Постанова № 15854233, 04.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 року Справа № 2а-0870/1329/11

за позовом: Запорізького відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості у розмірі 234,83 грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 07-033 від 04.01.2011)

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення з останнього 234,83 грн. простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків та сум фінансових (штрафних) санкцій.

Ухвалою від 10.03.2011 судом відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/1329/11 та призначено судове засідання на 21.03.2011. Розгляд справи було відкладено на 04.04.2011.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 мав найману робочу силу, зареєстрований як платник страхових внесків на обовязкове соціальне страхування у Куйбишевській міжрайонній виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №230120001901.

Відповідно до останнього звіту Ф4-ФСС з ТВП, наданого відповідачем за 1 півріччя2010 року загальна заборгованість відповідача станом на 01.06.2010 року заборгованість перед Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає 234,83 грн., з якої: 147,22 грн. - прострочена заборгованість, яка виникла внаслідок несплати страхових внесків при виплаті заробітної плати; 87,61 грн. - несплачені штрафні (фінансові) санкції, згідно рішення №614 від 13.05.2010 року, а саме: 14,00 грн. пеня, 73,61 грн. штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 50% належних до сплати.

Рішення у встановленому порядку не оскаржувалось та є чинним на даний час.

Таким чином прострочена заборгованість, що підлягає примусовому стягненню з відповідача складає 234,83грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини ФОП ОСОБА_1 (в подальшому Відповідач) мав найману робочу силу, зареєстрований, як платник страхових внесків на обов'язкове соціальне страхування у Куйбишевський міжрайонній виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під №230120001901.

Загальна заборгованість Відповідача перед фондом, що відображена в звіті Ф4-ФСС з ТВП за 1 півріччя 2010 року, станом на 01.06.10р. складає 234,83 грн., з якої:

147,22 грн. - прострочена заборгованість, яка виникла внаслідок несплати страхових внесків при виплаті заробітної плати;

87,61 грн. - несплачені штрафні (фінансові) санкції, згідно рішення №614 від 13.05.2010 року, а саме: 14,00 грн. пеня, 73,61 грн. штраф за несвоєчасне перерахування страхових внесків в розмірі 50% належних до сплати. Станом на 01.03.2011 заборгованість відповідача складає 234,83 грн., зазначена заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно з доказами, що надані позивачем, заборгованість відповідача по сплаті внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складає 234,83грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 234,83 грн.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (надалі Закон № 2240-ІІІ), загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку із втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, повязаних з народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.98 № 16/98-ВР, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування, проводить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи; страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду (частини 1, 2 ст. 22 Закону № 2240-ІІІ).

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 року “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, суми внесків, нарахованих на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2004 року, та суми нарахованого збору на обовязкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.01 №2240-ІІІ (надалі Закон № 2240-ІІІ), загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи; страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду (частини 1, 2 ст. 22 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно із ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування” від 11.01.01 № 2213-ІІІ із послідуючими змінами, які чинні на час спірних правовідносин, розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для роботодавців складає 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці” (108/95-ВР) та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Також страхувальники-роботодавці, до кола яких належить і відповідач, повинні нараховувати також 0,5% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму (включно) та 1% від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленому для працездатної особи.

У відповідності з приписами ст. 23 Закону №2240-ІІІ, страхувальники-роботодавці перераховують страхові внески у встановлених розмірах шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 вищезгаданого Закону, страхувальник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.

На підставі ч.2 ст. 30 Закону України № 2240-ІІІ не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Запорізького відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 234,83 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Запорізького відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (на р/р № 37179200900001, в ГУДКЦУ в запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 20485413) заборгованості у розмірі 234,83 грн. (двісті тридцять чотири гривні 83 коп.) Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.04.2011.

Суддя (підпис)О.М. Нечипуренко