Рішення № 15852064, 11.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.11 р. Справа № 43/195

Колегія судді господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Мартюхіної Н.О., суддів Сковородіної О.М., Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургмонтаж 218”, м. Маріуполь

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції, м. Маріуполь

про: стягнення заборгованості в розмірі 97567,50грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Суслік С.В. директор.

від відповідача: ОСОБА_1 за довір.

від третьої особи: представник без доручення

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Металургмонтаж 218”, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 97567,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду № 345 АЄС від 14.03.2008р., додаткові угоди до договору, акти виконаних підрядних робіт. Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст.. 216, 217, 220, 224 Господарського кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача грошових коштів по договору підряду № 345 АЄСр від 14.03.2008р., так як право такої вимоги позивач передав Жовтневій МГНІ м. Маріуполь.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 19.08.2009р. процесуальний строк розгляду справи було продовжено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. провадження у справі було зупинено до розгляду повязаною з нею справи № 15/287пд.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.01.2011р. провадження у справі було поновлено.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останній зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 92711,06грн. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.01.2011р. процесуальний строк розгляду справи було продовжено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.02.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполь.

Третя особа у письмових пояснення підтримала позицію позивача про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 92711,06грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 18.02.2011р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Зубченко І.В., суддів Мєзєнцева Є.І., Сковородіної О.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.03.2011р., у звязку із обранням судді Зубченко І.В. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду, справу було передано на повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу передано на розгляд головуючого судді Мартюхіній Н.О.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.03.2011р. змінено склад судової колегії, а саме суддю Мєзєнцева Є.І. на суддю Попкова Д.О.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи документи судова колегія ВСТАНОВИЛА:

14.03.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Металургмонтаж 218” (Підрядник) та Закритим акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь” (Замовник) був укладений договір підряду № 345 АЄСр.

За цим договором підрядник зобовязується виконати роботи з ремонту формовочної лінії КW в цеху № 195 ЗАТ „АзовЕлектроСталь”, на підставі Локального кошторису № МГ-08-02 з розрахунком договірної ціни, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Обєм робіт визначається локальним кошторисом №МГ-08-09 (додаток №2), складеного та підставі переліку робіт №301/5-440/1 від 30.05.2008р. (додаток №4), які є невідємними частинами договору (пункт 1.2. договору).

Згідно пункту 2.1. договору обєм та вартість виконаних робіт з ремонту формовочної лінії КW в цеху № 195 визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису № МГ-08-02, що є невідємними частинами договору та складає 369142,80грн., в тому числі ПДВ 61523,80грн., в тому числі вартість використаних матеріалів Замовника 110918,40грн., в тому числі ПДВ 18486,40грн., а також вартість експлуатації будівельних машин та механізмів Підрядника 4800,00грн.

Сума до оплати підряднику 123000,00грн., у т.ч. ПДВ 20500,00грн. (пункт 2.3. договору).

Згідно до п. 2.2. договору строк виконання робіт з 07.04.2008р. по 30.04.2008р.

Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника наступним чином: 100% вартості по факту виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками обох сторін (пункт 3.1. договору).

У розділі 5 договору визначено права та обов`язки замовника, зокрема замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботу виконану підрядником у строки та об`ємі, передбачених даним договором (підпункт 5.1.1. договору).

Згідно пункту 6.1. договору по закінченню виконання ремонтних робіт сторони не пізніше 5 денного строку оформлюють акти прийомки виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008р. (пункт 10.1. договору).

01.06.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору №345АЕСр від 14.03.2008р., згідно якої підрядник зобовязався додатково виконати роботи установки опори для ковшів КС-35 та КС-15 на те лежке г/п 80т в цех № 195, на підставі Локального кошторису № МГ-08-10, складеного на підставі проекту ПКО ОАО „ГСКТИ” № 31 МЛС 0069.000СБ, з розрахунком договірної ціни, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Строк виконання робіт з 01.06.2008р. по 20.07.2008р.

Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису №МГ-08-10, які є невідємними частинами додаткової угоди, та складає 62623,00грн.

Сума до сплати Підряднику 15981,00грн.

30.07.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода №4 до договору №345АЕСр від 14.03.2008р., згідно якої підрядник зобовязався додатково виконати виготовлення та монтаж секцій кінцевих балок крана № 518 в цеху № 195, на підставі Локального кошторису № МГ-08-15, складеного на підставі проекту № КР 475.01.100СБ, з розрахунком договірної ціни, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Строк виконання робіт з 01.08.2008р. по 31.08.2008р.

Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису №МГ-08-15, які є невідємними частинами додаткової угоди, та складає 5922,00грн.

Сума до сплати Підряднику 2722,00грн.

27.10.2008р. між сторонами була підписана додаткова угода №5 до договору №345АЕСр від 14.03.2008р., згідно якої підрядник зобовязався додатково виконати монтаж крана № 497 в цеху № 195, на підставі Локального кошторису №2-1-1, складеного на підставі Дефектного акту № 301/5-1098/1 від 27.10.2008р. та креслення № 12ТП.0854, з розрахунком договірної ціни, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Строк виконання робіт з 27.10.2008р. по 31.12.2008р.

Вартість робіт визначається на підставі договірної ціни та локального кошторису №2-1-1, які є невідємними частинами додаткової угоди, та складає 137331,60грн.

Сума до сплати Підряднику 74008,06грн.

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.08.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.11.2010р., у справі №15/287пд за позовом ЗАТ “АзовЕлектроСталь” до ТОВ “Металургмонтаж 218” про визнання недійсним договору №345АЭСр від 14.03.2008р., відмовлено у задоволенні позовних вимог та встановлено, що оспорюваний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства повноважними особами та спрямований на настання правових наслідків, тому підстав для визнання такого договору недійсним у суду немає.

Як видно з матеріалів справи відповідач умови договору №345АЭСр від 14.03.2008р. та додаткових угод до договору виконав, що підтверджується зокрема актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 15981грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. на суму 2722,00грн., актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 74008,06грн., а всього на загальну суму 92711,06грн.

Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та посвідчені печатками юридичних особі без зауважень, що є доказом належного виконання позивачем умов договору та додаткової угоди.

Проте, відповідач за виконані підрядні роботи не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим за останнім облікується заборгованість в розмірі 92711,06грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обовязок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

У пункті 3.1. договору визначено, що обовязок відповідача оплатити виконані роботи виникає після отримання рахунку позивача.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №3338138 позивачем було виставлено рахунки-фактури №СФ-0000010 від 29.09.2008р. на суму 2722,00грн., № СФ-0000011 від 29.09.2008р. на суму 15981,00грн., № СФ-0000016 від 30.12.2008р. у сумі 74008,06грн., а відповідачем отримано такі рахунки 31.08.2009р.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами пункту 3.1. договору розрахунок за виконані роботи відповідач повинен був здійснити протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку позивача, тобто до 14.09.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Проте, свої зобовязання відповідач, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, належним чином не виконав.

Внаслідок чого, на теперішній час, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 92711,06грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає доведеною заборгованість у вказаній сумі.

Однак, заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

06.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Металургмонтаж 218” та Жовтневою Міжрайонною податковою інспекцією м. Маріуполь був укладений договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків.

За цим договором Платник податку передає податковому органу свої права по стягненню з контрагентів дебіторської заборгованості, які належать такому платнику податків.

Відповідно до п. 1.3. договору до дебіторської заборгованості відносяться:

-дебіторська заборгованість за виготовлену продукцію, виконані роботи, надані послуги;

-дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що податковий орган одержує право на продаж права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків та спрямування вирученої суми в рахунок погашення податкового боргу.

Згідно до п. 2.1. договору Платник податків відповідає перед податковим органом за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги дебітором.

Відповідно до п. 2.4. договору Податковий орган зобовязаний протягом 20 днів із дати отримання коштів за перепродане право на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків повідомити платника податків про погашення податкового боргу з зазначенням суми і дати.

Розділом 3 „Форми розрахунків” передбачено, що розрахунки за цим договором здійснюються шляхом проведення заліку дебіторської заборгованості осіб перед платником податків та кредиторської заборгованості із податкового боргу.

Зобовязання вважається виконаним з моменту надходження грошових коштів на відповідні рахунки бюджетної класифікації.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що умови договору діють, починаючи з моменту підписання Договору та Специфікації до цього договору і до надходження коштів на відповідні рахунки бюджетної класифікації за продану дебіторську заборгованість.

Відповідно до п. 5.2. договору дія договору припиняється в частині суми дебіторської заборгованості, що продана та кошти надійшли на рахунки бюджетної класифікації в рахунок погашення податкового боргу.

06.04.2009р. між сторонами було підписано Специфікацію до договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, відповідно до якої позивач перевір право на отримання дебіторської заборгованості з ЗАТ „АзовЕлектроСталь” в сумі 74008,06грн., яка утворилася на підставі договору підряду № 345АЄСр від 14.03.2008р. та додаткової угоди № 5 від 27.10.2008р.

Відповідно до письмових пояснень Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції від 09.03.2011р. податковий боргу ТОВ „Металургмонтаж 218” у розмірі 35928,28грн. на час розгляду справи не погашений.

Тобто, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором підряду № 345 АЄСр від 14.03.2008р. та додатковій угоді № 5 від 27.10.2008р. в розмірі 74008,06грн. була передана Жовтневій міжрайонній податковій інспекції.

Порядком використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення, затвердженого наказом ДПА України № 439 від 19.09.2003р. визначено, що переведення платником податків право вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Відповідно до п. 4.9. Порядку така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до моменту її продажу за рішенням органу ДПС або стягнення її в судовому порядку, про що зазначається в договорі між платником податків і органом стягнення, та повинна бути відповідним чином розкрита в примірниках до фінансової звітності.

Пунктом 4.10 Порядку встановлено, що до моменту продажу за рішенням органу ДПС або стягнення у судовому порядку такої дебіторської заборгованості податковим органом платежі продовжують надходити на рахунки платника податкова, що має податковий борг.

Згідно до п. 4.11 Порядку надходження за дебіторською заборгованістю на рахунок платника податків негайно спрямовується в рахунок погашення податкового боргу.

Виходячи з умов договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податку, у випадку якщо дебітор перераховує платникові податку суми дебіторської заборгованості, включеної до договору, то така сума протягом 2-х робочих днів повинна бути перерахована в рахунок погашення податкового боргу на рахунок бюджетної класифікації.

Таким чином, відповідно до Порядку № 439 та умов договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 06.10.2009р., позивач у будь-якому разі втратив самостійне право на отримання грошових коштів від ЗАТ „АзовЕлектроСталь” за договором підряду № 345 АЄСр від 14.03.2008р. та додатковій угоді № 5 від 27.10.2008р. розмірі 74008,06грн.

За приписами ст.. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Сторонами доказів визнання договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платниками податку від 06.10.2009р. недійсним або припинення дії вказаного договору до матеріалів справи не надано, у звязку з чим за висновками суду договір є діючим та підлягає виконанню в порядку передбаченому цим договором та Порядком № 439.

Посилання сторін на той факт, що Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010р. по справі № 2а-807/10/0570 у задоволенні позову Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполь до Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Металург монтаж 218” про стягнення дебіторської заборгованості перед бюджетом відмовлено, то вони судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як видно з ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010р. по справі № 2-а-807/10/0570 підставою для відмови у задоволенні позову стало наявність судових процесів по справі № 43/195 про стягнення заборгованості за договором підряду та справи № 15/287пд про визнання недійсним договору підряду.

