Рішення № 15853038, 26.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2011 р. Справа № 5016/861/2011(3/60)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехкомплекс»

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська,18

фактична адреса: 57212, Миколаївська область, Жовтневий район,

с. Калинівка, пров. Космонавтів, 5

До відповідача: Приватного підприємства «Інвест-Трейд»

54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, офіс 805

про: стягнення заборгованості в розмірі 378980,23 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: Черепенко В.Г. голова ліквідаційної комісії;

.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за договором № 105 від 01.09.10 р. в сумі 378980,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору транспортного експедирування № 105 від 01.09.2010 р., акту виконаних робіт № 123 від 30.09.10 р., рахунку-фактури № СФ-0000050 від 30.09.10 р., акту звірки від 01.12.10 р., рахунку на оплату послуг, норм ст.ст. 929, 11, 526, 530, 629, 610 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність», та мотивовані тим, що відповідач отримав 30.09.10 р. рахунок на оплату виконаних послуг, але до сих пір не розрахувався з позивачем за надані послуги.

Відповідач у відзиві визнає вимоги ТОВ «Агротехкомплекс»у повному обсязі - на суму - 378 980,23 грн., в т. ч. ПДВ -63163,37 грн., зазначає, що провести розрахунки з кредитором ПП «Інвест-Трейд»не має можливості, оскільки підприємство є неплатоспроможним. 28 березня 2011 року ТОВ «Агротехкомплекс»подало заяву до ліквідаційної комісії про визнання кредиторських вимог, та отримало відповідь про визнання цієї вимоги.

26.05.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд

встановив:

01.09.2010 року між сторонами був укладений договір транспортного експедирування № 105, предметом якого виступає виконання чи організація виконання експедитором (позивач по справі) за винагороду та за рахунок замовника (відповідач по справі) визначених договорів послуг, повязаних з перевезенням вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до умов пунктів 2.4 та 4.1 договору замовник завчасно інформує експедитора про умови перевезення шляхом передачі заявки на окрему перевозку чи групу перевозок. Експедитор в максимально короткий строк підтверджує заявку замовника. Не пізніше дня, який передує даті завантаження, експедитор повідомляє замовнику номери рухомого складу (тягачів і напівпричепів), що направляється під завантаження.

За умовами п. 3.4 договору замовник зобовязався сплатити послуги експедитора, а також відшкодувати понесені їм додаткові витрати згідно з п. 5 цього договору.

Підставою звернення позивача з даним позовом до суду виступило невиконання відповідачем розрахунків за надані послуги транспортного експедирування. Отже, спірні правовідносини які склалися між сторонами регулюються положеннями цивільного законодавства про транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до змісту ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони(клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Матеріали справи свідчать, що згідно з актом № 123 від 30.09.10р. виконавцем (експедитором) виконані послуги для замовника ПП «Інвест-Трейд»по перевезенню сільськогосподарської продукції на загальну суму 378 980,23 грн.

Акт підписаний обома сторонами без претензій, та скріплений печатками обох підприємств.

Після чого, 30.09.10р. відповідно з умовами п.5.1 договору позивачем відповідачу був виставлений рахунок до сплати виконаних послуг в розмірі 378 980,23 грн., який отриманий відповідачем 30.09.10 р.

За змістом ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

За умовами пунктів 5.1. та 5.2 договору розрахунки між замовником та експедитором за транспортно-експедиційне обслуговування здійснюються на підставі виставленого рахунку. Рахунки виставляється після завантаження транспортного засобу. Рахунки сплачуються замовником протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку. Передача рахунку дозволяється шляхом факсимільного звязку з наступною передачею оригіналу. Датою оплати рахунку є дата списання грошових коштів з рахунку замовника.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, відповідач за надані послуги в сумі 378980,23 грн. з експедитором не розрахувався. Про цей факт також свідчить акт звірки взаємних розрахунків складений та підписаний між сторонами станом на 01.12.10 р.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, а саме - не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання взятих на себе зобовязань, щодо повної сплати експедитору грошових коштів за отримані послуги, навпаки підтвердив наявність боргу перед позивачем по спірним відносинам.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, суд встановив, що борг відповідача перед позивачем дійсно складає в розмірі 378980,23 грн.

Отже, в спірних правовідносинах відповідачем порушені права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано, а отже - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інвест-Трейд» (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, офіс 805, код ЄДРПОУ 34566424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехкомплекс»(54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська,18, код ЄДРПОУ 32884505) заборгованість в сумі 378980,23 грн., 3789,80 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 27.05.2011 року.