Рішення № 15852819, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/9111.05.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГРЕМБУД»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілон»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача Макієвська А.І.–предст.,

Від відповідача Ружицький О.М. –предст.,

Від третьої особи не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугрембуд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер»в якому просить стягнути заборгованість по договору підряду № 05-08 від 05.05.2008 у розмірі 102155,00 грн. та пеню у розмірі 44694,92 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором підряду № 05-08 від 05.05.2008 в частині оплати виконаних робіт за вказаним договором.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує з мотивів його необґрунтованості та зазначає, що відповідно до Договору девелопменту № 02-Д/2006 від 02.08.2006, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілон», фінансування проекту, в рамках якого виконувалися підрядні роботи, здійснюється за рахунок коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілон», а заборгованість перед Позивачем виникла виключно в результаті того, що Третьою особою вказані роботи профінансовано не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугрембуд»(далі –Позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жильонер-Схід»(далі –Підрядник) укладено договір підряду № 05-08 (далі –Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов’язується виконати роботи по влаштуванню стоянки, розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 12а, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

          За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 05-08 від 05.05.2008 є договором підряду.

Стаття 317 Господарського кодексу України встановлює, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

01.12.2009 між Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Жильйонер-Схід»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жильонер»укладено додаткову угоду про заміну сторони в Договорі підряду № 05-08 від 05.05.2008, відповідно до умов якої всі права за вказаним Договором перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер»(далі –Відповідач).

Як вбачається з п. 4.1 Договору, викладеного в новій редакції Додатковою угодою від 10.06.2008 до договору підряду, вартість виконаних робіт за цим договором складає 431000,00 грн., в тому числі ПДВ –71833,33 грн.

Остаточний розрахунок Замовник здійснює згідно фактично виконаних обсягів робіт на основі актів виконаних робіт та рахунку, виставленого Виконавцем, протягом семи робочих днів після підписання сторонами вищевказаних документів (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Підрядника.

Так, на виконання умов Договору Позивачем протягом червня-листопада 2008 року були виконані роботи на загальну суму 430212,00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних підрядних робіт, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи.

Зобов’язання щодо оплати в повному обсязі виконаних Підрядником робіт Відповідачем здійснені не були, що підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків, відповідно до яких заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 102155,00 грн.

Таким чином, Відповідач, порушуючи взяті на себе за Договором № 05-08 від 05.05.2008 зобов’язання, виконані Позивачем роботи в повному обсязі не оплатив, у зв’язку чим заборгував перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугрембуд»суму в розмірі 102155,00 грн.

У зв’язку з порушенням Відповідачем зобов’язань за Договором щодо оплати виконаних робіт Позивач направив Відповідачу претензію № 15/12-10/18 від 15.12.2010, у якій просив Товариство з обмеженою відповідальністю «Жильонер»сплати суму основного боргу та пені.

Листом № 001 від 21.01.2011 Відповідач визнав заборгованість перед Позивачем в сумі 102155,00 грн., однак неможливість її погашення мотивував відсутністю фінансування з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілон». Судом не приймається таке твердження як обґрунтоване з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілон»не є стороною Договору підряду та спірного правовідношення.

Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 102155,00 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що Відповідач не виконав зобов’язання, належним чином з Позивачем не розрахувався, тому позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення термінів сплати вартості виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі 0,5% від суми, вказаної в специфікації, за кожен день прострочки але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається Позивачем згідно з положеннями п. 6.2 Договору застосовуються саме у зв’язку із затримкою перерахування коштів у строк, обумовлений Договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов’язання щодо оплати виконаних робіт, останні обраховуються у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку, що відповідальність, встановлена Договором, передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

За таких обставин, суд зазначає, що стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума пені в розмірі 12292,18 грн., розрахована судом за шість місяців, як це передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 30109177) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУГРЕМБУД»(91480, м. Луганськ, місто Щастя, квартал Енергетиків, буд. 3, кв. 17, код 35487758) 102155 (сто дві тисячі сто п’ятдесят п’ять) грн. 00 коп. заборгованості, 12292 (дванадцять тисяч двісті дев’яносто дві) грн.18 коп. пені, 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) грн. 40 коп. державного мита та 183 (сто вісімдесят три) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 26.05.2011