Постанова № 15854142, 28.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року 11 год. 10 хв. Справа № 2а-9235/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛазаренко М.С.

при секретаріДужак М.В.

за участю представників

від позивача: Бобров Д.Л.

від відповідача: Рачинський Р.М.

прокурора: Марков І.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001330805/0 від 18.10.2010 року на суму 1934526 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши відповідні письмові пояснення.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення, посилаючись на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТЦ Октавія» за 3 квартали 2009 року у розмірі 3869050 грн.

Перевіркою ТОВ «ТЦ Октавія», яка була проведена ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя в травні 2010 р., встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, дозвільних документів. Отже, наявна неможливість здійснення постачання товару в межах вищезначених відносин.

Перевіркою не встановлений факт транспортування нафтопродуктів на адресу позивача саме від ТОВ «ТЦ «Октавія», а також походження нафтопродуктів.

Крім того, відповідач стверджує, що керівник ТОВ «ТЦ Октавія» ОСОБА_3 не складала та не підписувала від імені цього підприємства ані договору № 42/06-09 від 30.06.2009 р., ані первинних документів, оформлених на підставі договору та на його виконання, ані документів податкової звітності за період, що перевірявся.

З урахуванням цього, відповідно до п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України договір, укладений позивачем з ТОВ «ТЦ «Октавія», є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до пп. 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи викладене, позивачем порушено пп. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищено валові витрати по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТЦ Октавія» за 3 квартали 2009 року у розмірі 3869050 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 3 квартали 2009 р. на суму 967263,00 грн.

Прокурор проти поданого позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях відповідача.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами, заслухавши представників сторін, вивчивши результати судово-економічної експертизи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, звернення до суду є обґрунтованим у разі порушення рішенням субєкта владних повноважень прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Підставами для визнання протиправними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта протиправним (його скасування) є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної чи юридичної особи - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцем СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі складено акт № 423/08-05/00130926 від 05 жовтня 2010 р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) з питань правових взаємовідносин з контрагентом ТОВ «ТЦ «Октавія» (код ЄДРПОУ 36193327) за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.» (далі за текстом - акт перевірки).

На підставі акту перевірки заступником начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001330805/0 від 18.10.2010 р., яким ВАТ «Запоріжжяобленерго» визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 1 934526,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 967263,00 грн., за штрафними санкціями 967263,00 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» в липні 2009р. мав взаємовідносини з ТОВ «ТЦ «Октавія», на підставі договору поставки та зберігання нафтопродуктів № 42/06-09 від 30.06.2009р., про постачання рідких нафтопродуктів, на умовах, передбачених договором.

Під час проведення перевірки, враховано інформацію, отриману, від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, у вигляді акту позапланової перевірки ТОВ «ТЦ «Октавія» (код ЄДРПОУ 36193327) від 28.05.2010р. № 81/23-1/36193327 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

В акті перевірки зафіксовано, що відповідно до реєстраційних даних, ТОВ «ТЦ «Октавія» зареєстровано в м. Запоріжжя за адресою вул. Дзержинського, 6.51, кв.14. В той- же час, актом перевірки фактичного місцезнаходження підприємства № 201 від 06.07.2009р., встановлено його відсутність за юридичною адресою.

За інформацією щодо отримання підприємством дозвільних документів, патентів, ліцензій на основний вид діяльності, «оптова торгівля паливом» - відсутня.

В період з 03.04.2009р. по 13.05.2010р. відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність ТОВ «ТЦ «Октавія» була ОСОБА_3, яка призначена на посаду керівника протоколом загальних зборів учасників підприємства від 03.04.2009р. №2.

Працівниками відділу податкової міліції, опитано колишнього директора ТОВ «ТЦ «Октавія» ОСОБА_3 За змістом протоколу допиту свідка від 10.03.2010р. в межах кримінальної справи № 69-82, ОСОБА_3 надано пояснення, що в квітні 2009р. вона переоформила на своє ім'я підприємство ТОВ «ТЦ «Октавія» за грошову винагороду та в період з квітня 2009 р. по 1 грудня 2009 р. не здійснювала фінансово-господарської діяльності та нікого не вповноважувала. Не складала, не підписувала ніяких бухгалтерських документів, не подавала звітності до ДПІ та інших контролюючих органів.

