Рішення № 15852777, 20.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/518-17/15720.04.11 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»

Довідкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової

компанії «Оранта»

Простягнення 3873,26 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачане зявились

від відповідача не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Металург»про стягнення з відкритого акціонерного товариства національна страхова акціонерна компанія «Оранта»страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 3473,26 грн. та 400,00 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 р. у справі № 23/518 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 р. у справі № 23/518 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 02.03.2011 р. рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. скасовано, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу розподілу справ, зазначена справа передана на розгляд судді Удалової О.Г.

Ухвалою суду від 21.03.2011 р. справу було прийнято до провадження, присвоєно їй номер 23/518-17/157, призначено розгляд останньої на 04.04.2011 р..

Позивач подав суду додаткові пояснення, а також клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідченої копії полісу ОЦПВ ВЕ/1355768.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. розгляд справи було відкладено на 20.04.2011 р. у звязку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.

Представники сторін на виклик суду не зявились.

Відповідач 19.04.2011 р. до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог частково, зазначивши, що вимога про стягнення 400,00 грн., сплачених за послуги експерта, не підлягає задоволенню як така, що суперечить вимогами статті 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а згідно з полісом № ВЕ/1355768 франшиза становить 510 грн., таким чином, зобовязання відповідача перед позивачем мають бути зменшені на 510 грн. і становлять 2936,26 грн. страхового відшкодування в межах фактичних витрат позивача. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника.

20.04.2011 р. до канцелярії суду позивач подав клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

Представники сторін на виклик суду не зявились, про день та час проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.07.2009 р. між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Металург»(правонаступником якого згідно зі статутом є позивач) та ОСОБА_2 було укладено договір № 477 ИТз/09 добровільного страхування наземного транспорту.

Предметом Договору є страхування автомобіля марки Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання подій, перелік яких наведено у договорі, а саме: до страхових випадків відносяться дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження автотранспортного засобу; стихійні явища; пожежа чи самозаймання автотранспортного засобу; незаконне заволодіння.

25 квітня 2010 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на перехресті вулиць Інтернаціональної та Целинної у місті Павлоград, автомобіль Daewoo Lanos (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідками, виданими ВДАІ з ОАТ у м. Павлоград та Павлоградському районі.

18.06.2010 р. Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області була прийнята постанова, якою встановлено, що ОСОБА_1. 25.04.2010 р., керуючи автомобілем ВАЗ 21104 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), здійснив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), чим заподіяв матеріальних збитків.

Власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Daewoo Lanos звернувся до позивача з заявою про пошкодження транспортного засобу, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

На підставі страхового акту № 266 від 30.06.2010 р., позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 3473,26 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 1851 від 05.07.2010 р..

Крім того, позивачем було виплачено 400 грн. за проведення експертизи платіжним дорученням № 1328 від 13.05.2010 р..

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_2, яким спричинена ДТП, застраховано у відповідача, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/1355768.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1355768), а до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Металург», як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 477 ИТз/09 страхування наземного транспорту від 17.07.2009 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не можуть бути стягнуті на користь позивача з винної особи в порядку регресу та є господарськими витратами позивача під час визначення і сплати розміру страхового відшкодування. Крім того, вказані витрати не передбачені наведеними положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 400 грн. є безпідставними.

Враховуючи те, що позивач сплатив страхове відшкодування в сумі 3473,26 грн., а за полісом № ВЕ/1355768 ліміт відповідальності відповідача становить 25 500,00 грн. та передбачена франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) становить 510,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в сумі 2963,26 грн.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеними договорами страхування.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2963,26 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 510,00 грн. та 400,00 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи слід відмовити.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 78,04 грн. витрат по оплаті державного мита та 180,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхової компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»(69035, м. Запоріжжя, вул. Правди 27, рахунок 26507891201 в АБ «Металург», МФО 313582, код 20496084) 2963 (дві тисячі девятсот шістдесят три) грн. 26 коп. страхового відшкодування, 78 (сімдесят вісім) грн. 04 коп. витрат по оплаті державного мита, 180 (сто вісімдесят) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 27.05.2011 р.