Зокрема адміністративний суд виходив з того, що до переведення вимоги боргу підлягає лише безперечна заборгованість, проте оскільки наявні судові процеси за договором підряду та спірною заборгованістю, останні не може вважатися безперечною.

Проте, як встановлено судом вище, наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 92711,06грн., до якої увійшла й переведена заборгованість в розмірі 74008,06грн., підтверджена належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, за відсутності оспорення суми 74008,06грн. на теперішній час та наявності дійсного та діючого договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків від 06.04.2009р., Жовтнева державна податкова служба не позбавлена права продажу або самостійно від свого імені стягнути у судовому порядку зазначену дебіторської заборгованості з огляду на встановлені судом обставини доведеності наявності заборгованості та контролюючі повноваження податкової інспекції, які закріплені законом у даному випадку.

Тобто, з врахуванням укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Металургмонтаж 218” та Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Маріуполь договору про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб платників податків, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 18703,00грн. Тобто за мінусом суми в розмірі 74008,06грн., право на отримання та стягнення якої переведено на Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію та яка є непогашеною на час розгляду справи, оскільки право на самостійне стягнення цієї суми від імені саме позивача, у останнього відсутнє.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги адвоката в сумі 2000,00грн., то суд виходить з наступного.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані наступні документи:

Договір про надання адвокатських послуг від 06.05.2009р., за яким адвокат ОСОБА_2 приймає на себе доручення Клієнта на надання юридичної допомоги по захисту цивільних прав та законних інтересів ТОВ „Металург монтаж-218” в першій інстанції, апеляційному та касаційному судах, господарському суді Донецької області.

Відповідно до п. 2.1 договору послуги надаються шляхом: усних та письмових консультацій по юридичним питанням; складанням необхідних процесуальних документів, скарг, заяв, клопотань, запитів; здійснення повноважень, що входять до компетенції адвоката, передбачених ст.. 55, 59 Конституції України, ст.ст. 12, 27, 31, 40, 44 ГПК України, Закону України „Про адвокатуру”; особистої участі в проведення слідчих дій, в судових засіданням, на всіх стадіях судового процесу.

Розділом 4 „Ціна договору” встановлено, що вартість послуг складає 3000грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору про надання адвокатських послуг п. 4 ціна договору визначено, що ціна послуг договірна: участь в суді першої інстанції Донецький господарський суд;

- в підтвердження оплати послуг адвоката надано копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 37 від 17.05.2009р. на суму 2000грн.

Дослідивши вказані докази, судом встановлено, що згідно додатку № 1 до договору правова допомога адвоката полягає у участі в суді першої інстанції. Доказів того, що договір про надання юридичної допомоги включає в себе також підготовку позовної заяви позивачем та адвокатом до матеріалів справи не надано, будь-якого акту виконаних робіт між сторонами не складалося.

Крім того, дослідивши матеріали справи судом, встановлено, що під час слухання справи адвокат ОСОБА_2 брав участь у судових засіданнях лише 29.09.2009р. та 17.02.2011р. не зважаючи на те, що розгляд справи здійснювався в чисельних судових засіданнях.

Водночас, положеннями статті 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року№ 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром.

При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_2 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи 43/195, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 2000,00грн. недоведеною.

Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, невисоку складність правовідносин та відсутність адвоката у судових засіданнях у справі №43/195, суд вважає за необхідне вимовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги адвоката.

Судові витрати в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 85 ГПК України, колегія господарського суду

ВИРІШИЛА:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Металургмонтаж-218”, м. Маріуполь до Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 92711,06грн. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь” (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1; код 25605170; р/р 26003900175599 у ф-лії МФ ПУМБ України, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Металургмонтаж 218” (87514, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гранитна, 160-8; код 35705309; р/р 26007900178343 в філії ЗАТ ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742) заборгованість в розмірі 18703,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 187,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60,38грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Мартюхіна Н.О.

Суддя Сковородіна О.М.

Суддя Попков Д.О.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2011р.