Постанова № 15853132, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Справа № 5005/414/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.(доповідача),

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,

при секретарі: Соловйова О.І.

За участю прокурора Дидюк Н.О. посвідчення №32 від 10.03.2009 року.

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №42-мр від 24.01.11 р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №12/016-юр від 23.05.11 р., ОСОБА_3., довіреність №10/016-юр від 06.01.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот", м. Дніпродзержинськна рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 року у справі №5005/414/2011

за позовом: Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ

до: Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот", м. Дніпродзержинськ

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 р. прокурор Баглійського району м.Дніпродзержинська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради до Відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот”, в якому, з урахуванням поданих уточнень, просив змінити пункт 4.1 договору оренди земельної ділянки від 29.12.06р. (державна реєстрація № 04060 від 16.01.07 року), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та відкритим акціонерним товариством „ДніпроАзот”, виклавши його в наступній редакції: „п. 4.1 Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п. 288.5.1) для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України”, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 р. у справі № 5005/414/2011 (суддя Орєшкіна Е.В.) позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, а також невідповідність висновків господарського суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 24.05.2011р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідач підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

29.12.2006 р. між Дніпродзержинською міською радою орендодавець та Відкритим акціонерним товариством “ДніпроАзот” орендар був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 2,1605 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул.Горобця,1.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 23.03.2006 р.№ 697-21/IV (п.1.2. договору).

Державна реєстрація договору оренди здійснена 16.01.2007 р., реєстраційний номер 04060.

Договір укладений строком до 23.03.2011 р. (п.3.1.).

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 44358,00 грн. без ПДВ на рік, що становить 3696,5 грн. без ПДВ на місяць, і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого надаються орендарю додатково орендодавцем.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 ЦК України).

Згідно ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищенням цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках передбачених законодавчими актами України (п.4.4.).

За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору (п. 9.2.3).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011р. «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Але, як вбачається з матеріалів справи, прокурор Баглійського району м.Дніпродзержинська у заяві про уточнення позовних вимог від 27.01.2011 р. просив внести зміни до п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 29.12.2006 р., виклавши його в наступній редакції: „п. 4.1 Річна орендна плата вноситься „Орендарем” виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету. Відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України розмір річної суми платежу орендної плати не може бути меншим (п. 288.5.1) для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України”.

Із змісту запропонованої прокурором редакції пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки не вбачається, в якому розмірі встановлюється орендна плата, оскільки в тексті запропонованої редакції п.4.1. зазначено “... не може бути меншим...” (а яким?).

Задоволення судом першої інстанції позовних вимог прокурора призвело до того, що договором фактично не визначений розмір орендної плати, яка підлягає оплаті орендарем.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв рішення, не повністю зясувавши обставини справи, що є підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот", м.Дніпродзержинськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 року у справі №5005/414/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Дніпродзержинської міської ради (51909, м.Дніпродзержинськ, вул.О.Стовби,1) на користь відкритого акціонерного товариства “ДніпроАзот” (51909, м.Дніпродзержинськ, вул.Горобця, 1, п/р 26000916040001 у ДФ КБ “Приватбанк” МФО 305965 ОКПО 05761620) 42,50 грн. державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Л.О.Лотоцька

Судді Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнеєв