Рішення № 15852441, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/18523.05.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

Третя особа: ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 4 722,46 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 534 від 31.12.10.

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" шкоди в порядку регресу в розмірі 4 722,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що виплатив застрахованій особі суму страхового відшкодування у звязку з чим у нього виникло право регресної вимоги до особи, винної у ДТП та до особи, яка несе відповідальність за винну сторону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 порушено провадження по справі № 53/185, розгляд справи призначено на 23.05.2011 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

В судове засідання 23.05.2011 представник позивача зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція отримана Відповідачем, про що свідчить відмітка про отримання на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Третя особа в судове засідання не зявилася, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконала, про причини неявки суду невідомо.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.05.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.08.2008 гр. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ»д/н НОМЕР_1, по вул. Семенівській, в м. Києві, порушив пункт 10.9 Правил дорожнього руху України рухався заднім ходом в дворі будинку № 9 по вул. Семенівській, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб щоб не створити перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки «Хонда»д/н НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

Відповідно до Постанови Соломянського районного суду м. Києва № 3-20517/08 від 10.09.2008, водій ОСОБА_1 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Хонда»д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Полісу № НТ 2786 від 07.07.2008.

Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 217 від 15.09.2008 матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Хонда»д/н НОМЕР_2 д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП станом на дату дослідження з урахуванням ПДВ складає 4722,46 грн. Також згідно рахунку-фактури № 878к від 21.03.2009, матеріальна шкода заподіяна власнику автомобіля Хонда Цівік, д/н НОМЕР_2 складає 3638,40 грн.

Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 7738,56 грн. (страховий акт № 43311 від 18.05.2009 та страховий акт № 41083 від 27.02.2009).

Позивач перерахував страхувальнику за Полісом № 19G-0020419 від 26.06.2007 суму в розмірі 7738,58 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 430 від 11.04.2008 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи в розмірі 4722,46 грн. (сума зазначена у звіті про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 217 від 15.09.2008), оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» №86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2343626.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2343626 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 2408 від 06.01.2011 про відшкодування шкоди (в порядку регресу). На доказ отримання регресної вимоги відповідачем позивач надав суду копію вимоги з відміткою відповідача про отримання.

Відповідач залишив регресну вимоги № 2408 від 06.01.2011 без відповіді та належного реагування.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ» д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Хонда» д/н НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/2343626 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 4212,46 грн. (4722,46 грн. 510,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 4212,46 грн. за розрахунком суду.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65; ідентифікаційний код 30115243 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) 4212 (чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 46 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 90 (девяносто) грн. 98 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 210 (двісті десять) грн. 51 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 26.05.11