП “Львівтекс” (код за ЄДРПОУ 31659013) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в грудень 2009 р.” було встановлено порушення позивачем пп. 7.7.4. Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2010 року в сумі 87714 грн.. На підставі вказаного акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0000182341/0 від 31.03.2010 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 87714 грн..

Як вбачається зі змісту акту, порушення відповідач вбачає у тому, що позивач включив у податковий кредит січня 2010 р. суму ПДВ по податкових накладних, виписаних в попередніх періодах.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені суми податкового кредиту були включені позивачем за наслідками здійснення господарських операцій із придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведеного вбачається, що для виникнення права на бюджетне відшкодування необхідними є: 1) наявність у платника відємного значення суми податку; 2) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Як вбачається з зазначеного, такі обмеження, на які посилається відповідач в акті, законом не передбачені.

Так, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, не встановлює звязку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом отримання податкової декларації.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, банківські виписки, податкові накладні є документами, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість в ціні товару, та дають йому право на включення відповідних сум до податкового кредиту, а також на отримання бюджетного відшкодування у порядку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Частина друга пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону встановлює відповідальність платника податку тільки у випадку включення в податковий кредит сум податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними. Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник ПДВ, зареєстрований як такий на підставі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із п. 7.7.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Згідно із п. 7.7.4. вказаного закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом. З матеріалів справи вбачається дотримання позивачем зазначених вимог. При цьому, закон не обмежує право платника заявляти до повернення суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість межами певного часового періоду. Відтак, позивач був вправі включити до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, які виникли у попередньому періоді, при тому, що з матеріалів справи вбачається відсутність заперечень відповідача щодо фактичної сплати позивачем суми податку в ціні товару.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, у відповідача, у даному випадку відсутні правові підстави зменшувати залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відмовляти у здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ ДПІ у Галицькому районі м. Львова, № 0000182341/0 від 31.03.2010 р..

3.Стягнути з державного бюджету на користь дочірнього підприємства “Львівтекс” датської компанії “Грін Коттон” (пл. Маланюка, 2, офіс 2а, м. Львів, код ЄДРПОУ 31659013) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.04.2011 року.

Суддя Костів М.В.