Рішення № 15852837, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/17823.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Хумел Україна» простягнення 387875,98 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1. (довіреність № П/30071/45 від 04.05.2011); від відповідача не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2011 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський»(далі позивач або Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хумел Україна»(далі відповідач або Товариство) про стягнення 330000 грн. заборгованості по кредиту, 38371,65 грн. заборгованості по процентам, 4005,70 грн. пені, 8000 штрафу, 775,30 грн. 3% річних, 2646,98 грн. інфляційних втрат, всього 383799,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством своїх зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії № 09/К/10/01 від 28.10.2010 (далі Кредитний договір), укладеного між Банком та Товариством.

Товариство письмових заперечень проти позову не подало, в судові засідання призначені на 12.05.2011 та 23.05.2011 не зявилось. Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалась за адресою місцезнаходженням Товариства, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 01001, м. Київ, вул. Еспланадна, будинок 17.

Вказана адреса зазначена і Банком у поданій ним позовній заяві.

Відповідно до статті 64 Господарсько процесуального кодексу України (далі ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

20.05.2011 представник Банку через канцелярію суду в порядку статті 22 ГПК України подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Товариства 330000 грн. заборгованості по кредиту, 40 039,99 грн. заборгованості по процентам, 4409,94 грн. пені, 8000 штрафу, 1007,78 грн. 3% річних, 4418,27 грн. інфляційних втрат, всього 387875,98 грн.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.10.2010 Банк та Товариство (Позичальник) уклали Кредитний договір, відповідно до пункту 1.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у розмірі 400000 грн., тобто сума кредиту, наданого Позичальнику, не може перевищувати встановлений цим Кредитним договором ліміт.

Строк користування кредитом: з 28.10.2010 по 26.10.2011 (пункт 2.1 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору Позичальник зобовязується щоквартально повертати Банку одержаний кредит на позичковий рахунок № 20622320900001 в сумі 100000 грн. не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця відповідного кварталу, починаючи з січня 2011 року. Остаточне погашення кредиту в загальній сумі залишку Позичальник зобовязується здійснити в строк не пізніше 26.10.2011. Додаткові умови погашення кредиту можуть бути вчинені в додаткових договорах до цього Кредитного договору.

Позичальник зобовязується: щомісячно, не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця, тобто місяця нарахування процентів, сплачувати Банку проценти із розрахунку 26% річних за фактичні суми та строки користування кредитом на рахунок нарахованих процентів, якщо інші строки сплати процентів не будуть обумовлені в додаткових договорах до цього Кредитного договору, та здійснити кінцевий розрахунок не пізніше 26.10.2011 (пункт 2.3 Кредитного договору).

Виконання зобовязань Позичальника по цьому Кредитному договору забезпечується іпотекою нерухомого майна, заставою транспортного засобу та порукою, про що укладаються відповідні договори (пункт 3.1 Кредитного договору).

Кредитні транші надаються за письмовим зверненням Позичальника після укладання договорів забезпечення виконання зобовязань згідно пункту 3.1 Кредитного договору та надання Банку відповідних договорів, накладних, рахунків, або інших документів, що підлягають сплаті і не суперечать цільовому використанню кредиту (пункт 4.1 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 4.2 Договору надання кредиту здійснюється на підставі письмового звернення Позичальника шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на рахунок Позичальника, зазначений в письмовому зверненні або шляхом оплати платіжних доручень Позичальника, при виконанні умов, передбачених пунктом 4.1 Кредитного договору.

Пунктом 4.3 Кредитного договору визначено, що проценти за кредитом нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту остаточного погашення кредиту щомісячно в період з 23 числа по останній робочий день кожного поточного місяця за період з першого по останні й день кожного місяця включно (розрахунковий період), а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом у розрахунковому періоді. При розрахунку процентів за користування кредитом приймається рік, рівний 360 дням, в місяці враховується фактична кількість календарних днів (метод «факт/360»). При розрахунку процентів за користування кредитом день надання та погашення кредиту вважається як один день, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку, а день погашення не включається.

28.20.2008 на виконання пункту 3.1 Кредитного договору Банк уклав: з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. договір іпотеки; з ОСОБА_3. договір застави транспортного засобу.

29.10.2010 Товариство направило Банку лист, у якому просило надати 29.10.2010 транш в розмірі 330000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема банківської виписки по особовому рахунку Товариства за період з 07.10.2010 до 05.05.2011 та меморіального ордеру № 2270693 від 29.10.2010, Банк на виконання умов Кредитного договору надав Товариству кредит на загальну суму 330000 грн.

На підставі Кредитного договору Банком були нараховані проценти за користування кредитом в сумі 40039,99 грн.

