Рішення № 15852840, 25.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/13125.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА",

м. Київ

ДоВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна

страхова компанія "ОРАНТА", м. Київ

про відшкодування шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки (1 998,63 грн.)

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про страхове відшкодування у сумі 1 998,63 грн. заподіяної джерелом підвищеної небезпеки ( в порядку регресу ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.04.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 25.05.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та повідомив суд про зміну найменування юридичної особи позивача.

Представник відповідача надав письмовий відзив в якому визнав позовні вимоги у розмірі 1698,63 грн., а проти задоволення вимог понесених витрат про . вартість проведення авто товарознавчого дослідження заперечив ( 300 грн.).

Разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти.

Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову визнано таким ,що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 25.05.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2008р. між ТОВ ТП «Вантажсервіс», як страхувальником, та позивачем, страховиком, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №022-76300343.

Відповідно до умов Договору об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України та пов'язанні з володінням, користуванням і розпорядженням автотранспортним засобом ГАЗ 2705, номер кузова НОМЕР_1, 2006 р. випуску, білого кольору, реєстраційний НОМЕР_2, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (застрахований ТЗ).

19.01.2008р. в м. Києві на перехресті вул. Ломоносова та пров. Коломиївського, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автотранспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_3 та транспортного засобу Daewoo Lanos, реєстраційний НОМЕР_4, за кермом якого перебував ОСОБА_4.

Факт ДТП підтверджується Розширеною довідкою ВДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 264 від 29.01.2009р. та Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2009р. у справі № 31178/22.

Постановою № 31178/22 від 11.02.2009р. ОСОБА_4. було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На виконання умов Договору позивач провів комплекс заходів щодо встановлення причин та обставин настання страхового випадку, визначення розміру страхового відшкодування.

06.02.2009р. експертом ТОВ „Респект" була складена Дефектна відомість по результатах огляду застрахованого транспортного засобу, на підставі якої 11.02.2009р. було складено Акт автотоварознавчого дослідження № 51, відповідно до Акту, матеріальний збиток, завданий застрахованому транспортному засобу склав 2 123,29 грн. До матеріалів справи залучено копії вказаних доказів ,які визнаються судом належними та такими ,що посвідчують наведені факти .

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про страхування»страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхового відшкодування.

Відповідно до Договору страхування № 022-76300343 від 07.04.2008р. (п. 2.4) вигодонабувачем визначено КФ ВАТ «Електрон Банк».

Після отримання від страхувальника всіх необхідних документів, позивач склав Страховий акт № 2906-А-К, на підставі якого та відповідно до умов Договору вигодонабувачеві (Лист вигодонабувача страхового відшкодування вхід. № 0382/09 від 13.02.2009р.) було виплачено страхове відшкодування в розмірі 1 698,63 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на СТО ТОВ «Колор Авто Інвест»за ремонт транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням № 1603 від 01.04.2009р.Таким чином. розмір фактичного відшкодування документально підтверджено та доведено зазначеними доказами позивача .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Daewoo Lanos реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 на момент ДТП була застрахована у відповідача.

До матеріалів справи було долучено копію Полісу № ВВ/8302462, який підтверджує факт страхування відповідачем цивільно-правової відповідальності власника автомобіля Daewoo Lanos реєстраційний номерний знак НОМЕР_4.

Згідно із ст. ст. 6, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” шкода, завдана третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, відшкодовується страховиком, відповідно до лімітів відповідальності за договором.

Заява про повернення в порядку регресу страхового відшкодування, сплаченого позивачем за матеріальну шкоду, завдану в результаті ДТП, була направлена відповідачу листом №1656 від 18.11.2009р. Проте, відповідач на лист не відреагував та страхове відшкодування в порядку регресу добровільно не перерахував.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст.37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”(тоді як виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та по суті частково визнав позовні вимоги. Судом прийнято до уваги заперечення відповідача в частині понесених позивачем витрат на проведення авто товарознавчого дослідження .

Позивачем понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля у розмірі 300 грн. Позивач просить суд стягнути вказані витрати з відповідача, проте, нормативного обґрунтування таких вимог суду не надав. Враховуючи вищевикладене, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «АРМА»(03037, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 52, код ЄДРПОУ 21265671), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 1 698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 63 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 27 травня 2011 року.