Ухвала суду № 15852061, 26.05.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" травня 2011 р. Справа № 5004/833/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзовнішторгхліб», м.Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньінвестбуд», м.Луцьк

про стягнення 11773729,04 грн.

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі Пономаренко О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 05/01-11 від 11.05.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2.(дов. № 24/05-11 від 24.05.2011р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 11773729,04 грн., з них: 7734754,43 грн. заборгованості за виконаний на підставі договору підряду №01/02-07 від 01.02.2007р. капітальний ремонт будівлі готелю «Мир», що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул..Міцкевича, 32;

- 1100063,31 грн. пені за період з 26.03.2010р. по 31.03.2011р.,

- 212915,48 грн. процентів річних за період з 26.03.2010р. по 31.03.2011р.,

- 1958820,36 грн. збитків, завданих інфляцією, за період березень 2010р. березень 2011р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він на виконання умов договору підряду №01/02-07 від 01.02.2007р. з лютого 2010р. по червень 2010р. виконував капітальний ремонт будівлі готелю «Мир», що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Міцкевича, 32, проте відповідач у повному обсязі робіт не оплатив.

Крім цього, позивач 05.05.2011р. через канцелярію суду звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та заяву про забезпечення позову підтримала.

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позову не визнають, посилаючись на те, що ТзОВ «Волиньінвестбуд»не погоджується із сумою позову та обсягами виконаних позивачем робіт.

Суд, розглянувши клопотання про позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТзОВ «Волиньінвестбуд»на праві власності, а саме: цілісний майновий комплекс - готель «Мир», що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Міцкевича, 32, заслухавши думку представника відповідача, який у вирішенні цього клопотання покладається на розсуд суду, вважає, що клопотання до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Нормами ст. 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п.3 розяснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/611 від 23.08.1994р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, звертаючись з клопотанням про вжиття запобіжних заходів у зв'язку з тим, що надалі виконання судового акта буде утруднено або неможливо, необхідно довести наявність обставин, які вже на момент пред'явлення позову свідчать про загрозу можливості виконання судового акта, оскільки підтверджують відсутність у відповідача необхідних грошових коштів або майна чи виконання ним дій, направлених на відчуження майна, передачу його іншим особам чи докази можливості здійснення ним подібних дій.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте позивачем не наведено обставин та не надано достатньо обґрунтованих даних про те, що відповідач має намір відчужити належне йому майно чи такі дії здійснюються відповідачем на даний час.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2011р. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу виконаних позивачем на обєкті робіт, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На розгляд експертизи пропонує поставити наступні питання:

- чи відповідають фактичні обєми та вартість виконаних будівельних робіт даним у актах виконаних робіт: акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2010 року від 26.02.2010р., акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 року від 31.03.2010р., акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2010 року від 30.04.2010р., акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року від 31.05.2010р., акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року від 30.06.2010р.

- чи правильно застосовані чинні норми на списання будівельних матеріалів у підсумковій відомості ресурсів?

- чи правильно застосовані одиничні розцінки при складанні актів виконаних робіт з визначення вартості будівництва?

- чи правильно застосовані коефіцієнти при розрахунку вартості загальновиробничих витрат?

- чи правильно застосовані чинні норми при визначенні вартості інших витрат виконаних робіт (відрядні витрати) ?

Представник позивача проти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи не заперечує, повідомив про відсутність запитань на судову експертизу.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 р. N 144/5) основними видами експертизи є: криміналістична; ґрунтознавча; біологічна; екологічна із дослідження пестицидів; інженерно-технічна (в тому числі будівельно-технічна); економічна; товарознавча; автотоварознавча; оціночна; експертиза охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності; психологічна та мистецтвознавча.

Згідно з п. 117 вищезазначеної Інструкції головними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель та споруд); установлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН); визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.); установлення відповідності проектно-кошторисної документації вимогам ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва тощо.

Питання відповідності обсягів і вартості робіт, вказаних в актах за лютий 2010 року від 26.02.2010р., за березень 2010 року від 31.03.2010р., за квітень 2010 року від 30.04.2010р., за травень 2010 року від 31.05.2010р., за червень 2010 року від 30.06.2010р. фактично виконаним роботам потребує спеціальних знань, а тому є підстави призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої слід доручити

Волинському відділенню Львівського НДІ судових експертиз.

У відповідності із ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

З огляну на необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, провадження у справі підлягає зупиненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Призначити у справі № 5004/833/11 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського НДІ судових експертиз.

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1.1. Чи відповідають обсяги і вартість робіт, які виконані позивачем на обєкті - будівля готелю «Мир», що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул..Міцкевича, 32, обсягам і вартості робіт, зазначеним в актах приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) за лютий 2010 року від 26.02.2010р., за березень 2010 року від 31.03.2010р., за квітень 2010 року від 30.04.2010р., за травень 2010 року від 31.05.2010р., за червень 2010 року від 30.06.2010р.

3. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача у справі ТзОВ «Волиньінвестбуд».

4. Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньінвестбуд» забезпечити оплату вартості експертизи.

5. Відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків.

6. Зобовязати сторони надати в розпорядження експерта всі необхідні документи для проведення експертизи, які буде вимагати експерт.

7. Провадження у справі №5004/833/11 на час проведення експертизи зупинити.

Суддя І. О. Якушева