Отже, декларації за період квітень-грудень 2009р., надані ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, заповнені всупереч п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2005 р. № 166, та на підставі п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 -III (Закон № 2181), не прийнято контролюючим органом, в якості податкової звітності.

Таким чином, податковим органом зазначено, що операції з придбання та продажу товарів (робіт, послуг), відображені у поданій ТОВ «ТЦ «Октавія», податковій звітності, не містять жодного юридичного змісту.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТЦ «Октавія» за 3 квартали 2009 року у розмірі 3869050 грн., викладені в акті перевірки, що став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату послуг, товарів, робіт до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особі, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбавав нафтопродукти у ТОВ «ТЦ Октавія» на підставі договору поставки та зберігання нафтопродуктів № 42/06-09 від 30.06.2009 р. для використання у власній господарській діяльності та включав їх вартість до складу валових витрат відповідно до п.п.5.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.4.10. цього ж Закону) та п.п.11.2.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким: датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів;

- або дата оприбуткування платником податку товарів.

Факт придбання нафтопродуктів ВАТ «Запоріжжяобленерго» у ТОВ «ТЦ Октавія» та їх використання у власній господарській діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» підтверджується документально. Такими документами, зокрема, є: договір поставки та зберігання нафтопродуктів № 42/06-09 від 30.06.2009 р.; податкові накладні; накладні, що підтверджують передачу партії товару постачальником та його прийняття ВАТ «Запоріжжяобленерго»; прибуткові ордери; акти приймання-передачі партії товару на відповідальне зберігання постачальнику; акти повернення товару ВАТ «Запоріжжяобленерго» з відповідального зберігання; накладні приймання-передачі товару структурними підрозділами ВАТ «Запоріжжяобленерго» (накладні на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів); довіреності на отримання ТМЦ; акти прийому-передачі ПММ.

Таким чином, позивач має необхідні документи, що підтверджують факт придбання нафтопродуктів у вищезазначеного контрагента та їх використання у власній господарській діяльності.

Всі первинні документи по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТЦ «Октавія», які є в наявності у позивача, відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на предмет наявності в цих документах всіх обовязкових реквізитів.

Крім того, відповідно до висновків судово-економічної експертизи №519 від 03.03.2011 року, призначеної відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 року, вбачається, що фактичне здійснення господарських операцій, тобто придбання ВАТ «Запоріжжяобленерго» товарів (робіт, послуг), сплата їх вартості та їх використання у власній господарській діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договором. Укладеним між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ТЦ «Октавія» (договір поставки та зберігання нафтопродуктів №42/06-09 від 30.06.2009р., підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяобленерго», а саме наданими на дослідження первинними документами; витрати, які були здійснені позивачем як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), придбаних за Договором, та включені ВАТ «Запоріжжяобленерго» до складу валових витрат за відповідні податкові періоди з 01.07.2009 по 30.09.2009р. відповідають приписам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підтверджується первинними документами та документами податкової звітності позивача; здійснення ВАТ «Запоріжжяобленерго» господарських операцій у відповідності з умовами Договорів підтверджуються даними бухгалтерського обліку ВАТ «Запоріжжяоленерго»; первинні документи досліджуваних господарських операцій, які були оформлені на підставі Договору та знаходяться у ВАТ «Запоріжжяоленерго», відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на предмет наявності в них обовязкових реквізитів, які передбачені цим Законом.

Щодо посилання відповідача, викладені в Акти перевірки, про те, що укладений між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ТЦ «Октавія» договір є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, з чого випливає безпідставне включення до складу валових витрат вартості нафтопродуктів, не приймаються судом, оскільки, відповідно до частини 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Зокрема, правочин не може бути визнаний недійсним через його порушення однією зі сторін, яким би істотним воно не було (натомість, це може бути підставою для односторонньої відмови від правочину чи одностороннього розірвання договору).

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 13, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів), тобто укладення правочину:

ч. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства;

ч. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

ч. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

ч. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Спеціальні підстави (статті 218235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину.

