Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 31/11825.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА",
м. Київ
доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС",
м. Київ
провідшкодування шкоди в порядку 10 534,25 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивачаОСОБА_1. пред. по довір.
Від відповідачане зявилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення 10 534,25 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.04.2011р.
19.04.2011р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд у їх задоволенні відмовити мотивуючи тим , що страхувальник не повідомив страхову компанію в установлений термін
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 25.05.2011р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та надав письмові пояснення на відзив та повністю заперечив проти наведених позивачем доводів.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення надсилалась за юридичною адресою сторін.
Крім того, до матеріалів справи долучені повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою про отримання вказаних листів з ухвалами відповідачем.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
В судовому засіданні 25.05.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
18.05.2010 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_2., як страхувальником, було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 021063/4002/0000003, відповідно до умов якого позивачем було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Хонда», державний номер НОМЕР_1.
04 жовтня 2010 року в м. Харків по вул. К. Маркса, 47/А сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «ВАЗ 21213», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки «Хонда», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2. Вказана подія підтверджується розгорнутою довідкою ВДАІ міста Харкова та АТІ.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 30.11.2010р. (суддя Караченцев И.В.) було встановлено, що 04.10.2010 року ОСОБА_3., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21213», державний номер НОМЕР_2, не переконався у безпеці свого руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з управлінням, та допустив зіткнення з автомобілем марки «Хонда», державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до вказаної постанови на громадянина ОСОБА_3. було накладено адміністративний штраф, за вчинення правопорушення передбачене ст. 124 КпАПУ.
Таким чином, ОСОБА_3. порушив п. 12.1 ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 внаслідок ДТП, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_4. Відповідно до Звіту № 414/10 від 22.11.2010 року, вартість матеріального збитку завданого автомобілю «Хонда», державний номер НОМЕР_1 , склала 11 358,82 грн.
08.11.2010 року страхувальником було подано до позивача заяву на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до зазначеного вище Звіту позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11044,25грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 714,58 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 036052 від 14.12.2010р.
Таким чином, ОСОБА_3. зобов'язаний відшкодувати шкоду позивачу в порядку регресу відповідно до ст. 993, п. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»у розмірі 11044,25 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. була застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3, згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик (відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно Полісу, ліміт відповідальності ОСОБА_3. за шкоду, заподіяну майну, складає 25 500 гривень. Умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 510 грн.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.
Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу матеріальну шкоду у розмірі 10534, 25 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 510,00 грн.).
04.01.2011р. позивачем заявлена відповідачу Регресну вимогу № 2850 з проханням сплатити позивачу страхове відшкодування, що підтверджується вхідним № 549.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами по даній справі .
Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог. Відповідач у відзиві посилався на ту обставину, що його страхувальник, в установлений строк не повідомив про настання страхового випадку, проте, жодного доказу, який би підтверджував вказану обставину суду не надав, порушуючи при цьому ст. 33 ГПК України. Крім того, відповідач не надав у встановлений законом строк належну відповідь на регресну вимогу позивача.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, будинок 15, офіс 109, код ЄДРПОУ 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 10534 (десять тисяч пятсот тридцять чотири) грн. 25 коп., 105 (сто пять) грн. 34 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
СуддяН. І. Качан
Повне рішення складено 27 травня 2011 року.
Судове рішення № 15852883, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 31/118. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: