Рішення № 15849359, 23.05.2011, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22-ц-1054/2011Головуючий у I інстанції Григор"єв Р.Г.

Категорія цивільнаДоповідач - Скрипка А. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2011 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.

суддів:Бобрової І.О., Шевченка В.М.

при секретарі:Марченко О.О.

за участю:ОСОБА_5, його представника прокурора відділу

прокуратури Чернігівської області Копистко Н.В.,

представника позивача Негоди А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011року у справі за позовом комунального підприємства Прилукитепловодопостачання до ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и в:

В грудні 2010 року комунальне підприємство „Прилукитепловодопостачання” звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_5, в якому просило стягнути з ОСОБА_5 суму заборгованості по сплаті за послуги з опалення підїзду в розмірі 674 грн. 39 коп . та відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду першої інстанції від 10 січня 2011року ( а. с. 37) до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_8 , ОСОБА_9 В подальшому позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суму заборгованості по сплаті за послуги з опалення підїзду, яка виникла за період з 01 квітня 2007 року по 01 грудня 2010 року в розмірі 674 грн. 39 коп. та відшкодувати понесені судові витрати ( а. с. 54 ) . Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі, являючись співвласниками квартири АДРЕСА_1 , не сплачують кошти з опалення підїзду , у звязку з чим і виникла дана заборгованість.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заборгованість за послуги з опалення підїзду в сумі 674 грн. 39 грн. на користь комунального підприємства „Прилукитепловодопостачання”. Стягнуто з кожного з відповідачів на користь позивача по 10 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи . Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на користь місцевого бюджету м. Прилуки по 17 грн. з кожного судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення суду першої інстанції від 24 січня 2011року скасувати , як безпідставне та необґрунтоване. Також апелянт не погоджується з ухвалою суду першої інстанції від 10 січня 2011року про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 Апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, зокрема, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції не 10 грудня 2010 року , а 05 листопада 2010 року ; форма та зміст позовної заяви , на думку апелянта, не відповідають положенням статті 119 ЦПК України , проте позов судом прийнято і розглянуто по суті ; суд першої інстанції безпідставно відхилив усне клопотання апелянта про надання можливості звернутися із зустрічним позовом до позивача ; позов підписано особою , яка вже працювала на іншій посаді; після залучення до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_9 суд першої інстанції не провів розгляд справи спочатку. Також апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при розгляді справи по суті . Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що між сторонами відсутній письмовий договір про надання житлово - комунальних послуг, що позивачем не представлено доказів на підтвердження надання теплової енергії для опалення підїзду. Апелянт вважає, що суд невірно застосував п. п. 4, 6 статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, та гарантії їх соціального захисту”, оскільки інваліди війни отримують 100% знижку на всі види комунальних послуг, не є виключенням і опалення підїзду. Апелянт вважає, що в нього мається переплата щодо сплати комунальних послуг, складовою яких є і теплопостачання, в сумі 1070 грн. 35 коп. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував позовну давність до спірних правовідносин.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року, - зміні в частині розміру суми , стягнутої солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості за послуги з опалення під'їзду на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання". Апеляційний суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості за послуги з опалення під'їзду 646 ( шістсот сорок шість ) грн. 88 ( вісімдесят вісім) коп. на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" ( р/р № 26007301100623 банк ''Демарк'', м. Чернігів, МФО 353575; код 32863684 ).

В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011року підлягає залишенню без змін.

В ході судового розгляду даної справи встановлено та підтверджується її матеріалами , що ОСОБА_5, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 мають на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 ( а. с. 26 - 29, 35) . Квартира відповідачів обладнана індивідуальною системою опалення, на імя ОСОБА_5 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1.

В матеріалах справи мається договір № 30172 про надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж в багатоповерхових будинках , укладений між позивачем та ОСОБА_5 12 липня 2010 року , а також додаток 1 до вказаного договору - тарифи на послуги , їх загальна вартість на дату укладання договору , в тому числі опалення підїзду ( а. с. 11- 13).

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги не знайшов свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи . Оскільки відповідно до приписів статі 162 Житлового кодексу України, статті 19 Закону України Про теплопостачання , наймач ( власник ) квартири зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Згідно п. 5, ч. 3 статті 20 Закону України Про житлово комунальні послуги , споживач зобовязаний оплачувати житлово комунальні послуги у строки , встановлені договором або законом , приписи п.1, ч. 2 статті 21 даного закону регламентують обовязок виконавця щодо забезпечення своєчасності та відповідної якості житлово комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Посилання апелянта на безпідставність ухвали суду першої інстанції від 10 січня 2011року про залучення до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_9.( а. с. 37) є необґрунтованими, оскільки дана ухвала постановлена судом першої інстанції у відповідності до правил статті 33 ЦПК України та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та передбачають обовязок всіх співвласників житлового приміщення приймати участь у оплаті житлово комунальних послуг.

Твердження апелянта відносно того, що позивач не представив суду відповідні докази щодо належного виконання ним обовязку по опаленню підїзду спростовуються матеріалами справи , зокрема, на аркушах справи 43 - 45 міститься перелік багатоповерхових будинків , в яких відсутні ( не працюють ) опалювальні прилади в підїздах станом на 01 листопада 2008 року , і комісією по проведенню інвентаризації підїздів зазначено, що підїзд за адресою АДРЕСА_1 опалюється.

Відповідно до приписів п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року , споживачі , які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики , що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово комунального господарства. Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги не спростовують вірного по суті висновку суду першої інстанції відносно того, що встановлення відповідачами індивідуальної системи опалення у квартирі не звільняє їх від оплати послуг з опалення місць загального користування.

Разом з тим , заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин позовну давність, на чому наполягав в судовому засіданні суду першої інстанції відповідач ОСОБА_5 На думку апеляційного суду , суд першої інстанції помилково прийшов до висновку відносно того, що має місце переривання перебігу позовної давності, оскільки даний висновок суду першої інстанції спростовується матеріалами справи ( а. с. 4 - 10, 102 - 104). За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та змінити рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року в частині розміру суми , стягнутої солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості за послуги з опалення під'їзду на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання". Таким чином, необхідно стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості за послуги з опалення під'їзду 646 ( шістсот сорок шість ) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" ( р/р № 26007301100623 банк ''Демарк'', м. Чернігів, МФО 353575; код 32863684. При визначенні суми заборгованості в межах позовної давності , яка підлягає до стягнення на користь позивача апеляційний суд виходить з розрахунку даної заборгованості , наданого позивачем на вимогу апеляційного суду ( а. с. 102 - 104) , та відповідно визначає її розмір в сумі 646 грн. 88 коп. за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року ( 283 грн. 11коп. + 363 грн. 77 коп.).

В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору по суті не врахував тієї обставини, що апелянт користується пільгами відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і має 100% знижку щодо оплати комунальних послуг , також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вказана обставина судом першої інстанції при ухваленні рішення врахована , зокрема те, що пільги інвалідам війни надаються із розрахунку опалювальної площі житла в межах встановлених норм . Проте, надання пільг за опалення місць загального користування , яким є підїзд будинку , зазначеним законом не передбачено.

Доводи відповідачів щодо відсутності договору про надання послуг з теплопостачання обґрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції , як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог. Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні, що оскільки позивачем за вказаний період належним чином надавались послуги з опалення, відповідачі фактично ними користувалися , тому вони і мають сплачувати кошти за отримані послуги, оскільки в силу приписів статті 11 Цивільного кодексу України зобовязання виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, зокрема з угод, а також із дій громадян і організацій, які в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обовязки , за даних обставин між сторонами фактично існували договірні відносини.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті .

Керуючись статтею 19 Закону України '' Про теплопостачання '' , п. 28 ''Правил надання послуг з централізованого опалення , постачання холодної та гарячої води і водовідведення '', затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 , статтями : 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року змінити в частині розміру суми , стягнутої солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості за послуги з опалення під'їзду на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання".

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рахунок погашення заборгованості за послуги з опалення під'їзду 646 ( шістсот сорок шість ) грн. 88 ( вісімдесят вісім)коп. на користь комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" ( р/р № 26007301100623 банк ''Демарк'', м. Чернігів, МФО 353575; код 32863684.

В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2011року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: