Рішення № 15852342, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/12423.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укомонолітбуд»

про спонукання до повернення майна

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1- по дов. №020 від 07.02.2011р.

Від відповідача з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укомонолітбуд» про зобовязання повернути майно в кількості 14 одиниць передане за договором оренди майна №6.101 від 14.08.2006р., а саме:

Балка Дока Н20 ЕКо Р.2, 65 м шифр 189937000 кількістю 3 одиниці;

Стійка для перекриття ОЙРЕКС 20300 шифр 586087000 в кількості 11 одиниць.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011р. порушено провадження у справі № 36/124, розгляд справи призначено на 20.04.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 20.04.2011р. представник відповідача не з»явився. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 23.05.2011р.

В судове засідання 23.05.2011р. представник відповідача не з»явився. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

14 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.” (далі позивач, Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укомонолітбуд” (далі відповідач, Орендар) було укладено договір оренди майна №6.101 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1) Орендодавець зобовязується надати Орендарю у тимчасове користування та за плату елементи опалубки (далі - майно), згідно додатку 1 (Специфікація елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною цього договору, а Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів..

Згідно з п.3.4. договору у випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються сторонами підписанням окремих додаткових специфікацій, що є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін.

На виконання умов договору та додатків до договору (Дод.1 специфікація від 14.08.06р. з майном на суму 97 779,60 грн., Дод. 2 додаткова специфікація від 30.10.06р. з майном на суму 49 237,44 грн.), позивачем було відвантажено товар відповідачу, що підтверджується:

накладними на переміщення № ДК-0002462 від 23.10.2006р., № ДК-0002461 від 24.10.2006р., №ДК-0003067, ДК-0003074 від 31.10.2006р. (копії накладних на переміщення з довіреностями на отримання майна долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 3.8. Договору у разі прострочення орендних платежів більш, ніж на сім календарних днів, Позивач має право в односторонньому порядку розірвати Договір з вимогою повернення орендованого майна у п'ятиденний строк.

Відповідно до ч. І ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

На підставі ст.ст. 615, 782 Цивільного кодексу України відповідачу 14.08.2008р. було надіслано повідомлення за №603 про відмову від договору, з вимогою повернення майна та оплати заборгованості по орендних платежах.

18.11.2009р. відповідачу повторно направлено повідомлення від 18.11.2009р. за №1163 з нагадуванням про несплачений борг та вимогою повернути майно.

В постанові Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009р. по справі №35/242 судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вбачається зі змісту договору, а саме п. 3.8., сторони погодили, що у разі прострочення оплати орендних платежів більш ніж на сім календарних днів, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір з вимогою повернути майно у пятиденний термін.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Як встановлено апеляційною інстанцією, позивач просив розірвати договір оренди майна від 14.08.2006р. посилаючись, при цьому, на наявність заборгованості відповідача з орендної плати в сумі 3341,29 грн., яка, згідно повідомлень про відмову від договору № 603 від 14.08.2008р., № 027 від 14.01.2009р., виникла ще в 2008 році та залишається непогашеною до теперішнього часу.

Отже, враховуючи зазначене вище, колегія суддів визнала, що за наявності факту заборгованості відповідача з орендної плати більш ніж на сім календарних днів, позивач, у відповідності до п. 3.8 Договору, мав право розірвати спірний договір в односторонньому порядку, однак, не скориставшись таким правом, звернувся з позовом до суду за захистом свого права щодо розірвання договору, яке фактично порушене не було, а тому в позові про розірвання договору судом було відмовлено.

Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть ті самі сторони.

Судом при розгляді справи встановлено, що на повідомлення позивача про повернення майна відповідач не надав відповіді та не виконав вимоги щодо повернення майна, яке перебувало в його користуванні, чим порушив вимоги п.5.1. та п.7.1.8. договору, щодо зобов'язання повернення орендованого майна в 5 (п'ятиденний) строк та у тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу, у разі дострокового розірвання договору.

Із наданих позивачем документів судом встановлено, що частину майна у кількості 576 елементів опалубки, яка була передана за договором у користування відповідачу, була повернена відповідачем позивачу, що підтверджується накладною № 147/15 від 15.11.2006р.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач повернув не все майно позивачу, і станом на день розгляду справи частина майна в кількості 14 одиниць, що була передана в оренду відповідачу за договором оренди майна № 6.101 від 14.08.2006р., залишається у відповідача без належних правових підстав, а тому суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобовязання щодо повернення майна після припинення договору виконав належним чином в обмовлені договором строки та в повному обсязі.

Відповідач доказів виконання умов договору поставки №6.101 від 14 серпня 2006 року в частині повернення майна суду не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Укомонолітбуд” (02140, м. Київ, Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 33993800) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.” (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 30530955) майно в кількості 14 одиниць, передане за договором оренди майна №6.101 від 14.08.2006р., а саме:

Балка Дока Н20 ЕКо Р.2, 65 м шифр 189937000 кількістю 3 одиниці;

Стійка для перекриття ОЙРЕКС 20300 шифр 586087000 в кількості 11 одиниць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укомонолітбуд” (02140, м. Київ, Харківське шосе, 19, код ЄДРПОУ 33993800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.” (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 30530955) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено

26.05.2011р.