Окрім того, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 (із змінами та доповненнями) - «Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій», до функцій податкових органів не входить визнання договорів нікчемними або не визнання операцій по здійсненню таких правочинів господарською діяльністю підприємства та т.і.

Додатково слід зазначити, що відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 р., зареєстрованим в Мінюсті України 25.08.2005 р. за N 925/11205, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтвердження доказами, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо. З огляду на наведені принципи, Відповідачеві не надано право визначати дійсність договорів в залежності від наявності у сторін договору складів, чисельності персоналу, місця передачі товару та переходу права власності на нього, умови його транспортування тощо. Відповідачем не наведено жодного нормативного акту який би обґрунтовував таку позицію контролюючого органу.

Субєкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Відповідно до п. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідно до затвердженого та зареєстрованого належним чином Статуту ТОВ «ТЦ Октавія», довідки з ЄДРПОУ серія НОМЕР_1 гр. ОСОБА_3 на момент здійснення господарських операцій з Позивачем за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. була єдиним засновником (учасником) та одночасно керівником (директором) ТОВ «ТЦ Октавія» та мала всі повноваження на підписання (укладання) договору від 30.06.2009 р. та всіх первинних документів.

Крім того, відповідно до довідки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 21.09.2009 р. № 4283/18/15-00, ТОВ «ТЦ Октавія» станом на 18.09.2009 р. не мало заборгованості із сплати податків.

Пункт 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Зміст терміну «господарська діяльність», який визначений нормами законодавства з питань оподаткування, не обмежує можливість здійснення такої діяльності наявністю власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Така діяльність, на ризик субєкта господарювання, може здійснюватись зокрема із залученням та використанням складських приміщень та транспортних засобів третіх осіб.

Придбання та використання нафтопродуктів позивачем від ТОВ «ТЦ Октавія» за договором від 30.06.2009 р., в процесі господарської діяльності позивача оформлено, зокрема: накладними; прибутковими ордерами; актами приймання-передачі; подорожніми листами (вантажного автомобіля, службового легкового автомобіля, автокрана, трактору); відомостями про видачу пального; звітами про використання пального за місяць та підтверджено висновками проведеної у справі судової експертизи.

Придбання позивачем нафтопродуктів підтверджується договором, податковими накладними, видатковими накладними постачальників, прибутковими ордерами з наступним оприбуткуванням на центральний склад ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Передача товару на відповідальне зберігання постачальнику (ТОВ «ТЦ Октавія») підтверджується актами приймання-передачі товару на відповідальне зберігання та довіреностями на прийняття нафтопродуктів на відповідальне зберігання.

Отримання нафтопродуктів структурними підрозділами позивача підтверджується актами приймання-передачі товару з відповідального зберігання, накладними на відпуск нафтопродуктів від постачальників, актами приймання - передачі нафтопродуктів від представника постачальника, довіреностями від структурних підрозділів на отримання нафтопродуктів.

Використання автомобільного пального та дизельного палива структурними підрозділами позивача підтверджується: подорожніми листами автотранспорту позивача, відомостями про видачу пального, звітами про використання пального за місяць.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується безтоварність господарських операцій по договору між позивачем та ТОВ «ТЦ «Октавія», оскільки наданими позивачем доказами, висновками судової експертизи та іншими матеріалами справи встановлено придбання нафтопродуктів у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності з постачання та передачі електричної енергії.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про безпідставне завищення позивачем валових витрат по операціях з придбання нафтопродуктів у ТОВ «ТЦ «Октавія» у розмірі 3869050 грн. є неправомірними.

Оскільки, судом встановлено, що відповідач нарахував позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 967263,00 грн. безпідставно, то відсутні нормативно обґрунтовані підстави для нарахування штрафних санкцій в розмірі 967263,00 грн. відповідно до пп. 17.1.3. та 17.1.6. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що висновки акту перевірки від 05.10.2010 р. № 423/08-05/00130926 є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству України, та, відповідно, податкове повідомлення-рішення № 0001330805/0 від 18.10.2010 р. є винесеним неправомірно, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідності до п. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням викладеного, на користь позивача з державного бюджету підлягають до стягнення судові витрати сплачені ним при подачі позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0001330805/0 від 18.10.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати 12 травня 2011 року.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 12 травня 2011 року.