Постанова № 15853666, 30.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2011 р. (12:38) Справа №2а-8036/10/5/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., розглянувши за участю представників:

позивача ОСОБА_1, доручення № 230 від 25.05.2010 року,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 94/10 від 16.04.2010 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Державне акціонерне товариство «Сімферопольський виноробний завод» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим , в якому позивач просив суд:

- визнати недійсним акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з акцизного збору (код бюджетної класифікації 14020300);

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 від 07.05.2010 року про зобовязання у відповідності до Акту перевірки № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року сплатити штраф у сумі 232823,92 грн.

Ухвалою від 23.06.2010 року провадження в адміністративній справі відкрито суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Цикуренко А.С.

Ухвалою від 08.11.2010 року справу прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Сидоренко Д.В. у звязку з обранням судді Цикуренка А.С. суддею Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.03.2011 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим.

Позивачем 28.03.2011 року до суду було надано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 від 07.05.2010 року про зобовязання у відповідності до Акту перевірки № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року сплатити штраф у сумі 232823,92 грн.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 30.03.2011 року, підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, мотивуючи це тим, що відповідачем в акті перевірки неправомірно завищена сума зобовязання ДП «Сімферопольський виноробний завод» з акцизного збору на 207150,19 грн., оскільки розрахунок узгоджених податкових зобовязань був здійснений відповідачем за деклараціями з іншими номерами та сумами, ніж ті, які були подані позивачем до податкового органу. Крім того, на думку позивача, неправомірними є також висновки відповідача щодо порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань, оскільки самостійно задекларована сума акцизного збору сплачена позивачем своєчасно, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Крім того, сума податкового зобовязання з акцизного збору була зменшена шляхом надання уточнюючого розрахунку у звязку з виправлення самостійно виявленої помилки.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведеної перевірки позивача встановлено порушення п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми акцизного збору, у звязку з чим на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону до позивача були застосовані штрафні санкції. Таким чином, на думку представника відповідача підстави для визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України Окружним адміністративним судом АР Крим.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 12.04.1996 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 146731 від 01.03.2010 року (а.с.7).

Згідно з довідкою ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 419/29-0 від 04.02.2011 року (а.с.102) позивач перебуває на податковому обліку з 10.03.1995 року.

Посадовими особами СДПІ в м. Сімферополі АР Крим 31.03.2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Сімферопольський виноробний завод» (ЄДРПОУ 05414657) з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету.

За результатами перевірки складено акт № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року (а.с.10), в якому зафіксовано порушення позивачем п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми акцизного збору (код бюджетної класифікації 14020300), а саме: по деклараціям від 12.02.2010 року № 9000170619, № 9000170620, № 9000170621, № 9000170622, граничний строк сплати визначених в них податкових зобовязань у розмірі 2328239,00 грн. настав 11.02.2010 року, фактично сплачено платіжними дорученнями від 15.02.2010 року № 200 на суму 50000,00 грн. та від 16.02.2010 року № 211 на суму 20000,00 грн. Таким чином, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобовязання становить 4.

На підставі акту перевірки № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року відповідачем 07.05.2010 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 про застосування до позивача на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафних санкцій у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобовязання 232823,00 грн. (а.с.9).

Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням ДП «Сімферопольський виноробний завод» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про його оскарження.

В ході судового розгляду судом була перевірена наявність підстав у Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 232823,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 07.05.2010 року № 0000594001/0.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про систему оподаткування» від 15.06.1991 року № 1251-ХІІ (далі по тексту Закон № 1251).

В статті 14 Закону № 1251 було наведено перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). До вказаного переліку було включено, зокрема акцизний збір, особливості оподаткування якого було передбачено Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 «Про акцизний збір» (далі по тексту Декрет № 18-92).

Відповідно до ст. 1 Декрету № 18-92 акцизним збором є непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).

Статтею 6 Декрету № 18-92 встановлено, що суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.

Акцизний збір сплачується до бюджету у строки, визначені відповідним законом. Центральний податковий орган визначає порядок нарахування сум акцизного збору виходячи з норм відповідного закону з питань оподаткування окремим видом акцизного збору.

Відповідно до п.п.4.1 п. 4 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 111 від 19.03.2001 року (далі по тексту Наказ № 111), платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.

Згідно із ст. 7 Декрету № 18-92 платники акцизного збору (крім платників, визначених у пункті «д» статті 2 цього Декрету), а також податкові агенти несуть відповідальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства України.

Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акцизного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України».

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на час виникнення спірних правовідносин було встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначалось, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до п. 4.4 Наказу № 111 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку.

Якщо після подачі Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного строку подання Розрахунку за такий самий звітний період, то штраф, визначений у цьому пункті, не застосовується.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

До уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкове зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. Форма довідки визначена в додатку 6 до цього Положення. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка.

Як вбачається з матеріалів справи 11.02.2010 року в порядку податкової звітності позивачем до податкового органу були надані розрахунки сум акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року на загальну суму 2109856,73 грн., а саме:

за вересень 2009 року в сумі 692888,63 грн. (а.с.12-13),

за жовтень 2009 року в сумі 237585,11 грн. (а.с.16-17),

за листопад 2009 року в сумі 449526,28 грн. (а.с.20-21),

за грудень 2009 року в сумі 729856,71 грн. (а.с.24-25).

В подальшому, позивачем у звязку з самостійним виявленням помилок у попередніх звітних періодах до податкового органу було надано уточнюючи розрахунки суми акцизного збору, оформлені відповідними довідками:

довідкою до розрахунку за вересень 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 692888,63 грн. та штраф у розмірі 34644,43 грн. (а.с.15);

довідкою до розрахунку за жовтень 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 229002,27 грн. та штраф у розмірі 11450,11 грн.(а.с.19);

довідкою до розрахунку за листопад 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 441756,28 грн. та штраф у розмірі 22087,81 грн. (а.с.23);

довідкою до розрахунку за грудень 2009 року визначено суму акцизного збору у розмірі 656437,56 грн. та штраф у розмірі 32821,88 грн. (а.с.27).

Таким чином, відповідно до наданих довідок (уточнюючих розрахунків) загальна сума самостійно задекларованих позивачем зобовязань з акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року становить 2121088,98 грн., з них 101044,23 грн. штрафу.

В той час як, відповідачем в акті перевірки № 112/40-1/05414657 від 31.03.2010 року було зазначено суму боргу позивача за вказаний період у розмірі 2328239,17 грн.

За висновком податкового органу, зафіксованому в цьому ж акті перевірки, сума податкового боргу з акцизного збору у розмірі 2328239,17 грн. сплачена позивачем з порушенням граничного строку на 4 дні, зокрема платіжними дорученнями від 15.02.2010 року № 200 на суму 50000,00 грн. та від 16.02.2010 року № 211 на суму 20000,00 грн.

Іншу частину податкового боргу з акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року, як пояснив відповідач в судовому засіданні, позивачем сплачено шляхом подання уточнюючих розрахунків.

Суд не погоджується з висновками відповідача в зазначеній частині з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, з аналізу наведених вище норм вбачається, що розмір штрафних санкцій визначається податковим органом у відсотковому відношенні від погашеної з порушенням граничного строку суми податкового боргу.

Перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу був наведений у ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність 01.01.2011 року з набранням чинності Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.7.1.1. п. 7.1 ст. 7 цього Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, зменшення податкового зобовязання у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок та надання відповідного уточнюючого розрахунку не є погашенням податкового боргу в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки не відноситься до джерел самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу, передбачених п.п.7.1.1. п. 7.1 ст. 7 цього Закону.

Вивчивши документи, наявні в матеріалах справи, співставивши їх з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано зменшення податкового зобовязання з акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року визначено як погашення податкового боргу, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 7 цього Закону, адже відповідно до вказаної норми штрафні санкції за прострочення сплати податкових зобовязань розраховуються від погашеної суми боргу.

Що стосується самостійної сплати позивачем податкового боргу з акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року на підставі платіжних доручень № 200 від 15.02.2010 року та № 211 від 16.02.2010 року, то суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що розрахунки акцизного збору за період з вересня по грудень 2009 року позивачем до податкового органу були надані 11.02.2010 року. Про цей факт зазначив в позовній заяві позивач та не заперечував проти нього відповідач.

Таким чином, податковий борг у сумі 70000,00 грн. позивачем сплачений у визначений п.п.5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 строк.

Згідно з п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 від 07.05.2010 року.

В свою чергу, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000594001/0 від 07.05.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.03.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 04.04.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000594001/0 від 07.05.2010 року про застосування до Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» штрафних санкцій у розмірі 232823,92 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» (95493, АР Крим, м. Сімферополь, 9-й км Московського шосе) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.