Рішення № 15852589, 17.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/14617.05.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, не облікованої внаслідок самовільного підключення до електричних мереж в розмірі 14 684,28 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 (особу встановлено)

У судовому засіданні 17.05.2011 р. на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_1 про стягнення з останнього 14 545, 61 грн. суми основного боргу за спожиту електричну енергію внаслідок самовільного підключення до електричних мереж згідно актів про порушення правил користування електричною енергією : № 03405 від 07.08.2010 р., № 03569 від 16.11.2010 р., № 03436 від 09.10.2010 р., № 03525 від 11.12.2010 р., № 08021 від 11.12.2010 р., № 08044 від 01.02.2011 р., 106, 33 грн. інфляційних втрат, 32, 34 грн. - 3% річних, а разом на загальну суму 14 684, 28 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 146, 84 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу - 236, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 р. було порушено провадження у справі № 47/146, розгляд справи було призначено на 17.05.2011 р.

В судове засідання 17.05.2011 позивач свого представника не направив. Позовні вимоги, викладені в позові, мотивовані тим, що відповідачем всупереч вимогам п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ) не було укладено відповідний договір з АЕК «Київенерго»про постачання електричної енергії, а було здійснене самовільне підключення до електричних мереж АЕК «Київенерго»та спожита певна кількість електричної енергії, розрахована на підставі складених актів про порушення ПКЕЕ, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла сума неоплаченої спожитої електроенергії загалом в розмірі 14545, 61 грн. у відповідні періоди з 2010 р. по 2011 р., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку. Також відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 106, 33 грн. інфляційних втрат, 32, 34 грн. - 3% річних.

Відповідач в судовому засіданні 17.05.2011 р. позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до актів про порушення ПКЕЕ, а саме : № 03405 від 07.08.2010 р., № 03569 від 16.11.2010 р., № 03436 від 09.10.2010 р., № 03525 від 11.12.2010 р., № 08021 від 11.12.2010 р., № 08044 від 01.02.2011 р., на підставі яких представники постачальника під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначають обсяг недорахованої електричної енергії та суму завданих споживачем збитків постачальнику, та протоколів, оформлених вказаною комісією на підставі вище наведених актів про порушення ПКЕЕ, а саме : № 448 від 29.12.2010 р., № 393 від 23.11.2010 р., № 449 від 29.12.2010 р., № 124 від 17.12.2010 р., № 434 від 17.12.2010 р., № 37 від 08.02.2011 р., позивачем було зафіксовано порушення ПКЕЕ відповідачем, а саме - останнім було незаконно підключено до електричних мереж АЕК «Київенерго»та спожито електричну енергію, про що були складені вище перелічені акти.

Відповідно до розрахунків вартості електроенергії, спожитої без обліку відповідачем, до вище перелічених актів, а саме : в період з 13.03.2010 р. 07.08.2010 р. за актом № 03405 нарахування складає 3160, 54 грн., в період з 08.11.2010 р. 16.11.2010 р. за актом № 03569 нарахування складає 1320, 25 грн., в період з 08.08.2010 р. 09.10.2010 р. за актом № 03436 нарахування складає 1450, 62 грн., в період 17.11.2010 р. 11.12.2010 р. за актом № 03525 нарахування складає 3667, 36 грн., в період з 10.10.2010 р. 11.12.2010 р. за актом № 08021 нарахування складає 2215, 52 грн., в період з 12.12.2010 р. 03.02.2011 р. за актом № 08044 нарахування складає 2731, 32 грн., на загальну суму 14545, 61 грн., відповідачем було неправомірно спожито електричну енергію у позивача за зазначені вище періоди на загальну суму 14545, 61 грн.

Відповідно з розрахунковими документами - рахунками для оплати недорахованої електричної енергії, виставлених позивачем відповідачу, а саме : рахунку № 970034012 на суму 3160, 54 грн. по акту порушень від 07.08.2010 р. № 03405, рахунку № 97003436/11 на суму 1320, 25 грн. по акту порушень від 09.10.2010 р. № 03569, рахунку № 97003436/12 на суму 1450, 62 грн. по акту порушень від 16.11.2010 р. № 03436, рахунку № 97003436/12 на суму 3667, 36 грн. по акту порушень від 11.12.2010 р. № 03525, рахунку № 97003436/12 на суму 2215, 52 по акту порушень від 11.12.2010 р. № 08021, рахунку № 97003436/2 на суму 2731, 32 грн. по акту порушень від 12.12.2010 р. № 08044, на загальну суму 14545, 61 грн. позивач належним чином направив, що підтверджується відповідними описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками Укрпошти : № 8737 від 05.01.2011 р., № 7344 від 24.12.2010 р., № 8737 від 05.01.2011 р., № 7344 від 24.12.2010 р., № 7344 від 24.12.2010 р., № 6108 від 24.02.2011 р., наявними в матеріалах справи, а відповідач повинен був оплатити отримані ним рахунки за неправомірно та самовільно спожиту електричну енергію в строк, встановлений Постановою «Про затвердження змін до правил користування електроенергією»№ 1497 від 22.11.2006 р., а саме - протягом 30 календарних днів від дня отримання відповідного розрахункового документа (рахунка). Станом на момент звернення позивача до суду відповідач не оплатив неправомірно спожиту електричну енергію в сумі 14545, 61 грн., про що позивач звернувся до Господарського суду м. Києва за захистом своїх прав.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт порушень ПКЕЕ.

Ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 р. встановлює відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять : крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до обвстановлює відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять : крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ визначено, що рішення комісії, в складі представників постачальника електричної енергії, оформляються протоколом і набирають чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунки величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно абзацу 28 до п. 6.43 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про затвердження змін до правил користування електричною енергією» № 1497 від 22.11.2006 р., кошти за недораховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або на поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач зобовязаний оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем було здійснене самовільне, неправомірно підключення до електричних мереж позивача, та спожито електричну енергію загалом на суму 14545, 61 грн., що підтверджується відповідними актами порушень ПКЕЕ, зазначеними вище. Але всупереч абзацу 28 п. 6.43 Постанови «Про затвердження змін до правил користування електричною енергією»№ 1497 від 22.11.2006 р. відповідач не оплатив неправомірно спожиту електричну енергію в сумі 14545, 61 грн. в строк протягом 30 календарних днів від дня отримання розрахункових документів (рахунків). Крім того, оскільки відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача в повному обсязі, в розмірі 14684, 28 грн., з яких : 14545, 61 грн. сума вартості самовільно та неправомірно спожитої електроенергії, 106, 33 грн. інфляційних втрат, 32, 34 грн. 3 % річних, разом на загальну суму 14684, 28 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за самовільно та неправомірно спожиту електричну енергію в розмірі 14545, 61 грн., яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення оплати неправомірно спожитих послуг 106, 33 грн. інфляційних втрат, 32, 34 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобовязання по оплаті неправомірно спожитих послуг згідно з актами порушень ПКЕЕ, зазначених вище, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сум, строків та ставок нарахування інфляційних втрат та 3% річних, погоджується з розрахунком позивача, наведеним у позові, а саме : 106, 33 грн. - інфляційних втрат, 32, 34 грн. - 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме в розмірі 14 545, 61 грн. вартості спожитої енергії, 106, 33 грн. інфляційних втрат, 32, 34 грн. - 3% річних.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження : АДРЕСА_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(код ЄДРПОУ 26187763, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) вартість спожитої енергії - 14 545 (чотирнадцять тисяч пятсот сорок пять) грн. 61 коп., 106 (сто шість) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 32 (тридцять дві) грн. 34 коп. -3% річних, а також 146 (сто сорок шість) грн. 84 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяС.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 23.05.2011