Проте, починаючи з грудня 2010 року Товариство припинило сплачувати проценти за користування кредитом. Станом на 18.04.2011 за Товариством обліковуються несплачені проценти за користування кредитом на загальну суму 40039,99 грн.

Доказів сплати Товариством процентів у вказаній сумі станом на момент розгляду справи не надано.

Крім того, відповідачем допущено прострочення з повернення частини кредиту в сумі 100000 грн.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, Товариство в порушення умов пункту 2.3 Кредитного договору свої зобовязання щодо своєчасної сплати у встановлені строки процентів за користування кредитом на загальну суму 40039,99 грн. не виконало, і вказану суму процентів Банку не сплатило.

Згідно з наданим Банком уточненим розрахунком сума заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом станом на 18.04.2011 складала 40039,99 грн. Доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Товариства загальної заборгованості по процентам підлягає задоволенню у повному обсязі за уточненим розрахунком Банка в сумі 40039,99 грн. загальної заборгованості по процентам. Уточнений розрахунок загальної заборгованості по процентам у цілому відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 2.3 Кредитного договору.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем у порушення пункту 2.2 Кредитного договору та вищевказаних норм не була повернута частина кредиту в сумі 100000 грн. у строк до 31.01.2011.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача частини простроченого кредиту в сумі 100000 грн. також є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Товариства інфляційних втрат та 3% річних за період з листопада 2010 року по березень 2011 року підлягає задоволенню у повному обсязі за уточненим розрахунком Банка в сумі 4418,27 грн. інфляційних втрат та 1007,78 грн. 3% річних. Уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства та матеріалам справи.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 4.6 Кредитного договору при порушенні строків повернення кредиту та/або сплати процентів Позичальник зобовязується сплатити пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки, від суми простроченої заборгованості по кредиту та/або процентам.

Пунктом 4.9 Кредитного договору передбачено, що при невиконанні Позичальником пункту 6.3 Кредитного договору Позичальник зобовязується сплатити штраф у розмірі 2 (два) % від суми кредиту, визначеної в пункті 1.1 Кредитного договору, за кожний випадок, при цьому Банк має право вимагати розірвання Кредитного договору та дострокового погашення кредиту.

Відповідно до пункту 6.3 Кредитного договору в період дії цього Договору Позичальник зобов'язаний, зокрема, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати до Банку баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, іншу Інформацію за вимогою Банку.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачем був виконаний пункт 6.3 Кредитного договору та у строк до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, було надано до Банку баланс, звіт про фінансові результати та їх використання Товариства.

За прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом Банком нарахована Товариству пеня за період з 01.02.2011 до 17.04.2011 на загальну суму 4094,94 грн., а також Банком нарахований Товариству штраф на загальну суму 8000 грн., згідно з доданим уточненим розрахунком.

Таким чином, вимога Банка про стягнення з Товариства пені та штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Банка в сумі 4094,94 грн. пені та в сумі 8000 грн. штрафу. Розрахунок пені та штрафу відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пунктам 4.6 та 4.9 Кредитного договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобовязання.

Пунктом 7.2 Кредитного договору передбачено, що Банк має право припинити кредитування та достроково закрити кредит, вимагати розірвання договору та/або дострокового повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, а також відшкодування збитків, спричинених Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього Кредитного договору або договорів застави/іпотеки, в тому числі, у тому випадку якщо Позичальник порушує термін платежів, який встановлений цим Кредитним договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як було встановлено вище, Товариством було неодноразово порушені строки повернення процентів за користування кредитними коштами та допущено прострочення у сплаті частини кредиту в сумі 100000 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено право Банка на підставі пункту 7.2 Кредитного договору достроково стягнути усю суму заборгованості за кредитом до закінчення встановленого строку на якій його було надано.

Відтак, позовна вимога про дострокове стягнення з Товариства на підставі пункту 7.2 Кредитного договору 320000 грн. наданого кредиту є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Товариство не скористалось наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Банк в обґрунтування своїх позовних вимог не спростувало.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хумел Україна»(01001, м. Київ, вул. Еспланадна, будинок 17, ідентифікаційний код 32111221) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський»(40300, м. Суми, площа Незалежності, будинок 10, ідентифікаційний код 26120084) 330 000 (триста тридцять тисяч) грн. заборгованості по кредиту, 40 039 (сорок тисяч тридцять девять) грн. 99 коп. заборгованості по процентам, 4 409 (чотири тисячі чотириста девять) грн. 94 коп. пені, 8000 (вісім тисяч) грн. штрафу, 1007 (одну тисячу сім) грн. 78 коп. 3% річних, 4418 (чотири тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, а також 3 878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 27.05.2011