Постанова № 15850624, 24.05.2011, Печерський районний суд міста Києва

09.02.2011

Справа № 1-196/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року Печерський районний суд у м. Києві у складі:

головуючий суддя Вовк С. В. ,

при секретарі Горова Н. Г.,

за участі прокурора Мєнчица С.Є.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянин України, раніше не судимого, українця, одруженого, працюючого заступником голови правління ЗАТ «Арсенал страхування», зареєстрований: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, українки, громадянки України, уродженки м.Саки, АР Крим, заміжньої, субєкт підприємницької діяльності, раніше не судимої, проживаюча за адресою: АДРЕСА_3,

в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 предявлено обвинувачення в тому, що він працюючи на посаді голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», будучи службовою особою, вчинив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, за наступних обставин:

ОСОБА_4, згідно з рішенням №Зб-13/11 позачергових загальних зборів акціонерів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (код. 02583780) від 19 грудня 2006 року, призначений на посаду голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Відповідно до п. 8.4.14 ст.8 Статуту ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», голова правління без довіреності діє від імені Товариства та здійснює всі юридично значущі дії, розпоряджається майном товариства, в тому числі його коштами, затверджує своїм підписом документи фінансового, матеріального, майнового характеру, в тому числі угоди, звіти й баланси, відкриває рахунки в банках і має право розпорядчого підпису за цими рахунками; підписує всі види договорів; організовує контроль за збереженням та раціональним використанням майна Товариства.

Викладене свідчить про те, що обіймаючи посаду голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ОСОБА_4 був наділений повноваженнями, повязаними з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто являвся службовою особою.

13 листопада 2007 року до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надійшла копія касаційного подання Генерального прокурора України до Верховного суду України на рішення Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року та постанову Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року по справі №041/18А-157/7-7/30 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України про визнання недійсними установчих документів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

З метою забезпечення належного захисту інтересів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» під час розгляду вищевказаного касаційного подання Генерального прокурора України у Верховному суді України, ОСОБА_4, усвідомлюючи, що він є головою правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» і має право розпоряджатися майном цього Товариства, при цьому неналежно виконав свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, особисто не перевірив необхідність отримання очолюваним ним товариством додаткових юридичних послуг від приватних структур, не вжив заходів для надання обєктивної оцінки вартості юридичних послуг, які були необхідні для забезпечення належного захисту інтересів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», перебуваючи протягом листопада 2007 року в приміщенні очолюваного ним Товариства, що у м. Києві по вул. Шота Руставелі, 39/41, у невстановлений слідством день та час, особисто підписав договір (без номеру, датований 05.11.07) із субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_5 (код. НОМЕР_1), предметом якого є надання останньою юридичних послуг по захисту інтересів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у Верховному суді України.

Текст цього договору підготовлено ОСОБА_5 та через невстановлених слідством осіб передано до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Після чого, цей договір за невстановлених слідством обставин було передано серед інших документів на підпис ОСОБА_4

Згідно з умовами даного договору СПД ФО ОСОБА_5 зобовязувалась надати ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» юридичні послуги по захисту інтересів останнього (представництво) в державних органах, у Верховному суді України з питання розгляду касаційного подання Генерального прокурора України на рішення Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року та постанову Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року по справі №041/18А-157/7-7/30 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України про визнання недійсними установчих документів, а ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» повинно сплатити СПД ФО ОСОБА_5 кошти в сумі 270 тис. 500 грн.

В подальшому, за аналогічних обставин, упродовж листопада 2007 року ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні очолюваного ним Товариства за вищезазначеною адресою, належним чином не виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, підписав додаткову угоду (без номеру, датовану 12.11.07) до вищевказаного договору, відповідно до умов якої - вартість наданих СПД ФО ОСОБА_5 вказаних юридичних послуг по захисту інтересів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», збільшено на 163 тис. грн.

Загальна вартість, наданих СПД ФО ОСОБА_5 ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» послуг, склала 433 тис. 500 грн.

На підставі договору та додаткової угоди до нього в період часу з 19 листопада 2007 року по 6 грудня 2007 року з розрахункового рахунку ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 26004501022183, відкритому в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», на рахунок СПД ФО ОСОБА_5 № НОМЕР_2, відкритий в Кримському республіканському управлінні ЗАТ КБ «ПриватБанк», перераховано грошові кошти у сумі 270 тис. 500 грн. та на рахунок №НОМЕР_3, відкритий в Кримській республіканській дирекції «Райффайзен Банк Аваль» перераховано грошові кошти у сумі 163 тис. грн.

В подальшому, ОСОБА_4, будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, за аналогічних вищевказаних обставин, у невстановлений слідством день та час, упродовж грудня 2007 року, підписав акт приймання-передачі, датований 14 грудня 2007 року, який також складений ОСОБА_5 та у такий же вищевказаний спосіб переданий до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», відповідно до якого остання свої зобовязання за договором від 5 листопада 2007 року виконала в повному обсязі.

Разом з тим, слідством не встановлено, що надання СПД ФО ОСОБА_5 юридичних послуг ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» по захисту інтересів останнього (представництва) в державних органах, у Верховному суді України з питання розгляду касаційного подання Генерального прокурора України на рішення Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року та постанову Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року по справі №041/18А-157/7-7/30 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України про визнання недійсними установчих документів, фактично не вплинуло на результат розгляду Верховним судом України зазначеного касаційного подання Генерального прокурора України.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_4, працюючи на посаді голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обовязки несумлінне ставлення до них, укладаючи в листопаді 2007 року з СПД ФО ОСОБА_5 вищевказані договір та додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі, особисто не перевірив необхідність отримання очолюваним ним Товариством додаткових юридичних послуг від приватних структур, не вжив заходів для надання обєктивної оцінки вартості юридичних послуг, які були необхідні для забезпечення належного захисту інтересів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», не проконтролював якість наданих СПД ФО ОСОБА_5 юридичних послуг та надання їм Верховним судом України належної правової оцінки.

В результаті неналежних дій голови правління ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» ОСОБА_4, цьому товариству заподіяно матеріальні збитки у сумі 433 тис. 500 грн., яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України.

ОСОБА_5 предявлено обвинувачення в наступному. 13 листопада 2007 року до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надійшла копія касаційного подання Генерального прокурора України до Верховного суду України на рішення Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року та постанову Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року по справі №041/18А-157/7-7/30 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України про визнання недійсними установчих документів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Також, упродовж листопада 2007 року, ОСОБА_5, знаходячись у м. Саки, АР Крим, від невстановлених слідством осіб дізналась про те, що ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» має потребу в отриманні додаткових юридичних послуг від приватних структур при розгляді Верховним судом України вказаного касаційного подання Генерального прокурора України.

В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на особисте збагачення шляхом отримання значної суми коштів за надання юридичних послуг ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 вирішила укласти із ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» договір, за яким вона, як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, зобовязана надати ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» юридичні послуги по представництву інтересів цього товариства у Верховному суді України.

Так, ОСОБА_5, перебуваючи упродовж листопада 2007 року у невстановленому слідством місці, у невстановлений час, за допомогою компютерної техніки підготувала текст договору, який роздрукувала на папері.

Після чого, також упродовж листопада 2007 року, ОСОБА_5 через невстановлених слідством осіб передала примірник складеного та підписаного нею договору до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Згідно з умовами, складеного ОСОБА_5 договору, вона як СПД ФО зобовязувалась надати ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» юридичні послуги по захисту інтересів останнього (представництво) в державних органах, у Верховному суді України з питання розгляду касаційного подання Генерального прокурора України на рішення Вищого арбітражного суду України від 20 січня 1997 року та постанову Вищого арбітражного суду України від 17 червня 1997 року по справі №041/18А-157/7-7/30 за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України та Фонду соціального страхування України про визнання недійсними установчих документів, а ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» повинно сплатити їй за надані послуги кошти в сумі 270 тис. 500 грн.

В подальшому, також у листопаді 2007 року, ОСОБА_5 під час телефонної розмови з невстановленим слідством працівниками ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» дізналась про те, що головою правління цього Товариства ОСОБА_4 підписано підготовлений нею договір про надання юридичних послуг вказаному товариству.

Після цього, ОСОБА_5, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, вирішила збільшити вартість юридичних послуг, що надавались нею у той час ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» згідно вищевказаного договору. З цією метою, упродовж листопада 2007 року ОСОБА_5 аналогічним вищенаведеним способом виготовила додаткову угоду до вищевказаного договору, відповідно до умов якої вартість її послуг збільшено на 163 тис. грн. Після підписання цієї додаткової угоди вона у такий вищезгаданий спосіб передала примірник угоди до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Через деякий час, ОСОБА_5 також від невстановлених слідством працівників ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» дізналась про те, що головою правління цього товариства ОСОБА_4 ця додаткова угода підписана, відповідно умови щодо збільшення вартості її послуг на 163 тис. грн. цим товариством прийняті.

Таким чином, загальну суму грошових коштів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», що будуть перераховані на рахунок ОСОБА_5, як субєкта підприємницької діяльності, по згаданому договору було визначено в сумі 433 тис. 500 грн.

На підставі вищевказаних договору та додаткової угоди, в період часу з 19 листопада 2007 року по 6 грудня 2007 року, з рахунку ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» №26004501022183, відкритому в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», на рахунок СПД ФО ОСОБА_5 №НОМЕР_2, відкритий в Кримському республіканському управлінні ЗАТ КБ «ПриватБанк» перераховано 270 тис. 500 грн. та на рахунок №НОМЕР_3, відкритий в Кримській республіканській дирекції «Райффайзен Банк Аваль», перераховано 163 тис. грн.

Вказані суми коштів ОСОБА_5, відповідно, в період часу з 20 листопада 2007 року по 21 листопада 2007 року, отримала готівкою в касі Сакського відділення Кримського республіканського управління ЗАТ КБ «ПриватБанк» та 10 грудня 2007 року в касі Сакського відділення Кримської республіканської дирекції «Райффайзен Банк Аваль».

Загальна сума отриманих ОСОБА_5 коштів складає 433 тис. 500 грн., що у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімуму доходів громадян.

Після цього, ОСОБА_5, з метою приховання свого злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення та заподіяння майнової шкоди шляхом обману, перебуваючи у грудні 2007 року у невстановленому слідством місці та в невстановлений час за допомогою компютерної техніки підготувала текст акту приймання-передачі, який роздрукувала на папері. Відповідно до складеного ОСОБА_5 акту, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» прийнято виконані нею роботи по наданню юридичних послуг в повному обсязі, загальна вартість наданих послуг складає 433 тис. 500 грн., при ОСОБА_5 в акті зазначила про виконання наступних робіт: вивчення документації та підготовка правової позиції захисту інтересів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», що була відображена в аналітичній довідці та підготовка відзиву на вищезгадане касаційне подання Генерального прокурора України.

Після чого, також упродовж грудня 2007 року, ОСОБА_5 через невстановлених слідством осіб передала примірник складеного та підписаного нею акту до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

В подальшому, ОСОБА_5 стало відомо про те, що голова правління вказаного Товариства ОСОБА_4, підписано акт приймання-передачі (датований 14 грудня 2007 року), в якому зазначено про те, що ОСОБА_5 свої зобовязання за договором від 5 листопада 2007 року виконала в повному обсязі.

При цьому, встановлено, що надання ОСОБА_5 ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» юридичних послуг, згідно вищевказаного договору та додаткової угоди до нього, фактично не вплинуло на результат розгляду Верховним судом України зазначеного касаційного подання Генерального прокурора України.

Дії ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 192 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 заявив клопотання та просив застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 12.12.2008 року та звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки він має на утриманні мати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 і вона не має іншої працездатної дитини, а провадження по справі закрити.

Крім того, в судовому засіданні підсудна ОСОБА_5 заявила клопотання та просила застосувати до неї Закон України «Про амністію» від 12.12.2008 року та звільнити її від кримінальної відповідальності, оскільки вона має неповнолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, батьківських прав відносно неї не позбавлена, а провадження по справі закрити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти заявлених клопотань підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вважає за можливе застосувати до підсудних Закон України «Про амністію», звільнивши ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.

Згідно з ст. 1 п. «є» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року «звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків не має інших працездатних дітей».

Крім того, згідно ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року «звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років».

Згідно з ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначеними цим Законом, особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадження суду, але не розглянуті судом, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Підсудний ОСОБА_4 має на утриманні мати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 і окрім ОСОБА_4 вона не має іншої працездатної дитини.

Підсудна ОСОБА_5 має неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9 та батьківських прав не позбавлена.

Суд, заслухавши клопотання підсудних, думку прокурора та захисників, вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 п. «є» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки підсудний ОСОБА_4 скоїв злочин, який не є тяжким та особливо тяжким відповідно ст. 12 Кримінального кодексу України та має на утриманні мати ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 і вона не має іншої працездатної дитини.

Крім того, суд, вважає можливим застосувати до ОСОБА_5 п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, звільнити її від кримінальної відповідальності, оскільки підсудна ОСОБА_5 скоїла злочин, який не є тяжким та особливо тяжким відповідно ст. 12 Кримінального кодексу України та має неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, батьківських прав не позбавлена.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відносяться до осіб, на яких амністія не поширюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1 п.п. «в,є», 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, ст. 6 п. 4 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 1 п. «є» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 192 КК України на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст.192 КК України на підставі ст.6 п.4 КПК України та ст.ст. 1 п.п. «в,є», 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року закрити.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, обрану у вигляді застави в розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170.000 гривень скасувати.

Зобовязати Управління Державного казначейства у Печерському районі м. Києва повернути ОСОБА_4, які були внесені через ОСОБА_10, грошові кошти в розмірі 170000 гривень в якості застави, на розрахунковий рахунок № 37311001002807, одержувач платежу ВДК у Печерському районі м. Києва, установа банку ГУДК України у м. Києві, код установи банку 820019, ідентифікаційний код 02896745, призначення платежу «внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у вигляді застави».

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 підписку про невиїзд з постійного місця проживання скасувати.

Арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_4, накладений згідно з постановою слідчого СВ прокуратури міста Києва від 28.04.2010 року, в тому числі й на: гараж АДРЕСА_4; будинок АДРЕСА_5; будинок АДРЕСА_6 скасувати.

Арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_5 згідно з постановою слідчого СВ прокуратури міста Києва від 27.10.2010 року, в тому числі й на: будинок АДРЕСА_7 скасувати.

Речові докази зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 7 діб.

Суддя С. В. Вовк